Cитуаційна задача до білета № 4

Учениця 8-б класу у віці 14 років має довжину тіла – 158 см, масу тіла – 60 кг, обвід грудної клітки – 72 см. Границі серця без змін, тони чисті, частота серцевих скорочень – 66 уд/хв, артеріальний тиск – 105/65 мм рт. ст., границі легень в нормі, дихання везикулярне, хрипів немає. Ступінь розвитку вторинних статевих ознак – Ма_з, Р_з, Ах_з, Ме_1,0. Два роки тому перенесла кір. Страждає на хронічний тонзиліт у стадії компенсації.

Визначте групу здоров’я, дайте гігієнічну оцінку фізичного розвитку дівчинки методом сигмальних відхилень та графічно представте профіль фізичного розвитку.

Відповідь: 3 група здоровя,у дівчинки за ростом і масою розвиток вище середнього,а за ОГК нижче середнього,пропорційний.

Екзаменаційний білет № 5

1. Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації інфекційного відділення лікарні. Профілактика внутрішньолікарняних інфекцій. Санітарно-протиепідемічний режим.

Інфекційне відділення

№ п\п	Назва приміщень (основний перелік)	Площа та інші відомості
1.	Приймально-оглядові бокси для відділень: – до 60 ліжок – до 100 ліжок – понад 100 ліжок	2 бокси 3 бокси на кожні 50 ліжок – 1 бокс
2.	Бокси: – на 1 ліжко – на 2 ліжка	22 м2 27 м2
3.	Напівбокси: – на 1 ліжко – на 2 ліжка	22 м2 27 м2
4.	Палати із шлюзом, туалетом та умивальником: – на 1 ліжко – на 2 ліжка	14 м2 21 м2
5.	Лікувально-допоміжні та господарчі кабінети (кімнати): – кабінет зав. відділенням – кабінет лікарів – кімната старшої сестри – кімната для персоналу – кімната для сестри-господарки – приміщення прибирального інвентаря – сестринський пост – буфетна та приміщення для миття і стерилізації кухонного посуду – кімната для чистої білизни – кімната для брудної білизни	12 м2 10-12 м2 10 м2 10-12 м2 10 м2 8 м2 4 м2 14-22 м2 8 м2 8 м2
6.	Санітарний пропускник для персоналу: – кімната для домашнього одягу – душова – кімната для робочого одягу	8 м2 12 м2 8 м2
7.	Рентгенкабінет	згідно з будівельними нормами

Примітка: Інфекційне відділення повинно мати 2 входи: один для хворих, другий – для персоналу, доставки їжі та чистих речей. При недостатній кількості палат-напівбоксів або палат-боксів слід розташувати хворих у 1-2 ліжкових палатах з шлюзами та умивальниками. Доцільно в кожній окремій палаті на 2 та більше місць розміщувати хворих за однотипним діагнозом. Крім того, необхідно здійснювати і групування палат:

– палати для хворих з вірусними збудниками;

– палати для хворих з харчовими отруєннями;

– палати для хворих на вірусний гепатит та ін.

Внутрішньолікарняні інфекції (ВЛІ) це:

• інфекційний стан, який дістав хворий у лікувальній установі;

• інфекційні захворювання, набуті хворими у лікувальних закладах;

• будь-яке клінічно виражене захворювання мікробного походження, що уражає пацієнта внаслідок його госпіталізації або відвідування лікувальної установи з метою лікування, а також медичний персонал під час виконання ним роботи.

Симптоми ВЛІ можуть проявитись як у лікарні так і за її межами у залежності від інкубаційного періоду.

Чому ВЛІ заслуговують на увагу? В першу чергу через чисельні негативні наслідки, серед яких необхідно в першу чергу відзначити:

— додаткове негативне навантаження на здоров’я пацієнта і персоналу;

— збільшення витрат на лікування та економічні витрати (лікарняні бюлетені);

— збільшення термінів госпіталізації;

— ускладнення проявів та перебігу основної хвороби;

— зниження ефективності лікування основної хвороби;

— небажана можливість залишитись носієм збудників хвороб на тривалий термін;

— небезпека для оточуючих, сім’ї та ін. у випадку появи ознак захворювання після закінчення госпіталізації та лікування, адже інкубаційний період хвороб є доволі різний (Додаток 1).

Нині ще немає можливості викласти у суворій послідовності першорядні та другорядні джерела, збудники та шляхи передачі ВЛІ, адже для них характерна поліетіологічність, неповний облік, і відповідно недостатній аналіз таких станів. Однак, аналізуючи наукові публікації, відповідні матеріали санітарно-епідеміологічної служби та інші джерела доцільно вважати, що основними джерелами ВЛІ є:

а) хворі, медичний персонал, відвідувачі;

б) хірургічні інструменти та ін’єкційні матеріали (кров та її препарати);

в) зонди та катетери;

г) білизна, посуд, їжа, предмети догляду за хворими та прибирання приміщень;

д) іграшки, телефонні апарати, сходові поручні, дверні ручки тощо.

Причин, що зумовлюють появу ВЛІ дуже багато, однак провідними серед них є:

• зростання чисельності дитячого та дорослого населення із хронічними захворюваннями:

• втрата (зниження) природного імунітету;

• велика концентрація хворих та персоналу, і особливо в лікарнях з централізованим типом забудови;

• ускладнення оперативних втручань, збільшення терміну тривалості операцій та госпіталізації;

• надлишкова, і доволі часто необґрунтоване вживання антибіотиків;

• старіння лікарняних споруд, приміщень, комунікаційних мереж, обладнання, меблів, інвентарю тощо;

• дефіцит мийних та дезінфікуючих матеріалів, разових шприців, матеріалів для забезпечення дотримання стерильності та ін.

• недостатній рівень санітарно-гігієнічних та медичних знань серед населення.

Найбільш ймовірними шляхами передачі ВЛІ слід вважати:

— аерозольний шлях (повітряно-крапельний та повітряно-пиловий);

— контактний та фекально-оральний шлях, де найбільшим ризиком є оперативні втручання, пологи, ін’єкції та ендоскопічні дослідження;

— трансмісійний (через кровосмокчущих комах: воші, комарі);

— зоонозний шлях (антропозоонози);

— аліментарний (вірусні гепатити, харчові отруєння і ін.).

Навіть приймаючи до уваги, що ВЛІ характеризуються поліетіологічністю та асоціацією мікроорганізмів слід знати, що частими винуватцями є одні і ті ж самі мікроорганізми (Додаток 2).