- •Типологія – теорія про типи тих чи інших явищ.
- •Існують такі підходи до вивчення держави: - теологічний підхід (держава створена Богом, а у священних книгах встановлена ідеальна модель
- •Функції держави – осн. Напрями діяльності держави, у яких відображаються та конкретизуються її завдання і мета, виявляється її сутність, зміст та
- •Існує 2 форми державного устрою: унітарна (або проста) та федеративна (складна)
- •1)Демократичний режим. Риси: наявність легальної опозиції, політ. Плюралізм, децентралізація влади, свобода особи в економ. Сфері, та ін.
- •Розподіл влади – принцип конституціоналізму згідно з яким єдина держ. Влада поділяється на відносно-незалежні та різні за функціями гілки
- •Суспільство – взаємодія моделей, що пов’язані між собою інтересами у сфері виробництва, обігу, споживання життєвих благ, та встановлюють
- •Ознаки держави, що відрізняють її від громадських об’єднань: держава – це організація всього населення, а громадське об’єднання – частина;
- •Громадянське сусп. – сфера вільної активності, в якій діють індивіди, що переслідують приватні цілі й інтереси. Структура суспільства — це
- •Соціальне партнерство — така система відносин між найманими працівниками і власниками засобів виробництва, при якій визнаються
- •Демокра́тія — політичний режим, за якого єдиним легітимним джерелом влади в державі визнається її народ. При цьому управління державою
- •Держава і право - найважливіші фактори суспільної еволюції,неодмінні супутники сучасного суспільства. Діяльність держави, прийняття та
- •Правова держава - це демократична держава, де забезпечується панування права, верховенство закону, рівність усіх перед законом і
- •Правовий статус людини - юридично закріплене становище людини в суспільстві, відповідно до якого фізична особа як суб'єкт права вступає у
- •Покоління прав людини — це класифікація прав людини, відповідно до їх історичного розвитку. Традиційно, їх прийнято ділити на три, але все
- •Гарантії прав і свобод людини та громадянина - це система конкретних засобів, завдяки яким стає реальним ефективна реалізація громадянами
- •Праворозуміння - це інтелектуальний процес осмислення права, певне його бачення, виражене в конкретних концепціях про його сутність,форми
- •Існує багато визначень поняття право: - право - система норм і принципів, встановлених або визнаних державою як регулятори суспільних
- •Сутність права — внутрішній зміст права як регулятора суспільних відносиПоняттям права охоплюються два аспекти, які виражають його сутність:
- •Функції права – це основні напрямки його впливу на суспільні відносини. Вони поділяються на: - ідеологічно-виховну – право формує у людини певний
- •Об'єктивне право — це система загальнообов'язкових норм, що мають формальний вираз, встановлюються та гарантуються державою з метою
- •Правові аксіоми - закріплені в нормах права самоочевидні істини, які не потребують доказів і слугують підставою для доказів інших правових положень
- •Нормативно-правовий акт — це офіційний акт-документ компетентних суб'єктів правотворчості, який містить норми права, що забезпечуються державою.
- •Норма права - це загальнообов'язкове правило поведінки, сформоване в суспільстві відповідно до визнаної в ньому справедливої міри свободи і рівності
- •Право і мораль — це засоби соціального нормативного регулювання, що взаємно доповнюють один одного, вони мають спільні риси, а саме: 1) є
- •Єдність права і звичаю полягає в тому, що: по-перше, вони є різновидами соціальних норм, які створюють в сукупності цілісну систему нормативного
- •Спільні риси релігії і права: як нормативні регулятори, право і релігія виникають в результаті розпаду первісних мононорм; є нормативними, переважно
- •Корпоративні норми — це правила поведінки, по яких живуть і діють різні громадські організації, рухи, об'єднання, асоціації, фундації, центри, союзи і
- •Право і політика традиційно розглядаються як явища тісно взаємозв'язані і взаємообумовлені. Достатньо сказати, що переважаюча частина всієї
- •Норма права - це загальнообов'язкове, формально визначене правило поведінки, встановлене чи санкціоноване державою з метою регулювання суспільних
- •Класифікація норм права — це їх поділ на окремі види за певними суттєвими ознаками, які визначають специфічну роль кожного із різновидів норм у
- •Норми права закріплюються у статтях нормативно-правових актів. Формулюючи тексти статей, законодавець використовує різні способи викладення
- •Система права — це об'єктивно обумовлена будова права, що виражає внутрішню узгодженість і єдність юридичних норм і одночасно їх поділ на
- •В основі поділу права на галузі та інститути лежать два критерії: 1) предмет правового регулювання; 2) метод правового регулювання. Вони і виступають
- •Інститу́т пра́ва — система відносно відокремлених від інших і пов'язаних між собою правових норм, які регулюють певну групу (вид) однорідних
- •Матеріальне право - сукуп. Норм, яка безпосередньо регулює сусп. Відносини. Процесуальне право – сукуп. Норм, яка регулює діяльність із реалізації
- •"Джерело права" і "форма права" взаємопов'язані, але не тотожні поняття. Джерело права розкриває витоки формування права, причини і закономірності
- •Правовий звичай – санкціоноване державою правило поведінки, що склалося історично, у результаті багаторазового повторення людьми певних дій.
- •Релігійно-правовий текст - акт-документ, який містить церковний канон або іншу релігійну норму, що переплетена з нормами моралі і права,
- •Закон у широкому розумінні – це встановлені державою загальнообов’язкові правила. У власне юридичному значенні закон – це нормативно-правовий
- •Правоутворення — це відносно тривалий процес формування юридичних норм, що починається з визнання державою певних суспільних відносин,
Норма права - це загальнообов'язкове правило поведінки, сформоване в суспільстві відповідно до визнаної в ньому справедливої міри свободи і рівності
та формально визначене і забезпечене державою з метою регулювання, охорони та захисту суспільних відносин. Ознаки норми права: Соціальні:1) за внутрішнім змістом є зразком відносин, що складаються в суспільстві відповідно до об'єктивно існуючої соціально визнаної справедливої міри свободи і рівності; 2) є правилом поведінки, що впорядковує відносини між людьми, коригує їх зв'язки, надає їм компромісно-комунікативного характеру; 3) витікає з природних невідчужуваних прав і свобод людини, незалежно від того, чи вони закріплені в конституції і законах, чи ні. Юридичні: 1) є юридично значущим способом регулювання, охорони і захисту конкретних суспільних відносин - вводить нове правило, фіксує найтиповіші соціальні процеси і зв'язки; впливає на суспільні відносини з метою подолання конфліктів, недоведення до них; 2) регулює невизначену кількість суспільних відносин; 3) є загальнообов'язковою для учасників правового спілкування, на яких вона розрахована; слугує керівництвом до дії, не підлягає обговоренню з огляду на доцільність; 4) має визначену структуру - складається із взаємопов'язаних елементів: гіпотези, диспозиції, санкції; разом з іншими нормами утворює систему права; 5) є результатом владної діяльності держави - встановлена або санкціонована нею; тощо.. Види: 1)Норми права за функціями права: регулятивні, охоронні, захисні. 2) За характером диспозицій, що містяться в них, регулятивні норми поділяються на: Дозвільні - вказують на можливість здійснювати певні дії; наділяють суб'єктів певними правами. ; Зобов'язувальні - вказують на необхідність здійснювати певні дії; накладають на суб'єктів певні обов'язки.; Заборонні - вказують на необхідність утримуватися від вчинення певних дій; встановлюють заборони.; Охоронні норми права - правила поведінки, що визначають умови застосування до суб'єкта права попереджувальних заходів державного впливу в конфліктних ситуаціях; Захисні - правила поведінки, що визначають державне реагування на порушення закріплених у нормах права суспільних відносин; 3) Норми права за предметом правового регулювання: за галузями права - норми конституційного права; норми адміністративного права; норми кримінального права; норми цивільного права; норми трудового права; норми екологічного права та ін.; за інститутами права - норми спадкового права; норми адміністративної відповідальності тощо. 4) Норми права за методом правового регулювання: імперативні - містять категоричні веління держави здійснювати чітко означені дії, не допускати ніяких відхилень від вичерпного переліку прав і обов'язків суб'єктів.; диспозитивні - установлюють варіант поведінки, але дозволяють сторонам регульованих державою відносин самим визначати права та обов'язки в окремих випадках. Норми права за характером психологічного впливу на особистість: рекомендаційні - надають варіанти бажаної з погляду держави поведінки суб'єктів права.; заохочувальні - встановлюють форму і міру заохочення за схвалюваний державою і суспільством варіант поведінки суб'єктів, що полягає в сумлінній і продуктивній праці.