3.3 Формування стратегії управління витратами на тов «Керамейя»
Зважаючи на ефективну систему управління витратами на досліджуваному підприємстві, найбільш актуальним завданням для нього в подальші декілька років буде утримання лідируючих позицій на світовому ринку та підтримання ефективної політики управління витратами, яка повинна бути спрямована на своєчасне попередження деструктивних факторів впливу як внутрішнього, так і зовнішнього характеру.
Тому виникає об’єктивна необхідність у кількісній оцінці величини ризику і пов’язаних з ним утрат, оцінці частки кожного з факторів ризику в загальній сумі втрат.
До об’єктивних (зовнішніх) відносять фактори не залежні безпосередньо від конкретного підприємства, у загальному випадку - це зміни політичного, правового, економічного, соціального, демографічного, екологічного середовища, тобто фактори, що діють на всіх суб'єктів ринку (виробників, споживачів, торгових і збутових посередників, інвесторів і т.п.). ТОВ «Керамейя» повинне будувати свою діяльність таким чином, щоб згладжувати деструктивні впливи об'єктивних факторів ризику.
До суб'єктивних (внутрішніх) відносять фактори, що характеризують безпосередньо конкретне підприємство: виробничі потужності, використовувані технології, кадри, систему управління, місце розташування і т.д. Ці фактори ризику є керованими і їх дію можна якщо не звести до нуля, то мінімізувати.
Ризики класифікують за наступними ознаками: за сферами прояву (економічний, політичний, екологічний, соціальний, технологічний і т.п.); за видами діяльності (ресурсний, виробничий, фінансовий, інвестиційний, збутовий, транспортний і т.д.); за масштабами впливу (країнний (у масштабах країни), регіональний, галузевий, ризик окремих суб’єктів господарювання); за джерелами виникнення (систематичний чи ринковий (властивий усім суб’єктам ринку, він викликаний макроекономічними процесами); несистематичний (ризик окремих суб’єктів господарювання, залежить від особливостей їх діяльності); за відношенням до ризику (ризик активної діяльності, ризик пасивного очікування); за відношенням джерел ризику до підприємства (внутрішній, зовнішній); за природою ризику (господарський ризик, ризик пов’язаний із природою людини, ризик, пов’язаний з дією природних факторів і т.п.) [26].
Для того, щоб планувати подальші кроки для підтримки ефективної політики управління втратами на ТОВ «Керамейя», було проведено соціологічне опитування серед працівників підприємства про найбільш суттєві ризики, які можуть вплинути на діяльність даного суб’єкта господарювання.
Таким чином, отримані результати свідчать про наступне: - 68 % респондентів вказали на політичну нестабільність, оскільки в умовах теперішнього часу неможливо використовувати метод планування на тривалий термін у зв’язку з політичним фактором;
- 29 % респондендів обрали фінансову нестабільність, незважаючи на те, що навіть у період фінансово-економічної кризи ТОВ «Керамейя» працювало рентабельно, але показники діяльності знизилися;
- 3 % респондентів вказали на податкову політику та ін.
Проаналізовані показники, свідчать про те, що на діяльність ТОВ «Керамейя» впливають переважно фактори зовнішнього впливу, які є некерованими. Даний ризик найчастіше пов’язують із війнами, революціями, повстаннями, зміною влади й іншими політичними подіями, які мають катастрофічний і руйнівний характер.
Однією з найважливіших умов зміцнення позицій ТОВ «Керамейя» на міжнародній арені та її інтеграції у світове господарство є нормалізація політичного стану в Україні, яка в цей час характеризується вкрай високим ступенем нестабільності. Більше того, політичний фактор несе в собі потенційну загрозу економічної стабілізації: довгострокові інвестиції в в дану галузь энезначними у зв’язку із високим рівнем ризику, що генерується політичним середовищем. Оскільки у 2011 році ТОВ «Керамейя» отримало кредит від Європейського банку реконструкції та розвитку у розмірі 10 млн. дол., то відповідно у підприємства залежність від політичного фактору та фінансового значно зросла і його дослідження набуває актуальності.
Варто розглянути, які фактори політичного ризику можуть вплинути на подальшу діяльність підприємства та на ріст витрат на ТОВ «Керамейя», що представлено на рисунку 3.1 [28].
Чинники,
що впливають на ступінь ризику ризиків
Рисунок 3.1 – Чинники, що визначають ступінь політичного впливу
Таким чином, управління витратами на ТОВ «Керамейя» повинно враховувати і структуру дослідження політичного ризику, яка включає чотири етапи:
– комплексний аналіз сфери дослідження;
– системне оцінювання чинників політичного ризику;
– прогнозування політичного ризику;
– управління політичним ризиком [28].
Зазначимо, що аналіз політичного ризику в Україні має деяку специфіку. По-перше, політична традиція, недосконалість демократичних інститутів і переломний момент історичного розвитку обумовили значну роль особистісного фактору, якому необхідно приділяти додаткової увагу під час оцінки політичного ризику. По-друге, істотним фактором невизначеності є наявність безлічі різнотипних політико-територіальних регіонів, щоволодіють різним економічним потенціалом, різнорідним з анаціональним складом, що й опираються на різні історичні, політичні, культурні й релігійні традиції. Головна ознака політичного ризику – гіпернестійкість.
Дослідивши методи управління витратами на ТОВ «Керамейя», було визначено, що підприємство не використовує конкретного методу попередження впливу ризику політичного характеру.
Доречно буде запропонувати підприємству використання однієї із існуючих у світі моделей оцінювання політичного ризику в країні та його можливого впливу на діяльність даного суб’єкта господарювання, які представлені на рисунку 3.2 [28].
Загальна
(макро) орієнтація
Рисунок 3.2 – Класифікація моделей оцінювання політичного ризику
Більшість моделей, які представлені на риснку 3.2 вказують на складність проблеми аналізу й оцінки політичного ризику для ТОВ «Керамейя». Усі визначені моделі мають певні переваги й недоліки. Для дослідження внутрішньополітичної нестабільності як ключового чинника політичного ризику застосовується економетричне моделювання. В основі економетриченої моделі, розробленої професорами Сіракузького університету Вільямом Копліномі Майклом О’Лірі, яка здобула найбільшу популярність, полягає рівняння множинної регресії. У моделі Копліна-О’Лірі політична нестабільність розглядається як явище політичного життя окремо взятої країни, що характеризується широким застосуванням насильства проти уряду у вигляді змов, державних переворотів, громадянських воєн, міжнаціональних конфліктів тощо. Водночас тут розрізняють нестабільність у правлячій верхівці, що пов’язана з боротьбою за владу всередині правлячого кола, і соціальну нестабільність, що виникає в результаті активної діяльності опозиційних соціально-політичних сил. Економетричні моделі часто страждають складністю забезпечення поточними джерелами даних більшості незалежних змінних, необхідних для аналізу. Вбудовані моделі можуть бути дороговартісними, тривалими в часі й географічно обмеженими. Модель «Old hands» – це традиційні звіти, складені фахівцями, які володіють знаннями про відповідну країну й підтримують контакти з впливовими та добре інформованими особами в країні. Модель «Grand tours» передбачає, зокрема, відвідування групою експертів досліджуваного підприємства, налагодження контактів з місцевими лідерами, урядовими посадовцями та бізнесменами. Методу «Дельфі» (Delphi) полягає у визначенні для кожного чинника, що характеризує регіональне середовище з погляду політичного ризику, питомої ваги для кожного конкретного регіону (у відсоткових частках). Потім кожний з цих чинників оцінюється за певною шкалою. Після чого кількісні показники підсумовуються в єдиний показник з урахуванням питомої ваги кожного з чинників. Модель «BERI» – дозволяє вирішити проблему, що неминуче виникає в процесі розрахунку ризиків: як знизити (мінімізувати) вплив чинника суб’єктивного сприйняття середовища на початковий результат, але в той же час врахувати його при аналізі кількісних показників. Вбудовані моделі «ASPRO/Spair ESP» грунтуються на тих же принципах, що і модель Дельфі. Фінансово-орієнтовані моделі грунтуються на аналізі трьох ризиків: політичного, фінансового та економічного.
Таким чином, із цього випливає, що оптимальний підхід для подальшого управління політичним ризиком та витратами на ТОВ «Керамейя», які можуть бути з ним пов’язані (витрати на сировину, на збут, податок на прибуток підприємства, фінансові витрати та ін.) повинен поєднувати кращі сторони кожного з розглянутих методів і давати можливість вимірювати макроризики й інтерпретувати їх стосовно допроектно-специфічних умов на підприємстві. Пропонуємо ТОВ «Керамейя» для оцінювання політичного ризику використовувати в комплексі наступні характеристики вищезазначених методів:
– варто розглядати політичну нестабільність як головний елемент рівняння множинної регресії моделі «Копліна-О’Лірі» для визначення рівня факторів впливу на діяльність даного підприємства;
– співпраця із нуково-дослідницькими інститутами та організаціями на основі моделі «Old hands», що дозволить володіти прогнозними показниками розвитку економічної та політичної ситуації в країні;
– за допомогою моделі «BERI» мінімізувати вплив чинників, які були визначені за допомогою моделі «Old hands».
Отже, використання даних моделей буде сприяти збільшенню частки експорту товарів за кордон та завоювання ТОВ «Керамейя» лідируючих позицій на міжнародному ринку, при цьому витрати на діяльність будуть залишатися оптимальними завдяки ефективній системі управління витратами на підприємстві.
ВИСНОВКИ
Важливою умовою успішної діяльності підприємств є досягнення оптимального рівня витрат на виробництво, внаслідок чого зросте конкурентноздатність продукції та стане реальним досягнення довгострокового економічного зростання підприємств. Вітчизняним підприємствам потрібно намагатися вийти на міжнародні ринки збуту продукції, що вимагає від вищого керівництва застосування сучасних методів управління витратами підприємства, що вказує на актуальність досліджуваної теми курсової роботи.
Для досягнення поставленої мети роботи визначено поняття витрат, їх сутність, розглянуто основні вітчизняні та міжнародні методики управління витратами підприємства та сукупність показників, за допомогою яких здійснюється управління витратами підприємства та аналіз їх ефективності формування.
На основі аналізу авторів нами представлено власне трактування поняття «витрати» – це зменшення економічних вигід у вигляді відтоку активів у процесі фінансово-господарської діяльності підприємства. Представлено у роботі наступні напрямки класифікації витрат: витрати для визначення собівартості продукції і отриманого прибутку, оцінки запасів; витрати для прийняття управлінських рішень і планування; витрати для здійснення процесу контролювання та регулювання.
Для ефективності формування витрат підприємства використовується горизонтальний та вертикальний аналіз; система показників ефективності; операційний аналіз.
Досліджено міжнародні та вітчизняні концепції управління витратами такі, як: концепція за функціональною системою (АВС), концепція витратоутворюючих чинників (традиційне управління витратами, управління цільовими витратами), концепція трансакційних витрат, концепція стратегічного позиціонування (концепція стратегічного управління витратами, SCM) та ін.; а також методи оптимізації: стандарт-костінг, директ-костінг, абзорпшн-костінг, метод VСС, кайзен -костінг, бенчмаркінг, метод СVР, таргет-костінг.
З метою вивчення практичних аспектів роботи об’єктом дослідження було обрано ТОВ «Керамейя», що спеціалізується на виробництві клінкерної керамічної цегли – облицювального стінного матеріалу, який займає найвищий якісний сегмент серед будівельних матеріалів, а також клінкерної керамічної бруківки, характерною властивістю якої є надійність, з якою не може зрівнятися жоден її цементний аналог.
ТОВ «Керамейя» створене за підтримки американського інвестиційного венчурного фонду Horіzon Capіtal. ТОВ «Керамейя» засновано 18 травня 2006 року. У вересні 2009 р. підприємство пройшло сертифікацію в системі держав Європейського Співтовариства. У лютому 2010 р. ТОВ «Керамейя» пройшло сертифікацію в системі управління якості ДСТУ ISO 9001: 2009.
Протягом 2010-2012 років підприємство постійно нарощувало обсяги випуску продукції та валового доходу, чистого прибутку. ТОВ «Керамейя» має досить гарні результати з обсягів продажу та в останні роки нарощує частку обсягу продукції, яка реалізується за кордоном, зокрема в Росії, Казахстані. У 2012 році це – 31 % від загальної структури реалізації. На основі аналізу фінансового стану ТОВ «Керамейя» зроблено наступні висновки. В цілому за аналізований період на ТОВ «Керамейя» «золоте правило економіки» не виконувалося повністю, тобто на підприємстві з 2010 по 2012 рік спостерігалося зростання показника чистого доходу швидшими темпами, ніж значення показника чистого прибутку. Показники майнового стану на ТОВ «Керамейя» свідчать про оптимальний стан основних засобів. Відбувається оновлення основних фондів, коефіцієнт зносу не перевищує нормативного показника. Усі розраховані коефіцієнти ліквідності відповідають нормативним значенням. Отже, підприємство може розраховуватися зі своїми кредиторами та погашати свої зобов’язання, як поточні, так і довгострокові. Відбувається поступове скорочення фінансування поточної діяльності за рахунок власних коштів. Тобто, з 2011 року зростають обсяги використання позикових коштів за рахунок кредиту у розмірі 10 млн. грн. від Європейського банку реконструкції та розвитку. Показники рентабельності мають позитивні значення у кожному з років, тобто ТОВ «Керамейя» отримує прибуток з кожної використаної гривні чистого доходу, активів та власного капіталу.
Визначено, що протягом 2010-2012 років зростають витрати по всім видам статтей загалом на 173,09 %. що пов’язано з будівництвом та введенням в експлуатацію нової виробничої лінії. На початку 2010 року підприємство призупинило свою діяльність на чотири місяці, що вплинуло на тимчасове скорочення адміністративних витрат, витрат на збут, операційних витрат тощо.
Проведено аналіз ефективності формування витрат, який свідчить про те, що протягом 2010-2012 років ТОВ «Керамейя» проводить ефективну політику з формування витрат, оскільки вони є досить оптимальними для досягнення високих результатів діяльності. Незважаючи на те, що збільшується обсяги змінних та постійних витрат, але за рахунок цього зростає обсяг валового прибутку, чистого доходу, валової продукції.
Обгрунтовано систему формування витрат на постійні та змінні, за якою підприємство має стриманий напрямок розвитку, при якому змінні витрати перевищують постійні, низький операційний леверидж, високий коефіцієнт безпеки, подальша діяльність є менш ризиковою. Підтверджено попередній висновок проведенням операційного аналізу за допомогою CVP-методу.
Таким чином, проаналізувавши та оцінивши змінні та постійні витрати, розрахувавши показники ефективності формування витрат, здійснивши операційний аналіз діяльності ТОВ «Керамейя» варто зазначити, що кожна із статей витрат є оптимальною та не потребує додаткової оптимізації. Тобто, у 2011 році підприємство наздогнало втрати 2010 року при цьому збільшивши витрати за рахунок збільшення кількості працівників та фонду оплати праці, витрат на збут, збільшення обсягу продажу за кордон, як зазначалося раніше їх частка зросла порівняно з 2010 роком, а також значний обсяг витрат пов’язаний із будівництвом нової лінії, на впровадження якої було взято кредит від Європейського банку реконструкції та розвитку у розмірі 10 млн. грн. Як свідчить проведений аналіз, відділ менеджменту у 2012 році почав оптимізацію витрат, і на 1 грн. валової продукції було затрачено менше коштів, ніж у 2011 році, при цьому збільшивши обсяги виробництва та продажів, що свідчить про ефективну систему формування витрат та високий рівень професіоналізму працівників відділу менеджменту.
Проведено аналіз визначення місця досліджуваного товариства на світовому ринку, а також здійснено конкурентний аналіз його витрат (за об’єкти еталонного порівняння було взято підприємства та підрозділи світових гігантів цієї ж галузі).
За результатами дослідження конкурентного бенчмаркінга витрат було визначено основні характеристики діяльності ТОВ «Керамейя » і зроблено відповідний висновок, що витрати на ТОВ «Керамейя» є оптимальними і не відрізняються значною мірою від витрат європейських лідерів, навіть випереджають деякі компанії за прибутковістю формування, що знову ж таки вказує на ефективну політику управління витратами.
Визначено, що діяльність ТОВ «Керамейя» та формування витрат залежать від політичного ризику, оскільки підприємство виплачує відсотки по кредиту від ЄБРР, а також з кожним роком збільшує обсяги реалізації продукції за кордон. Таким чином, запропоновано моделі оцінювання політичного ризику, які сприятимуть попередженню виникнення політичного ризику для діяльності ТОВ «Керамейя». Таким чином, протягом 2010-2012 років ТОВ «Керамейя» працює прибутково, при цьому створюючи нові робочі місця, розширюючи асортимент продукції, маючи ефективну політику управління витратами та збільшуючи обсяги реалізації за кордон.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Аранчій В. Л. Фінанси підприємств : навчальний посібник / В. Л. Аранчій. – К. : Професіонал, 2009. – 304 c.
Андрєєва Г. І. Економічний аналіз : навчально-методичний посібник / Г. І. Андрєєва; Навчальне видання. – К. : Знання, 2008. – 263 c.
Білик М. Д. Сутність і оцінка фінансового стану підприємств / М. Д. Білик // Фінанси України. – 2008. – № 3. – C. 117-129.
Бланк И. А. Финансовый менеджмент : учебный курс / И. А. Бланк. – Изд. 2-е перераб. и доп. – К. : Ника-Центр : Эльга, 2008. – 656 с.
Бланк І. А. Управління прибутком : навчальний посібник / И. А. Бланк. – К.: Ника – Центр, Эльга, 2009. – 378 с.
Мних Є. М. Основи фінансового менеджменту : пер. з англ. / Є. М. Мних; ДНУ ім.Т.Г.Шевченка. – К. : ВАЗАКО : Молодь, 2009. – 1000 с.
Буряковьський В. В. Фінанси підприємств : навчальний посібник / В. В. Буряковський, В. Я. Каразін, С. В. Каламбет. – Д. : Пороги, 2010. – 246 с.
Ванькович Д. В. Удосконалення механізму реорганізації управління фінансовими ресурсами підприємства / Д. В. Ванькович // Фінанси України (укр.). – 2010. – № 9. – C. 112-118.
Грещак Ю. М. Особливості управління витратами на підприємстві / Ю. М. Грещак, А. А. Коваль // Економіка, фінанси, менеджмент. – 2012. – № 4. – С. 1-8.
Гуляєва Н. М., Сьомко О. В. Фінансові ресурси підприємств / Н. М. Гуляєва // Фінанси України (укр.). – 2003. – № 12. – C. 58-63.
Доц І. С. Механізм управління витратами підприємства / І. С. Доц // Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. -№ 10. – С. 229-232.
Ентоні Р. Особливості формування витрат на підприємствах різних форм власності / Р. Ентоні // Збірник наукових праць (економічні науки). – 2011. – № 7. – С. 270-275.
Дерій В. Г., Редіна Н . І., Фісуненко П. А. Загальна концепція удосконалення фінансового аналізу діяльності підприємства [Текст] : / Л. М. Драгун – Регіональні перспективи. – 2011. – № 5-6 (18-19). С. 19-20.
Дробязко С. І. Методичні основи управління витратами підприємства / С. І. Дробязко // Академічний огляд. – 2010. – № 1. – С. 55-60.
Закон України про охорону праці : офіційне видання / Україна. Верховна Рада. – К. : Парламентське вид-во, 1992. - 56 с. – (Закони України).
Економічний аналіз : навчальний посібник / Мін-во освіти і науки України, КНЕУ ; ред. М. Г. Чумаченко. – 2-е вид., перероб. і доп. – К. : КНЕУ, 2008. – 556 с.
Иванов А. П. Стоимостные критерии оценки эффективности управления / А. П. Иванов. // Финансы. - 2008.- № 2.- C. 78-80.
Кірейцев Г. Г. Фінансовий менеджмент : навч. посіб. / Г. Г. Кірейцев. – 2-е вид., перероб. та доп. – К. : ЦУЛ, 2002. – 496 c.
Коваль В. В. Введення у фінансовий менеджмент / В. В. Коваль – М. : Фінанси і статистика, 2005. – 458 с.
Ковальчук В. А. Роль і місце операційного левериджу в системі показників фінансового стану підприємства / В. А. Ковальчук, Г. В. Пурій // Вісник КТУ. – 2010.- № 25.- С.25-31.
Когут У. І. Критерії класифікації витрат підприємства / У. І. Когут // Фінанси України. – 2008. – № 2. – С. 43-49.
Костенко О. М. Управління витратами підприємства в процесі формування його фінансової результативності / О. М. Костенко // Фінанси України. – 2011. – № 2. – С. 3-7.
Коробов М. Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: навчальний посібник / М. Я. Коробов. – 3-є вид., перероб. і доп. – К. : Знання : КОО, 2002. – 294 с.
Лєбедєв В. Г. Фінансовий аналіз і планування : навчальний посібник / Г. О. Крамаренко – К. : ЦНЛ, 2003. – 224 c.
Крамаренко Г. О. Фінансовий менеджмент : підручник : навчальне видання / Г. О. Крамаренко, О.Є. Чорна . – К. : ЦНЛ, 2006. – 520 c.
Крушельницька А. В. Вплив ризиків на діяльність підприємства / А. В. Крушельницька // Наукові конференції ХХІ століття – 2010. - № 3. – С. 27-29.
Кустріч Л. О. Управління витратами підприємства / Л. О. Кустріч // Збірник наукових прць (економічні науки). – 2010. - № 9. – С. 188-193.
Левченко М. О. Полытичний ризик як один із факторів впливу на зовнішньоекономічну діяльність підприємства / М. О. Левченко // Економічний вісник Донбасу.- 2011.- № 2. – С. 53-57.
Лощинський М. К. Організація робочих місць / М. К. Лощинський // Збірник наукових праць (економічні науки). – 2011. - № 2. – С.11-16.
Основи фінансового менеджменту : пер. з англ. / Е. Ф. Брігхем ; ДНУ ім.Т.Г.Шевченка. – К. : ВАЗАКО : Молодь, 2005. – 1000 с.
Павловська О. В. Фінансовий аналіз : навчальний посібник / О. В. Павловська, Н. М. Притуляк, Н. Ю. Невмержицька; Мін-во освіти і науки України, КНЕУ. – К. : КНЕУ, 2005. – 592 с.
Поддєрьогін А. М. Фінанси підприємств : Підручник / А. М. Поддєрьогін. – К. : КНЕУ, 2000. – 460 с.
Подольська В. О. Фінансовий аналіз : навч. посіб. / В. О Подольська, О. В. Ярош. – К. : Центр навчальної літератури, 2007. – 488 с. – ISBN 966-364-360-2.
Пойда-Носик Н. Н., Грабарчук С. С. Фінансові ресурси підприємства / Н.Н. Пойда-Носик // Фінанси України (укр.). – 2003. – № 1.- C. 96-104.
Савчук І. Л. Фінансовий аналіз : навч. посіб. / І. Л. Сазонець, Л. Ю. Мельник. – К. : Центр навчальної літератури, 2008. – 210 с.
Селіверстова Л. С. Фінансовий аналіз : навч. посіб. / Л. С. Селіверстова, О. В. Скрипник. – К. : Центр учбової літератури, 2012. – 274 с.
Сухарьова Л. С., Фінансовий менеджмент : навч. посіб. / Л. С. Ситник. – К. : ЦНЛ, 2006. – 352 c.
Скларенко В. К. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання навчальний посібник / О. О. Терещенко ; Мін-во освіти і науки України, КНЕУ. – К. : КНЕУ, 2003. – 554 с.
Філімоненков О. С. Фінанси підприємств : навчальний посібник / О. С. Філімоненков. – К. : Ніка-Центр : Ельга, 2002. – 360 с.
Фiнансова дiяльнiсть підприємства : навч. посіб. / : навчальне видання. – 2-е вид., перероб. і доп.. – К. : Либідь, 2002. – 384 c.
Шегда А. В. Менеджмент : учебник / А. В. Шегда. – 3-е изд., испр. и доп. – К. : Знання, 2006. – 645 с. – (Высшее образование XXI века).
Ященко О. І. Стратегічний підхід в управлінні витратами підприємства / О. І. Ященко // Науковий вісник. – 2010. – № 18. – С. 145-149.
ДОДАТКИ