Cитуаційна задача до білета № 2

До лікарні швидкої допомоги привезли хворих батька та дочку. Під час обстеження дівчинки установлено: температура тіла – 36,0°, шкіра і слизові оболонки бліді, дівчинка адинамічна, на запитання відповідає в’яло. Зіниці розширені, реакція на світло знижена, голос сиплий, слизова оболонка рота суха, під час ковтання вода виливається через ніс, тверду їжу ковтати відмовляється, живіт м’який, спостерігається помірний метеоризм, протягом двох днів дефекації не було.

В ході опитування батька установлено, що за медичною допомогою він звернувся на другий день захворювання. Перед цим в суботу і неділю приймав їжу разом з дочкою вдома – споживали продукти, залишені дружиною перед від’їздом у відрядження (каша гречана, борщ, пельмені, яєчня, копчена ковбаса, огірки домашнього консервування, смажена картопля).

Поставте діагноз та вкажіть, який продукт або страва викликали захворювання. Перерахуйте лікувально-профілактичні заходи, які необхідно вжити у даному випадку.

Відповідь:у них ботулізм, отруєння скоріш за все викликали огірки домашнього консервування.

Екзаменаційний білет № 3

1. Гігієнічні вимоги до земельної ділянки і приміщень дитячих дошкільних закладів. Оцінка функціональної готовності дітей до вступу в школу.

Дитячі дошкільні заклади

Відповідно до санітарних норм і правил на 1000 мешканців населеного пункту з метою забезпечення мережею 75% дітей віком від 2 місяців до 7 років планується передбачати 70—90 місць у дитячих садках та яслах.

Дитячі ясла—садки плануються на 150—300 місць із формуванням від 1 до 14 груп, що обслуговують дітей віком від 1,5 до 7 років. Як, правило, утворюють три ясельні групи: молодшу (від 2 місяців до 1 року — 15 дітей), середню (від 1 до 2 років — 20 дітей) і старшу (2—3 роки — 20 дітей), а також 4 дошкільні по 25 дітей: молодшу (3—4 роки), середню (4—5 років), старшу (5—6 років) і підготовчу (6—7 років). Дошкільні заклади організовуються в кожному сільському населеному пункті, де мешкає понад 12 дітей дошкільного віку. Місткість ясел—садків установлюється виходячи з розрахунку: 65 місць на 100 дітей дошкільного віку, включаючи сезонні місця. Збільшення потужності закладів на літній період здійснюється за рахунок організації дитячих павільйонів на 1—2 групи.

Основними типами дошкільних закладів на селі є ясла—садки на 1, 2, 3, 4, 6 і 8 груп (без урахування місткості на літній період). Кількість дітей в молодших ясельних групах не повинна перевищувати 15, у решті ясельних — 20, в дошкільних — 25 дітей. Ясла—садки на 1—2 групи і менше рекомендується кооперувати з початковими школами. Ясла—садки на 2—4 групи допускається комплексувати з неповними середніми школами, в яких зменшена наповненість класів.

Ясла—садки розташовують в житловій зоні на відокремлених ділянках в зручному для населення місці. Допускається розміщення їх і в суспільному центрі села. Земельна ділянка для дитячих закладів вибирається чиста, суха, без різких перепадів рельєфу. Площа земельних ділянок в яслах—садках на 1 і 2 групи повинна становити 45 м² на 1 місце, в яслах—садках на 4 групи — 40 м² на 1 місце, в яслах—садках на 6 і більше груп — 35 м² на 1 місце, але не менше 0,2 га. В умовах реконструкції допускається зменшувати площу земельної ділянки, але не більш, ніж на 25%. При об’єднанні ясел—садків на 15 місць і початкової школи на 20 учнів площа ділянки має складати 0,3 га. На ділянці повинні бути виділені зони для дітей дошкільного віку, школярів, загального користування і господарського подвір’я. Відстань від приміщень дошкільних закладів до червоної лінії повинна бути не менше 25 м, від ділянки до житлових будинків з вікнами — не менше 10 м, до глухої стіни — не менше 5 м. У залежності від місцевих умов допускається зменшення віддалі від приміщення ясел—садків до червоної лінії, залишаючи зелену захисну смугу шириною не менш, ніж 5 м.

Основним приміщенням у дошкільному закладі є групова (гральна) кімната площею 2,5 м² на дитину. Кожна група повинна мати самостійний вхід, а також приймальню, ігрову—їдальню, спальню та туалет. Для дітей ясельного віку необхідно передбачити місце для зберігання візків і санчат. Крім перелічених приміщень в яслах—садках передбачаються кухня, пральня та приміщення для зберігання продуктів. Для кожної групи обладнують ізольовані один від одного і обгороджені кущами майданчики розміром 130 м², на яких повинні бути розташовані навіси площею 30—50 м², пісочниця, гімнастичне знаряддя тощо.

В дошкільних закладах з метою попередження поширення інфекційних захворювань, слід дотримуватися принципу групової ізоляції. Всі основні приміщення повинні мати природне освітлення. Глибина приміщень не повинна перевищувати 6 м. Незалежно від виду опалення температура повітря в основних приміщеннях протягом року повинна дорівнювати 20°С, а в горшковій та кабінеті медичного персоналу — 22°С (з перепадами не більш, ніж 2 — 2,5°С), відносна вологість повітря повинна бути у межах 40—50%, швидкість руху повітря — у межах 0,02—0,03 м/с.

Ігрові—їдальні і групові приміщення обладнуються столами і стільцями відповідно до кількості дітей в групі. Разом з умивальником розташовують полицю для білизни, скриньку для предметів по догляду за дітьми та бак для брудної білизни. Прибирання приміщень і обладнання проводиться окремим маркованим інвентарем. Всі предмети (ганчірки, щітки та ін.) після використання полощуть у воді і 0,2% розчині хлорного вапна, після чого висушують. Приміщення групових кімнат після занять, обіду, до і після сну необхідно провітрювати. Найкращим є наскрізне провітрювання і водночас вологе прибирання приміщень, яке повинно проводитися при відсутності дітей і закінчуватися за 30 хвилин до їх приходу. В перехідні сезони року час провітрювання не повинен перевищувати 15 хвилин, а при температурі зовнішнього повітря нижче 0°С — 3 хвилин.

Велике значення надається проведенню оздоровчих заходів. З метою проведення процедур загартовування діти повинні займатися фізкультурою в спортивних костюмах (труси, майка, тапочки). В теплий період року заняття проводяться на вулиці. Це рекомендується робити і взимку, але тільки при умові високого ступеня загартування дітей, наявності відповідного одягу і оптимального чергування швидких і повільних рухів. Обов’язково двічі на день в першій і другій його половині організовують прогулянки й ігри дітей на вулиці загальною тривалістю не менш, ніж 3—4 години при будь—якій погоді. Оздоровчі заходи повинні проводитися відповідно до рекомендованих схем і під постійним контролем медичного персоналу та включати у свою структуру повітряні і сонячні ванни, водяні процедури, сон на відкритому повітрі тощо. Зонування ділянки:

— групові площадки

— загальна фізкультурна площадка

— город-ягідник

— господарська площадка

— зелені насадження.

М’які іграшки щодня наприкінці дня повинні дезінфікуватися бактерицидними лампами протягом 80 хв. .

У теплий час року щомісяця повинний проводитися аналіз піску на яйця глистів.

НАВЧАЛЬНА ІНСТРУКЦІЯ

з методики гігієнічної оцінки функціональної готовності дитини

до вступу в школу

Оцінка функціональної готовності дітей до вступу в школу передбачає про-

ведення експрес-оцінки функціональних можливостей організму та поглибленого

психофізіологічного обстеження вищої нервової діяльності кожної окремої дити-

Експрес-оцінка функціональної готовності дитини до вступу в школу

Експрес оцінка функціональної готовності дитини до вступу та система-

тичного навчання у школі проводиться на підставі результатів виконання компле-

ксного психофізіологічного тесту Керна-Ірасека, показників дослідження якості

звуковимови та точності координації рухів.

Тест Керна Ірасека складається з трьох завдань: 1) малювання людини; 2)

перемальовування короткої фрази з 3 - 4 слів; 3 ) перемальовування групи крапок.

Кожне завдання оцінюється у балах (найкраща оцінка - 1 бал, найгірша - 5 балів).

Сума даних виконання окремих завдань є загальним результатом дослідження.

Перше завдання полягає в тому, що дитина повинна намалювати фігуру лю-

дини без будь-яких установок з боку дослідника, друге - в тому, що дитина копіює фразу з трафарету, який виготовлений заздалегідь і вміщує просту коротку

фразу, наприклад: "Він їв суп" або "Вона пила сік", третє - в тому, що дитина

протягом 1 хвилини дивиться на трафарет, а потім намагається відтворити форму

розстановки і кількість крапок на листі паперу. Критерії загальної оцінки резуль-

татів тестування: висока готовність до навчання у школі - до 5 балів, середня

готовність - 6 - 10 балів, низька готовність - понад 11 балів.

Оцінка якості та чистоти звуковимови проводиться під час словесного

відтворення слів, що достатньо важко артикулюються, таких як: рак, чапля, яйце,

сокира, лопата, стілець, газета, зима, мишка, риба, чайка, ключ.

Точність координації рухів і, отже, готовність до сприйняття навичок пись-

ма, визначають за допомогою тесту "Вирізання кола". Дитині пропонують картку,

на якій зображені сім кіл, що розташовані на відстані 1 мм одне від одного. Сере-

днє коло відмічено потовщеною лінією і має діаметр, який дорівнює 50 мм. Май-

бутній школяр повинен вирізати коло за потовщеною лінією протягом 1 хвилини.

Відрахунок часу розпочинається з того моменту, коли ножиці доторкнуться до

потовщеної лінії. Оцінюють час та якість виконання тесту.

2. Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації радіологічного відділення лікарні. Санітарно-дозиметричний контроль. Гігієнічна оцінка ефективності протирадіаційного захисту.

Радіологічне відділення, як правило, поділяють на відділення для дистанційної променевої терапії та відділення для застосування закритих і відкритих радіофармацевтичних препаратів.

Відділення для дистанційної терапії (телегамматерапії). Відділення оснащено установкою «Агат—1». Радіоактивний кобальт знаходиться у контейнері, розташованому в самому апараті. В зв’язку з тим, що —випромінювання має велику проникаючу здатність, указаний контейнер не забезпечує повного поглинання —випромінення. Тому —апарат в робочому стані являє собою певну небезпеку для осіб, які знаходяться у приміщенні процедурної кімнати. Потужність дози, яку створює —апарат при закритому затворі, не повинна перевищувати 3 мР/год на відстані 1 м від кожуха апарату. Під час перезарядки приладу та ряду інших обставин потужність дози може досягти значно більш високих величин. Тому хворого попередньо навчають, як він повинен лягати, обкреслюють колом ділянку, яка підлягає опроміненню з таким розрахунком, щоб укладка хворого не займала більше 2 хвилин. На період здійснення опромінення хворого випромінювач автоматично висувається з контейнера і радіаційна небезпека, звичайно, збільшується.

Для забезпечення радіаційної безпеки головним є улаштування стаціонарного захисту та оптимальний вибір місця розміщення радіологічного відділення і, насамперед, приміщень процедурних. Проектування стаціонарних захисних пристроїв здійснюється виходячи з розрахункових гранично допустимих рівнів випромінювання, які встановлені для зовнішньої поверхні радіаційного захисту або для фактичних робочих місць

Дозиметр ДРГЗ-04, що являє собою широкодіапазонний цифровий дозиметр потужності експозиційної дози хвильового випромінювання та призначений для вимірювання потужності експозиційної дози на робочих місцях у суміжних приміщеннях, а також на території підприємств і закладів, які використовують радіоактивні речовини та інші джерела іонізуючого випромінювання. Крім того, прилад можна використовувати і для контролю ефективності біологічного захисту радіаційних установок та протягом періоду ліквідації наслідків аварійних ситуацій.

3. Ситуаційна задача з комунальної гігієни.