Підготовка до роботи

Для приведення в дію приладу необхідно провести наступну підготовку:

Відкрити прилад, для цього потрібно вставити ключ і відкрити дверцята.

Відкрутити два гвинти, які розміщені на задній стінці корпусу під мережевою колодкою (отвори з під гвинтів закрити гумовими пробками, які є в коробці), вказівним пальцем натиснути на защіпку, яка розташована в нижній частині шасі. Перед експлуатацією приладу необхідно в редуктор двигуна РД зі сторони вихідного валу залити 10 см³, а в спеціальний отвір з протилежної сторони для змащування підшипника 2 см³ приладового масла за допомогою склянки.

Перевірити з’єднання штепсельних роз’ємів: шасі, підсилювача, модуля вимірювальної схеми, реохорда і реостатних вихідних пристроїв.

Подати напругу живлення і ввімкнути вимикач живлення.

Вимір параметрів. Зміна модулів. Регулювання і настройка приладів

Перевірка потенціометрів.

Основна похибка потенціометрів перевіряється методом порівняння його показників з показаннями зразкового потенціометра більш високого класу точності.

В якості зразкових потенціометрів використовуються потенціометри класу 0015; типу Р-330 або класу 0,05 типу ПП-63.

Підключення зразкового потенціометра до перевіряємого приладу проводиться у відповідності зі схемами. При цьому в момент перевірки приладу затискачі підключенні на нуль-гальванометра до зразкового потенціометра обов'язково повинні бути замкнені.

У разі перевірки потенціометра, що працює в комплекті з термопарою, до затискачів, що служить для підключення термопар, повинні бути підключені і виведені з приладу компенсаційні проводи, градуювання яких повинне відповідати градуюванню термопари. Кінці компенсаційних проводів заводяться в термостат або в ванну з танучим льодом, де з'єднуються з мідними проводами, які підключають до зразкового потенціометра. З'єднання компенсаційних проводів з мідними ретельно ізолюється. Температура в місці з'єднання проводів вимірюється ртутним термометром з ціною поділки 0,1⁹С.

При перевірці показань слід враховувати температуру в місці спаю мідних і компенсаційних проводів.

Відповідно з температурою, яка вимірюється ртутним термометром, вводиться поправка в табличні значення ЕРС, що встановлюються на лабораторному потенціометрі.

У разі відсутності компенсаційних проводів, термостата і ванни з танучим льодом перевірка показань потенціометра, що працює в комплекті з термопарою, може бути проведена в умовах експлуатації простішим методом. Для цього в прилади де замість мідної котушки РД встановлюється манганінова котушка, опір якого дорівнює опору мідної котушки при 30 ° С.

Значення опорів магнітних котушок для різних градуювань різна.

У випадку в табличні значення е.р.с., що встановлюються на зразковому потенціометрі, завжди вводяться поправки на температуру вільних кінців 30°С.

Перевірка потенціометрів, що працюють з датчиками е.р.с. або напруги постійного струму, виробляється за допомогою зразкового потенціометра, що підключається до приладу за схемою.

Значення, що встановлюються на зразковому потенціометрі, відповідні оцифрованним позначок пікали (табличні значення), беруться з градуєровочної таблиці і відповідає датчику е.р.с. або напрузі.

Перед перевіркою потенціометра за схемами він повинен бути включений не менше 2 годин, а за іншою не менше ЗО хвилин.

Основна похибка потенціометрів повинна визначатися за формулою:

(Е - е - Е₀)

д = ——■ — х100%

Ек-Е_н

Де: ^ -основна похибка, (%);

Е₀ - значення е. р.с. -термопари або напруги датчика по ГОСТ, який відповідає перевіряється позначці шкали (мВ); е-е значення, е.р.с. термопари, відповідне температурі її вільних кінців (мВ); Ео-відлік по зразковому потенціометрі, відповідний перевіряється позначці шкали (мВ) (з двох йідліків береться значення, що дає максимальну похибку); Ен, Ек-значення е.р.с. або напруги датчика по ГОСТ відповідні початковій і кінцевій позначці шкали, (мВ)

ПРИМІТКА: Для потенціометрів, що працюють з термопарами ТПР, ТНС телескопами радіаційного пірометра, датчиками е.р.с. і для вольтметрів, е = 0

Градуювашш приладу.

У випадку, якщо при перевірці приладів буде виявлено, що при заміні модуля або з інших причин показання приладу відрізняються від табличних

значень на величину, яка перевищує допустиму основну похибку, прилад повинен бути проградуйований.

При градуюванні потенціометрів, що працюють в комплекті з термопарами ТХА, ТХК, ТПР в потенціометрі встановлюється манганінового котушка К1.

Всі потенціометри градуюються так само, як при перевірці основної похибки показів.

Після відповідної підготовки вмикають прилад і залишають його на 2 години. Після прогріву приладу встановлюють на зразковому приладі значення, відповідних початковій позначці шкали і, змінюючи опір на магазині, включеному замість опору Р7, домагаються, щоб покажчик встановився на початкову позначку.

Потім встановлюють на потенціометрі або магазині значення, яке відповідає кінцевій позначці шкали, і змінюючи опір на магазині, включеному замість К5 (у випадку потенціометра, вольтметра або міліамперметра), або К7 (у разі мосту), добирають, щоб покажчик встановився на кінцевій позначці шкали. Після цього знову встановлюється на потенціометрі або магазині значення, яке відповідає початковій відмітці і при необхідності змінюють опір магазину, включеного замість К5.

Подібні операції повторюють до тих пір, поки вказівник не буде встановлюватися на початкову та кінцеву відмітки при відповідних значеннях на зразковому приладі з точністю 0,1+0,2%.

Регулювання чутливості і заспокоєння приладу.

По мірі експлуатації можливі випадки зміни чутливості приладів та їх динамічних характеристик, через що точність показів може знизитися.

При нормальній роботі приладу вказівник повинен зупинятися не більше, ніж після 2-3 напівколивань, при цьому варіація показань не повинна перевищувати половини основної похибки, тобто 0,25% від діапазону вимірювання. Якщо одна з характеристик не відповідає зазначеній в розділі З, необхідно провести регулювання.

Регулювання чутливості і заспокоєння приладу проводиться регуляторами чутливості і зворотного зв’язку підсилювача наступним чином: підключивши до перевіряючого приладу зразковий прилад, встановлюють регулятор зворотнього зв'язку в середнє положення. Потім обертанням осі регулятора чутливості підсилювача досягають необхідного заспокоєння, при забезпеченні допустимої варіації приладу.

У випадку, якщо регулюванням чутливості не вдається забезпечення необхідної варіації і заспокоєння приладу, необхідно провести регулювання регулятором зворотнього зв'язку, тобто збільшити глибину зворотного зв'язку (обертанням осі за годинниковою стрілкою, і змінюючи її, досягти необхідного заспокоєння і варіації.