Висновки до 3 розділу

У третьому розділі магістерської роботи «Жанрові новації сучасного українського журналізму» на основі проаналізованих публікацій збірника «Теле- та радіожурналістика» ми досліджували такі найпопулярніші жанри сучасного журналізму, як ток-шоу і реал-шоу, репортаж, коментар, радіоінтерв’ю, радіозвіт, радіовиступ, радіоповідомлення та телевізійне есе. У цьому розділі зазначено, що у будь-якому ток-шоу є елемент розважальності, тобто шоу, видовища. Чим більше видовищних елементів, тим рейтинговішою є передача , про що свідчать думки телеекспертів, глядачів, а також міркування критиків, журналістів, телеведучих тощо. У дослідженні ми також характеризували особливості жанру реального шоу, які сьогодні помітно впливають на формування обличчя телебачення. Розглянуто та обґрунтовано такі радіожанри як радіоінтерв’ю, радіозвіт, радіовиступ та радіоповідомлення. Також наголошено на особливостях їхнього сприймання. Варто зауважити, що у цьому розділі магістерської роботи досліджується жанр репортажу, яким доволі вправно оперують журналісти різних ЗМІ. Основними жанровими ознаками радіорепортажу є документальність, достовірність, об’єктивність, оперативність, які ґрунтуються на актуальності інформації. Радіорепортаж відрізняється від усіх інших жанрів насамперед подієвістю й оперативністю. У роботі також зазначено особливості та відмінності радіокоментаря та коментаря у пресі. Радіокоментар характеризується оперативністю, злободенністю та аргументованістю. Сьогодні коментар значно наблизився до жанрів есе, аналітичної статті, “колонки”, рецензії. Це значною мірою підтверджує інтенсивний процес дифузії у різножанрових групах публікацій. Проаналізувавши вищезгадані жанри сучасної журналістики , можна зазначити, що жанрові новації великою мірою залежить від самої специфіки роботи журналіста.

На основі проаналізованих статей збірника «Теле- і радіожурналістика» наше дослідження дає підставу стверджувати, що сучасні жанри журналістики зазнали чималих змін. Отож, у цьому розділі результати дослідження дають можливість з'ясувати жанрові новації сучасного українського журналізму. У роботі здійснено спробу дослідити філософію цих жанрів, технологію їх виробництва та особливості сприйняття аудиторією. Узагальнюючи результати дослідження, доходимо висновку про те, що, безумовно, слід більш інтенсивно вивчати новітні жанри та удосконалювати їх.

Розділ 4 охорона праці

4.1. Стан умов праці.

В роботі журналіста охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях мають велике значення для успішного творчого процесу та безпосередньо впливають на формування професійної майстерності. Вони якраз і є тими маленькими секретами, дотримання яких допомагає добитися великого успіху.

Для продуктивної та успішної роботи журналісту потрібно:

• Гарні умови (обладнання, засоби зв`язку, новітня техніка):

• Обширна база інформації (редакційно-інформаційна служба);

• Орг. техніка (цифрова техніка, канцелярське приладдя тощо);

• Робоче місце (добре обладнане + довідкова література, картотека досьє + техніка + телефон);

• Засоби занотовування інформації (диктофон, папір для друку, блокноти тощо).

• Результативність кожного працівника, а тим паче людей творчих професій – залежить безпосередньо від умов, у яких вони працюють.

• Швидкість і якість роботи залежить від того, яка атмосфера панує в колективі, від того, чи може фахівець зосередитися, чи є у нього під рукою все необхідне для праці.

Робоче місце – це зона трудових дій працівника, обладнана для виконання певних операцій виробничого процесу, де взаємодіють три головні елементи праці – предмет, засоби і суб’єкт праці. На одному робочому місці можуть працювати два або кілька працівників, які виконують спільне завдання. Наукова організація робочого місця передбачає створення працівникові всіх необхідних умов для високопродуктивної і високоякісної праці за можливо менших фізичних зусиль і мінімальному нервовому напруженні та передбачає:

• оснащеність робочого місця відповідним основним і допоміжним устаткуванням, технологічною і організаційною оснасткою;

• раціональне планування, тобто найзручніше і найефективніше розміщення усіх елементів робочого місця для трудового процесу;

• створення безпечних і здорових умов праці.

• Просторова організація робочого місця повинна забезпечувати:

• відповідність планування робочого місця санітарним і протипожежним нормам і вимогам;

• безпеку працівникам;

• відповідність просторових відношень між елементами робочого місця, антропометричними, біомеханічними, фізіологічними, психофізіологічними і психічними можливостями людини, що працює;

• можливість виконання основних і допоміжних операцій в робочому положенні, що відповідає специфіці трудового процесу, в раціональній робочій позі і з використанням найбільш ефективних прийомів праці;

• вільне переміщення працівника за оптимальними траєкторіями;

• достатню площу для розміщення обладнання, інструменту, засобів контролю, деталей та ін.

• Просторові та розмірні співвідношення між елементами робочого місця повинні дозволяти:

• розміщення працівника з врахуванням робочих рухів і переміщень згідно з технологічним процесом;

• оптимальний огляд джерела візуальної інформації;

• зміну робочої пози і положення;

• раціональне розміщення основних і допоміжних засобів праці.

Оптимальні робочі умови можна поділити на дві групи: загальноредакційні та індивідуальні (персональні). Головним чином про створення оптимальних умов для роботи має дбати засновник ЗМІ та керівництво редакції в особі головного редактора.

У системі внутрішньоредакційної інформаційної служби, яка є необхідною передумовою успішної роботи редакційного колективу, зосереджуються великий масив інформації з різних галузей суспільного життя, який вибудовуються у певній послідовності і використовується для підготовки журналістського твору. В науковій, довідковій літературі, словниках, збірниках є багато того, що може стати в пригоді журналісту.

Безпосередня функція інформаційної редакційної служби - це систематизація та аналіз інформації, необхідної в ході підготовки до випуску у світ видання. Основою цієї служби є редакційна бібліотека (каталоги, картотеки, довідкова література, різноманітні словники).

Але якщо редакція повністю оснащена комп'ютерами, якщо створена редакційна комп'ютерна мережа, то пошук і зберігання матеріалів та необхідної інформації зводиться до порпання в пам΄яті комп`ютера.

Оргтехніка – обов`язковий супутник сучасного журналіста. Зараз існує велика кількість високотехнічних досягнень, зокрема це цифрові електронні прилади, ПК. Це підвищує ефективність праці кореспондента.

Але ж не всі обов`язки можна доручити машині. Тому в редакціях все ще й досі не обходяться без швидкозшивачів, діроколів, скріпкозшивачів і канцелярських скріпок. Всі ці фактори складають умови для роботи журналіста.