32. Правові аксіоми - закріплені в нормах права самоочевидні істини, які не потребують доказів і слугують підставою для доказів інших правових положень

(теорій). Правові фікції - загальновизнані і зафіксовані в нормах права припущення про існування певних явищ і процесів, тоді як насправді вони відсутні. Фікції можуть міститись у гіпотезі чи диспозиції правової норми. Фікції застосовуються в праві, якщо відсутні реальні підстави для: 1) доказу правомірності якої-небудь дії або бездіяльності; 2) визнання суб'єктивного права; 3) констатації юридичного факту. Правовою презумпцією називають закріплене в законодавстві припущення про наявність або відсутність юридичних фактів, яке може призвести до певних юридичних наслідків. Види презумпцій: 1). За вірогідністю припущення: = неспростовні - це такі припущення щодо існування певного факту, які не потребують доведення і не підлягають сумнівам, спростуванню (наприклад, презумпція недієздатності неповнолітньої особи); = спростовні - це такі припущення щодо існування певного факту, які мають юридичне значення доти, доки щодо цього факту не буде встановлено інше (наприклад, презумпція невинуватості особи, презумпція батьківства). 2) За сферою обігу: - загально-правові презумпції - визнаються такими, що мають значення юридичних фактів у всіх галузях права; - галузеві презумпції- діють в межах однієї галузі права. 3) За Ступенем обов'язковості: - юридичні - презумпції, які прямо закріплені в юридичних нормах і тому безумовно обов'язкові для усіх; - фактичні - презумпції, що не отримали закріплення в праві. 4) За субординацією в правовому регулюванні: - матеріально-правові - правові положення про наявність (відсутність) певного юридичного факту при існуванні інших фактів, які можуть мати відношення до іншого суб'єкта цих правовідносин або невизначеного кола осіб; служать передумовою для існування процесуальної презумпції тощо. - процесуально-правові - виключають необхідність доказування для винесення рішення або вказують суб'єкта, на якого покладається тягар доказування під час розгляду юридичної справи, чим встановлюється порядок застосування норм процесуального права.

33. Нормативно-правовий акт — це офіційний акт-документ компетентних суб'єктів правотворчості, який містить норми права, що забезпечуються державою.

Він є однією з форм існування та вираження норм права, є основною формою права для багатьох правових систем сучасності. Нормативно-правові акти класифікуються за різними критеріями: 1. За юридичною силою: закони та підзаконні нормативні акти; 2. За сферою дії: загальні, спеціальні та локальні; 3. За часом дії: постійні і тимчасові; 4. За характером волевиявлення: акти встановлення норм права, акти зміни норм права та акти скасування норм права; 5. За суб'єктами ухвалення: акти органів держави; акти, прийняті народом у процесі референдуму; спільні акти органів держави і недержавних утворень; 6. За галузевою належністю: цивільні; кримінальні; адміністративні; кримінально-процесуальні та ін.; 7. За зовнішньою формою вираження: закони; укази; постанови; рішення; розпорядження; накази тощо. Співвідношення: Спільним у нормативно-правових актів, актів застосування та актів тлумачення норм права є те, що: • у поєднанні вони утворюють так звану "тріаду" правових актів; • усі правові акти мають юридичну силу, державно-владний обов'язковий характер; • усі види правових актів можуть походити від одних і тих самих органів та посадових осіб (парламенту, уряду, глави держави, міністерства тощо). Нормативно-правовий акт відрізняється від інших правових актів, зокрема актів застосування норм права та інтерпретаційних актів (актів тлумачення) тим, що: • нормативно-правовий акт містить норми права загального характеру, він поширює свою дію на всіх суб'єктів права, тоді як акт застосування має індивідуальну спрямованість, поширює чинність норми права на конкретну ситуацію, стосується конкретних осіб; • нормативно-правовий акт призначений для багаторазового використання, а акти застосування мають одноразову чинність; • акт застосування норм права та інтерпретаційний акт приймаються на основі нормативно-правового акта; тощо…