- •Виникнення та етапи розвитку політичної економії.
- •Предмет і методи політичної економії.
- •Тлумачення предмета політекономії різними школами.
- •Категорії, закони і принципи політичної економії.
- •Система економічних законів.
- •Соціально-економічний устрій суспільства: сутність, основні структурні елементи.
- •Економічна система сучасного капіталізму.
- •Суть і ознаки змішаної економічної системи в умовах сучасного капіталізму.
- •Економічна система та закони її розвитку.
- •Економічні функції держави в ринкових умовах господарювання.
- •Продуктивні сили суспільства і виробництво.
- •Структура продуктивних сил. Суспільний поділ праці.
- •Економічні потреби суспільства, їх суть і класифікація.
- •Економічні потреби та економічні інтереси.
- •Структура економічних відносин у поєднані з соціальними, організаційними та технічними відносинами.
- •Власність як основа економічного ладу суспільства. Власність на засоби виробництва.
- •Економічний устрій суспільства та його формаційні типи.
- •Економічні закони і розвиток суспільного виробництва.
- •Форми товарного виробництва: проста і розвинена: спільні риси та відмінності.
- •Теорії вартості товару: трудова, суб’єктивно-психологічна, неокласична.
- •Гроші як економічна категорія.
- •Виникнення і розвиток грошових відносин. Суть та функції грошей. Еволюція грошей.
- •Ринкові відносини, їх суб`єкти і об`єкти. Кругообіг доходів і витрат.
- •Функції ринку. Умови формування і розвитку ринку. Типи ринків.
- •Попит і пропозиція. Ринкова рівновага. Ринкова ціна: механізм формування і функції.
- •Конкуренція та її суть. Функції та форми конкуренції. Конкуренція і монополія. Досконала і недосконала конкуренція.
- •Альтернативні теорії капіталу.
- •Перетворення грошей у капітал. Загальна формула руху капіталу.
- •Наймана праця і заробітна плата. Вартість робочої сили.
- •Теорії заробітної плати. Сутність, види і системи заробітної плати.
- •Суть підприємництва і умови його існування. Види та функції підприємництва.
- •Підприємство як суб`єкт ринкової економіки. Форми і види підприємств.
- •Роль підприємства і підприємництва в ринковій економіці.
- •Прибуток як економічна категорія.
- •Теорії прибутку. Норма прибутку і фактори, що на неї впливають.
- •Значення прибутку в розвитку підприємництва.
- •Держава та її економічні функції в умовах ринкових відносин.
- •Складові механізму державного регулювання економіки: державний бюджет і фіскальна політика, грошово-кредитна політика.
- •Суть і види економічного відтворення. Відтворення всіх елементів економічної системи. Просте і розширене відтворення.
- •Кругообіг доходу, ресурсів і продукту у процесі суспільного відтворення.
- •Розподільні відносини та їх місце у відтворювальному процесі. Закони розподільних відносин.
- •Диференціація доходів населення. Проблеми багатих і бідних. Межа бідності: абсолютна і відносна.
- •Необхідність державного регулювання розподілу доходів. Прожитковий мінімум і соціальний захист населення.
- •Економічна категорія «суспільне благо».
- •Сучасні моделі економічного розвитку. Роль науково-технічного прогресу та інновацій в економічному розвитку.
- •Економічна категорія «інновація».
- •Економічні цикли та економічні кризи. Теорії циклів.
- •Роль зайнятості і відтворення робочої сили в економічному розвитку.
- •Зайнятість: суть і форми. Теорії зайнятості.
- •Повна зайнятість: сутність, умови та проблеми забезпечення в ринковій економіці.
- •Державне регулювання зайнятості та його методи.
- •Виникнення та етапи розвитку політичної економії.
Держава та її економічні функції в умовах ринкових відносин.
Сучасна ринкова економіка не може існувати без державної господарської діяльності. Дискутуються тільки масштаби втручання держави в економіку. Так, класики економічної теорії (А.Сміт, Д.Рікардо) вважали, що ринкова економіка повинна розвиватися на основі саморегулювання. Проте криза капіталістичної економіки 1929-1933 рр. ознаменувала кінець "ери" вільного підприємництва, показала, що ринкова економіка без втручання держави розвиватися не здатна.
Необхідність державного регулювання ринкової економіки теоретично обґрунтував англійський економіст Дж.М.Кейнс в книзі "Загальна теорія зайнятості, процента і грошей"(1946). Дана теорія набула застосування на практиці в економіці США (в 50-ті роки) і принесла певні позитивні результати у господарській діяльності. В подальшому теорія державного регулювання Кейнса лягла в основу економічної політики майже всіх розвинутих капіталістичних країн.
Державне регулювання ринкової економіки - це вплив держави на відтворювальні процеси в економіці за допомогою прямого інвестування, правових та економічних важелів з метою орієнтації господарських суб'єктів і окремих громадян на досягнення цілей і пріоритетів державної соціально-економічної політики. Держава може виконувати свої функції впливу на економіку прямо (через фінансування розвитку державного сектора, науки, культури, освіти, соціального захисту населення) або непрямо (через систему правових та економічних регуляторів, надаючи їм можливість орієнтувати діяльність господарських суб'єктів і окремих громадян на досягнення цілей і пріоритетів соціально-економічної політики). За допомогою правових регуляторів держава встановлює "правила гри" на ринку, а через систему економічних регуляторів-цілеспрямовано "настроює" ринковий механізм, щоб на його основі стимулювати або стримувати ділову активність у раціональних рамках.
Історія економічного розвитку не знає якоїсь абстрактної, недержавної економіки. Навіть в системі вільного ринку (основаній на lasser lair — невтручання держави) неможливо обійтися без держави. Вона бере на себе функції, які самому ринку здійснити не під силу. Це, зокрема, такі:
забезпечення економіки потрібною кількістю грошей;
регулювання так званих зовнішніх (побічних) для ринку ефектів (вони в результаті дій виробників і споживачів можуть мати і негативні наслідки, наприклад пов’язані з екологічними аспектами виробництва);
задоволення потреб у «колективних благах» (або у «суспільних товарах») — товарах і послугах колективного користування: оборона країни, охорона громадського порядку, державне управління тощо.
Виокремлені функції, як прийнято вважати в економічній літературі, — це максимум того, що повинна робити держава в умовах вільного ринку і, одночасно, мінімум того, що вона робить у реальній ринковій економіці.