1.2.1.Аномальні нуклеозиди

Антивірусний ефект аномальних нуклеозидів в більшості випадків обумовлений внутрішньоклітинним фосфорилюванням неактивного нуклеозиду до активного нуклеотиду. Аномальні нуклеозиди інгібують функції вірусних полімераз, а при включенні у синтезовані нуклеїнові кислоти роблять їх не функціональними. Звичайно, це відбувається не тільки з вірусною, але і з клітинними ДНК та РНК. Тому основною проблемою, що обмежує застосування аномальних нуклеозидів, є відсутність селективності їх дії та порушення клітинного метаболізму.

Ацикловір - 1-(3'-Азидо-2'-дезоксирибозил)тиміну, тривіальна назва Зовіракс. Препарат застосовують внутрішньовенно – для лікування інфекцій шкіри та слизових оболонок, спричинених вірусом простого герпесу у хворих з порушеннями імунної системи, при важких формах статевого герпесу, інфекціях, викликаних вірусом оперізуючого лишаю.

Азидотимідин – 9-(2-гідроксиетоксиметил)гуаніну, тривіальна назва Ретровір або Зидовудин. Активний проти ретровірусів, в тому числі ВІЛ.

Ганцикловір (9-(1,3-дигідрокси-2-пропоксиметил)гуанін) - це похідний від ацикловіру препарат, розроблений для людських цитомегаловірусних інфекцій. Проте на відміну від ацикловіру ганцикловір виявився досить токсичним для організму людини. З погляду на це даний препарат застосовують для лікування смертельно небезпечних цитомегаловірусних інфекцій (цитомегаловірусна пневмонія у хворих СНІДом та людей з ризиком імунної недостатності, ризик цитомегаловірусної інфекції при трансплантаціях внутрішніх органів, хіміотерапія злоякісних пухлин) та важких системних інфекціях (герпетичний енцефаліт, неонатальний герпес, варіцелла зостер).

Рибавірін (Віразол) (1-ß-D-рибофуранозил-1Н-1,2,4-триазол-3-карбоксамід) відрізняється від інших аналогів тим, що не відноситься ні до пуринів, ні до піримідинів, а складається з триазольного компонента, приєднаного до рибози. Клінічна ефективність доведена проти вірусів грипу А та В, герпесу, кору, РСВ, вірусів Ласса, хантавірусів, вірусів гепататів А, В та С. Останнім часом рибавірін ефективно застосовують для лікуваня РС-інфекції у дітей.

1.2.2 Похідні адамантану

Ці речовини є синтетичними сполуками, що представляють собою первинні аміни з визначеною структурою (конформація ―крісло‖). Препарати даного ряду інгібують репродукцію ряду вірусів - грипу, Сендай, кіру, краснухи, везикулярного стоматиту, альфа-вірусів та інших ліпід-вмісних вірусів.

Сьогодні протигрипозні препарати ряду адамантану є найбільш ефективними засобами хіміотерапії та хіміопрофілактики грипу. Застосування амантадину та ремантадину – синтетичних нетоксичних протигрипозних препаратів вибіркової дії є великим досягненням хіміотерапії. Проте не виключено, що використання цих препаратів може бути обмежене у зв’язку з появою стійких штамів вірусу грипу.

Амантадин (мідантан) Був відкритий більше, ніж 30 років тому. Це був перший високоактивний специфічний антивірусний парепарат. Препарат інгібує репродукцію ряду вірусів - грипу, Сендай, кіру, краснухи, везикулярного стоматиту, альфа-вірусів та інших ліпід-вмісних вірусів. Найбільш ефективний проти вірусів грипу типу А.

Ремантадин - -Метил-1-адамантил-метиламіну гідрохлорид. Препарат активний проти вірусів грипу А та має антитоксичну дію при грипі В.