
- •Теорія журналістики. Теорія і методика журналістської творчості
- •Теорія масової комунікації. Журналістська етика
- •Історія української журналістики. Історія зарубіжної журналістики
- •Тележурналістика
- •Радіожурналістика
- •Агенційна журналістика
- •Фотожурналістика
- •Газетно-журнальне виробництво
- •Перелік рекомендованої літератури Література до курсу «Теорія журналістики»
- •Література до курсу «Теорія і методика журналістської творчості»
- •Додаткова:
- •Література до курсу «Теорія масової комунікації»
- •Додаткова:
- •Література до курсу «Журналістська етика»
- •Література до курсу «Історія української журналістики»
- •Література до курсу «Історія зарубіжної журналістики»
- •Література до курсу «Тележурналістика»
- •Література до курсу «Радіожурналістика»
- •Література до курсу «Агенційна журналістика»
- •Додаткова література
- •Література до курсу «Фотожурналістика»
- •Література до курсу «Газетно-журнальне виробництво»
Теорія журналістики. Теорія і методика журналістської творчості
Журналіст як суб’єкт масово-інформаційної діяльності.
Інфраструктура журналістики.
Загальні та спеціальні функції журналістики.
Журналістика як система органів масової інформації.
Журналістика як інформаційний простір.
Журналістика як галузь суспільно-політичної діяльності.
Соціальна позиція журналіста.
Свобода слова і журналістська діяльність.
Журналістика як творчість.
Збирання зовнішньої інформації.
Виготовлення внутрішньої інформації.
Загальна жанрологія і журналістика.
Осмислення проблем журналістики в новітній філософії.
Сучасна масово-інформаційна ситуація.
Метод журналістики.
Концептуальні критерії журналістського твору за В.Д. Буряком.
Художній підхід у журналістській творчості.
Природа та специфіка публіцистичного образу.
Системність журналістської творчості.
Естетичні та методологічні складники журналістської творчості.
Жанр у контексті концепції журналістського твору.
Особливості жанрової диференціації та модифікації в сучасному масово-інформаційному дискурсі.
Образ в системі концепції твору. Порівняльна специфіка документального і художнього образу.
Аргументація в журналістському творі. Доказ та його структура.
Загальна методологія пізнання. Її репрезентація в процесі роботи журналіста над твором.
Цікавість і сенсаційність як характерні риси журналістського твору.
Визначення та особливості композиції журналістського твору.
Співвідношення факту та думки у журналістському творі.
Гуманізм та об’єктивність як домінантні принципи журналістської творчості.
Публіцистичне та художнє осмислення дійсності: спільні та відмінні риси.
Теорія масової комунікації. Журналістська етика
Основні підходи до визначення поняття «комунікація». Науки, що вивчають комунікацію.
Поняття про комунікативний процес. Складові комунікативного процесу.
Аудиторія в МК. Потреби, мотиви поведінки та цілі аудиторії в комунікаційному процесі. Функції аудиторії. Типологія аудиторій.
Канал та засіб комунікації. ЗМК та ЗМІ: спільне та відмінне. Традиційні, нові й новітні ЗМК. Переваги й недоліки преси, радіо, телебачення, Інтернету як каналів комунікації.
Моделі комунікації: переконання Г. Ласвелла, контактування Р. Якобсона, трансмісії сигналу Шеннона-Вівера, зворотного зв’язку Ле Флоера, моделі Т. Ньюкомба, К. Леві-Стросса, контактування Р. Якобсона, Ю. Лотмана, М. Бахтіна, спільного досвіду Шрамма та ін.
Моделі масової комунікації: двоступенева Каца-Лазарсфельда, модель С. Чакотіна, А. Молеса, модель «воротаря» К. Левіна, «спираль мовчанки» Н. Нойман, модель хвилі HUB, синтетична Т. Гобана-Класа та ін.
Визначення поняття «масова комунікація». Функції масової комунікації в суспільстві. Формальна й неформальна комунікація. Ієрархічна та демократична комунікація.
Етапи розвитку масової комунікації.
Структура і функції ЗМК в системі управління масовою комунікацією. Трансформація систем масової комунікації. Сучасні тенденції розвитку ЗМК: концентрація, конгломерація.
Глобалізація системи масової комунікації та її наслідки. Масовізація та макдональдизація як негативні наслідки глобалізації.
Громадська думка як об’єкт впливу засобів масової комунікації. Формування громадської думки та маніпулювання нею.
Професіонально-творчий і виробничий характер масової комунікації. Професійні комуніканти в системі масового спілкування. Типи комунікантів у масовій комунікації.
Інформаційні та психологічні війни як явище постіндустріального суспільства. Види інформаційної та психологічної зброї.
Теорії масової комунікації. Типологія теорій масової комунікації.
Методи дослідження МК.
Професійна етика і права та обов’язки журналіста.
Межі вторгнення журналістів в особисті справи й внутрішній світ свого героя.
Припустимі і неприпустимі методи одержання інформації.
Редакційний колектив і норми службової етики.
Робота з диктофоном, «прихованою камерою», публікація відеоматеріалів. Етичний аспект.
У чому полягає зміст професійного обов’язку журналіста?
Якими нормами регулюються відносини журналіста з героями публікацій?
Якими нормами регулюються відносини журналіста з колегами?
Якими нормами регулюються відносини журналіста із владою?
Якими нормами регулюються відносини журналіста із джерелом інформації?
Які етичні обмеження застосування методів: «зміни професії», «неправильного уявлення», «маски»?
Які особливості етики в телевізійній журналістиці?
Які позитивних і негативні (з позицій суспільної моралі) тенденції характерні для сьогоднішньої реклами, трансльованої в ЗМІ?
Які протиріччя між професійним і службовим обов’язком?
Якого роду відомості, уважаються такими, що ганьблять честь, гідність і ділову репутацію?