1.3Система аналітичних показників фінансового стану підприємства

У залежності від мети і завдань аналізу фінансового стану підприємства вибирають оптимальний комплекс показників та напрямків аналізу, Показники фінансового стану підприємства взаємозалежні і взаємообумовлені

Класифікація основних показників оцінки фінансового стану підприємства:

1. Показники оцінки майнового стану підприємства.

2. Показники прибутковості.

3. Показники ліквідності і платоспроможності.

4. Показники фінансової стійкості і стабільності підприємства.

5. Показники рентабельності підприємства.

6. Показники ділової активності.

Показники оцінки майнового стану підприємства

До основних показників, що характеризують майновий стан підприємства, відносять:

- Сума засобів у розпорядженні підприємства дає загальну вартісну оцінку активів на балансі підприємства.

- Коефіцієнт зносу основних засобів характеризує частина зношених основних засобів у їхній загальній вартості.

- Коефіцієнт відновлення основних засобів показує частина нових основних засобів на кінець періоду.

- Коефіцієнт вибуття основних засобів показує частина вибулих основних засобів на початок періоду.

Оцінка ліквідності і платоспроможності

Під ліквідністю якогось активу розуміють спроможність його трансформуватися в кошти, а ступінь ліквідності визначається тривалістю тимчасового періоду, протягом якого ця трансформація може бути здійснена. Чим коротше період, тим вище ліквідність даного виду активів.

Ліквідність підприємства - це наявність у нього оборотних коштів у розмірі, теоретично достатньому для погашення короткострокових зобов'язань хоча б і з порушенням термінів погашення, передбачених контрактами.

Платоспроможність означає наявність у підприємства коштів і їхніх еквівалентів, достатніх для негайного погашення кредиторської заборгованості, яка цього потребує.

Таким чином, основними ознаками платоспроможності є:

а) наявність у достатньому обсязі коштів на поточному рахунку;

б) відсутність простроченої кредиторської заборгованості.

Поняття платоспроможності і ліквідності дуже близькі, але не тотожні один одному. Ліквідність балансу є основою платоспроможності підприємства (від ступеня ліквідності балансу залежить рівень платоспроможності). У той же час ліквідність характеризує як поточний стан розрахунків, так і перспективу. Підприємство може бути платоспроможним на звітну дату, але мати несприятливі перспективи на майбутнє.

Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні активів, згрупованих за ступенем зменшення ліквідності, з пасивами, згрупованими за ступенем збільшення терміновості їхнього платежу.

Перша група (А 1) - абсолютно ліквідні активи: готівкові, безготівкові кошти, короткострокові (поточні) фінансові інвестиції.

Друга група (А 2) - швидко реалізуємі активи (активи, які швидко реалізуються): готова продукція, товари і дебіторська заборгованість. Ліквідність цієї групи поточних активів залежить від своєчасності відвантаження продукції, оформлення банківських документів, швидкості платіжного документообороту в банках, від попиту на продукцію, її конкурентоспроможності, платоспроможності покупців, форм розрахунків тощо.

Третя група (А 3) - активи, що повільно реалізуються: виробничі запаси, незавершене виробництво, інші оборотні активи, витрати майбутніх періодів, необоротні активи та групи вибуття.

Відповідно на чотири групи розбиваються і зобов'язання підприємства:

Перша група (ПІ) - найбільше термінові зобов'язання (кредиторська заборгованість і кредити банку, терміни повернення яких наступили).

Друга група (П 2) - короткострокові кредити банку.

Третя група (П 3) - довгострокові кредити банку і позики, доходи майбутніх періодів

Четверта група (П 4) - власний капітал і забезпечення наступних виплат та платежів.

Для оцінки платоспроможності в короткостроковій перспективі розраховують такі показники:

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності) (Кал) показує, яка частина короткострокових зобов'язань може бути при необхідності погашена негайно:

К_{абс. лік} = [А₁] : [П₁ + П₂].

Рекомендаційна нижня межа показника - 0,2.

Коефіцієнт швидкої ліквідності (Кшл) показує, яку частину короткострокових зобов'язань підприємство може погасити за рахунок поточних активів, із яких виключена найменш ліквідна їхня частина - виробничі запаси, незавершене виробництво, інші оборотні активи, витрати майбутніх періодів, необоротні активи та групи вибуття:

К_ш.л = [А₁ + А₂] : [П₁ + П₂].

Загальний коефіцієнт покриття (коефіцієнт поточної ліквідності) (Ку) дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов'язань:

К_з.л = [А₁ + А₂ + А₃] : [П₁ + П₂].

Для правильного висновку про динаміку і рівень платоспроможності підприємства необхідно взяти до уваги такі чинники:

- характер діяльності підприємства;

- умови розрахунків із дебіторами;

- стан запасів;

- стан дебіторської заборгованості: наявність або відсутність у її складі прострочених або безнадійних боргів.

Методика аналізу фінансової стійкості підприємства

Фінансова стійкість підприємства - одна з найважливіших характеристик його фінансового стану, що визначає стабільність діяльності підприємства у довгостроковій перспективі.

Вона пов'язана з загальною фінансовою структурою підприємства, ступенем його залежності від кредиторів і інвесторів. Фінансова стійкість підприємства - це надійно гарантована платоспроможність, незалежність від випадків ринкової кон'юнктури і поводження партнерів.

Показники фінансової стійкості характеризують стан і структуру активів підприємства і забезпеченість їх джерелами покриття (пасивами), групуються таким чином:

- показники, які характеризують стан оборотних засобів: забезпеченість матеріальних запасів власними оборотними коштами; коефіцієнт маневреності власних коштів;

- показники, які характеризують стан основних засобів: індекс постійного активу, коефіцієнт реальної вартості майна;

- показники, які характеризують структуру капіталу: коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів, коефіцієнт автономії (коефіцієнт концентрації власного капіталу), коефіцієнт фінансової залежності і коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів (коефіцієнт капіталізації).

Залежно від співвідношення матеріальних запасів і власних оборотних коштів виділяють такі типи фінансової стійкості підприємства:

1.Абсолютна стійкість фінансового стану, якщо запаси (3) менше суми власного оборотного капіталу (ВОК) і кредитів під товарно-матеріальні цінності (КР):

З < ВОК + КР.

2. Нормальна стійкість, при якій гарантується платоспроможність підприємства, якщо:

З = ВОК + КР.

3. Хитливий (передкризовий) фінансовий стан, при якому порушується платіжний баланс, але залишається можливість відновлення рівноваги платіжних коштів і платіжних зобов'язань за рахунок залучення тимчасово вільних джерел коштів (Ктв) в оборот підприємства (кредитів банку на тимчасове поповнення оборотних коштів, перевищення нормальної кредиторської заборгованості над дебіторською тощо):

З = ВОК + КР + Кт,в

При цьому фінансова нестійкість вважається припустимою, якщо дотримуються такі умови: виробничі запаси і готова продукція дорівнюють або перевищують суму короткострокових кредитів і позикових коштів, що беруть участь у формуванні запасів; незавершене виробництво і витрати майбутніх періодів дорівнюють або менше суми власного оборотного капіталу.

4. Кризовий фінансовий стан (підприємство знаходиться на грані банкрутства):

З > ВОК + КР + Кт,в.

Методика аналізу ділової активності підприємства

Ділова активність підприємства виявляється в динаміці його розвитку, досягненні ним цілей, які відображають натуральні та вартісні показники, в ефективному використанні економічного потенціалу, розширенні ринків збуту продукції тощо. Рівні ділової активності конкретної організації відображають етапи її життєдіяльності - зародження, розвиток, підйом, спад, криза, депресія, - показують ступінь адаптації до мінливих ринкових умов, якість управління тощо.

Ділову активність характеризують як мотивований макро- і мікроекономічним рівнем управління, процес стійкої господарської діяльності організації, направлений на забезпечення її позитивної динаміки, збільшення трудової зайнятості та ефективне використання ресурсів з метою досягнення ринкової конкурентоспроможності. Тобто ділова активність виражає ефективність використання матеріальних, трудових, фінансових й інших ресурсів за всіма бізнес-лініями діяльності і характеризує якість управління, можливості економічного зростання і достатність капіталу. У фінансовому аспекті проявляється насамперед в швидкості обороту його коштів, відображає ефективність роботи підприємства відносно величини авансованих ресурсів або відносно величини їх споживання в процесі виробництва

Основними критеріями ділової активності підприємства є:

- широта ринків збуту продукції, включаючи наявність постачань на експорт;

- репутація підприємства;

- відповідність плану основним показникам господарської діяльності підприємства;

- забезпечення заданих темпів росту;

- рівень ефективності використання капіталу;

- стійкість економічного росту тощо.

Для оцінки ділової активності підприємства доцільно використовувати два напрями аналізу:

1) ступень виконання плану ключових показників діяльності підприємства: реалізації продукції, чистого прибутку, нарощування матеріальної бази; забезпечення заданих темпів їхнього росту;

2) рівень ефективності використання ресурсів підприємства.

Комплексна оцінка фінансового стану підприємства

Комплексний аналіз фінансового стану підприємства вимагає оцінити тенденції змін, властивим фінансовим показникам.

Показники і фактори стабільного фінансового стану підприємства:

- стійка платоспроможність;

- ефективне використання капіталу;

- своєчасна організація розрахунків;

- наявність стабільних фінансових ресурсів.

Показники і фактори незадовільного фінансового стану підприємства:

- не ефективне розміщення засобів;

- дефіцит власних оборотних коштів;

- наявність стійкої заборгованості по платежах;

- негативні тенденції у виробництві.

Узагальнені показники комплексної оцінки фінансового стану: Прибутковість підприємства характеризується абсолютними і відносними величинами. Абсолютний показник прибутковості - сума прибутків або доходів. Відносний показник - рівень рентабельності.

У процесі аналізу вивчають зміни чистого прибутку, рівня рентабельності і фактори, що впливають на них.

Аналіз прибутковості підприємства проводиться в порівнянні з планом і попереднім періодом. У процесі аналізу обов'язково враховують темпи інфляції за допомогою індексації цін.

Комплексна оцінка фінансового стану підприємства узагальнює отримані в процесі аналізу дані, розраховані коефіцієнти і дозволяє зробити аргументовані висновки про фінансовий стан підприємства.

Список використаних джерел:

1.Косова Т.Д. Організація і методика економічного аналізу: Навч. Посібник – Вид-во 2012 р.