Розділ 2. Живлення та розмноження тварин.

Живлення тварин — надходження в організм і засвоєння ним речовин, необхідних для забезпечення енергетичних витрат, будови і відновлення тканин. Поживні речовини потрапляють до організму тварин з їжею. [10.]

Тварини, для яких кормом є рослини, називаються рослиноїдними. Серед рослиноїдних тварин є звірі, птахи, плазуни, риби, комахи, молюски, черви. Тварини, які живляться іншими тваринами, називаються хижі. У природі є тварини, які живляться і рослинами, і тваринами. Їх називають всеїдними. Отже. За способом живлення тварини поділяються на рослиноїдних, хижих та всеїдних. [11. ]

Раціон комах дуже різноманітний. Вони їдять майже все – живі та відмерлі клітини рослин та тварин, нектар і пилок квітів, гриби, і навіть фекалії тварин. Завдяки такому широкому діапазону харчових субстанцій, комахи находять їжу в самих різних місцях Землі з різними середовищами існування.

Рибам властивий широкий спектр харчових об'єктів і методів живлення. Загалом, риби можуть бути поділені на травоїдних, хижаків, детритофагів та всеїдних. Рослиноїдні риби можуть живитись як макро- так і мікроводоростями, а також водними квітковими рослинами. Деякі з рослиноїдних риб пристосовані до живлення планктоном, фільтруючи його спеціальними зябровими тичинками на зябрових дугах. Хижі риби використовують як поживний ресурс найширший спектр об'єктів. Планктонні фільтратори (такі, як Китова акула — найбільша сучасна риба) відфільтровують зоопланктон з товщі води; окрім того, риби можуть живитись ракоподібними, моллюсками, плоскими, круглими та кільчастими червами, а також іншими рибами. Найбільш спеціалізованими з хижих риб є такі, що живляться ектопаразитами інших риб, які вибирають паразитів та відмерлі шматочки шкіри з поверхні тіла риб-"клієнтів. Багато видів риб можуть змінювати тип живлення протягом життя: такі, що живляться планктоном у молодому віці, можуть переходити на живлення рибами або великими безхребетними в дорослому стані.

Всі сучасні земноводні на стадії імаго — хижаки, живляться дрібними тваринами (в основному комахами та безхребетними), здатні до канібалізму. Рослиноїдних тварин серед земноводних немає через вкрай повільний обмін речовин. У раціон водних видів може входити молодь риб, а найбільш великі можуть полювати на пташенят водоплавних птахів і дрібних гризунів, що потрапили у воду.Характер живлення личинок хвостатих земноводних практично аналогічний до харчування дорослих тварин. Личинки безхвостих мають кардинальну відмінність, харчуючись рослинною їжею, переходячи до хижацтва лише у кінці личинкової стадії.

Раціони плазунів, як і способи добування їжі, вельми різноманітні; серед плазунів зустрічаються комахоїдні, рибоїдні, хижаки, рослиноїдні і т. д. Комахами годуються більшість ящірок. Найбільші ящірки — варани, окрім комах, ловлять мишоподібних гризунів і птахів. Комахами годуються небагато змій, велику частку вони складають в живленні степової гадюки; ракоподібними, м'якунами, комахами, рідше рибою — прісноводі черепахи. Основу живлення великого числа змій складають хребетні тварини. Деякі полози, наприклад амурський, добре лазячи по деревах, ловить в гніздах пташенят і дорослих. Є змії, що пожирають інших змій. Найрідше зустрічаються рослиноїдні плазуни. Рослиноїдні майже всі сухопутні черепахи. У живленні небагатьох ящірок, головним чином тропічних агам та ігуан, також значну роль можуть грати рослинні корми. Більшість плазунів активно розшукують здобич. Більшість плазунів — хижаки або комахоїдні. Деякі ящірки (агами й ігуани) всеїдні; наземні черепахи живляться переважно рослинами.

За різноманітністю кормів птахів зазвичай розділяють на три групи.

• Поліфаги (всеїдні) живляться різноманітними рослинними і тваринними кормами. До цієї групи належить приблизно третина родин, у межах родини всеїдність більше притаманна тим видам, які більші за розміром. Наприклад, великі воронові птахи (крук, ворона тощо), великі мартини.

• Стенофаги — види що споживають однорідні корми та застосовують одноманітні способи добування їжі. Стенофагія спостерігається серед птахів порівняно рідко. До стенофагів можна віднести серпокрильців та ластівок, що живляться тільки літаючими комахами. Тільки рибою живляться пелікани, скопа та інші. Змієїд живиться майже виключно плазунами; африканський пальмовий гриф вживає в їжу переважно плоди декількох пальм; американський шуліка живиться лише одним видом молюсків. Нектар квітів обмеженої кількості рослин вживають деякі види колібрі, медососи, гавайські квіткарки.

• Більшість птахів належить до проміжної групи, вони вживають досить широкий набір кормів. Так, багато горобцеподібних живляться як різноманітними комахами, так і насінням. Рибами та різноманітними безхребетними живляться баклани, норці та інші птахи; зеленими частинами рослин, ягодами, насінням та різноманітними безхребетними — куроподібні, тукани, птахи-носороги.

За складом кормів птахів поділяють на декілька екологічних груп.

• Фітофаги — види, що живляться переважно рослинною їжею. Майже виключно листям живиться гоацин; гуси, лебеді, деякі качки, лиски живляться головним чином різноманітною прибережною та водною рослинністю. Переважно насінням живляться багато горобцеподібних — ткачикові, в'юркові, жайворонкові. Насінням, ягодами та плодами живляться багато голубів, папуг, туканів. Слід відзначити, що більшість фітофагів споживають переважно найкалорійніші частини рослин — насіння та плоди.

• Зоофаги живляться переважно тваринною їжею. Маже третина родин птахів виключно або переважно комахоїдні (ентомофаги). Багато водних та навколоводних видів живляться переважно рибою (іхтіофаги). Це гагари, веслоногі, великі чаплі, крехи, деякі рибалочки, скопа, деякі орлани тощо. Багато соколоподібних та сов належать до міофагів (живляться дрібними гризунами); яструби, соколи сапсан та підсоколик великий є переважно орнітофагами (живляться птахами). Невелика кількість птахів належить до малакофагів (живляться переважно молюсками) — це пухівка, кулик-сорока тощо. До герпетофагів (живляться земноводними та плазунами) належать птах-секретар, змієїд та деякі інші.

Активність деяких видів ссавців змінюється по сезонах залежно від наявності корму. Наприклад, їжаки і ховрахи впадають в зимову сплячку, оскільки в цей час немає комах, амфібій, рептилій, зникає рослинність. Для жовтого ховраха характерна літня сплячка. До часу настання сплячки звірятко жиріє, а його організм поступово витрачає ці запаси аж до пробудження. Ссавці підрозділяються на: рослиноїдних - для них їжею служать зелені частини рослин, насіння, тих, що поїдають тваринну їжу – насекомоядные, стервятники, хижаки, всеїдні. Проте строгого розмежування між цими групами немає. Так, рослиноїдні можуть поїдати і тваринну їжу. Наприклад, тушканчики живляться головним чином рослинною їжею, корою кущів, молодими пагонами соковитої зелені. Але при нагоді не відмовляться від яєць птахів, комах і інших безхребетних. Їжак в основному поїдає тваринну їжу - комах, жаб, дрібних гризунів, яйця птахів, але може різноманітити свій раціон ягодами і фруктами. [10.]

Їжа необхідна всім живим істотам, тому для того щоб вижити, тварини залежать одна від одної. Сонце забезпечує життєвою енергією рослини, які слугують кормом для рослиноїдних тварин. Рослиноїдні тварини, в свою чергу стають здобиччю для хижаків. Якщо рослиноїдні тварини гинуть від не достатку їжі, то хижі тварини, які ними харчуються, гинуть або переселяються туди, де можна знайти їжу. Такі харчові зв’язки називаються ланцюгом живлення. Наприклад, дозріло ціле поле жита, мишка-польовка почала робити запаси на зиму, набила щічки зернами, побігла до нірки, а по дорозі її впіймала змія. Не встигла змія проковтнути мишу, як на неї з повітря приземлився орел і уніс її в гніздо. Такі харчові зв’язки можна спостерігати в природі всюди, і важливо те, що першою ланкою ланцюга живлення завжди є рослина, другою – рослиноїдні тварина, а інші ланцюги – хижі тварини. [11.]

Розмно́ження (відтворення, репродукція) — біологічний процес, за допомогою якого утворюються нові організми, відтворення собі подібних. Розмноження — фундаментальна особливість всіх відомих життєвих форм, кожен індивідуальний організм існує в результаті розмноження. [8.]

Комахи розмножуються по-різному. На прикладі білана капустяного можна простежити, як розмножується метелик. У травні знизу на листках капусти метелики відкладають круглі, прозорі яйця. З яєць вилуплюється зелена гусінь. Це личинки, які об’їдають листки. З капусти гусінь переповзає у затишні місця, де вони перетворюються на лялечок. Лялечки перезимовують, навесні з них виходять метелики, отже виходить така схема:

метелик → яйце → личинка → лялечка → метелик.

Так само розмножуються й комарі, мухи, бджоли, оси, мурашки, джмелі.

Бабка відкладає яйця у воду, через деякий час із них виходять личинки. Їхній корм - це пуголовки, мальки риб, і водні комахи. Через два роки з личинки утворюється доросла бабка. Схема:

бабка → яйце → личинка → бабка.

Так само, як бабка, розмножуються коники, попелиці.

Риби, навесні, відкладають ікру у водоймах. З ікринок з’являються мальки, схожі на дорослих риб. Мальків народжується багато, але дорослими стає тільки частина з них, бо вони є кормом для хижих тварин, або гинуть під час повені. [7. С. 140-142]

Земноводні. В життєвому циклі земноводних чітко виділяються чотири стадії розвитку: яйце, личинка (пуголовок), період метаморфозу, імаго. Яйця (ікринки) земноводних, як й ікра риб, не мають водонепроникної оболонки. Для розвитку яйця необхідно його постійне зволоження. Переважна більшість земноводних відкладають ікру в прісних водоймах, однак відомі й винятки: червяги, жаби амфіуми, гігантські саламандри та деякі інші амфібії відкладають ікру на суші. Навіть у цих випадках яйця потребують підвищеної вологості навколишнього середовища, забезпечення якої лягає на батьків. Відомі види, які носять ікринки на своєму тілі: самка сітчастої веслоногої жаби прикріплює їх до живота, а самці жаб-повитух обмотують шнуркоподібну кладку навколо задніх ніг. З ікринок вилуплюються личинки, що ведуть водний спосіб життя. За своєю будовою личинки нагадують риб: у них відсутні парні кінцівки, дихають зябрами (зовнішніми, потім внутрішніми); мають двокамерне серце і одне коло кровообігу, органи бічної лінії.Зазнаючи метаморфозу, личинки перетворюються на імаго, що ведуть наземний спосіб життя. Процес метаморфозу у безхвостих амфібій відбувається стрімко, тоді як у примітивних саламандр і безногих земноводних він сильно розтягнутий у часі. [10.]

Плазуни. Черепахи, ящірки, змії, крокодили риють ямки в сухому ґрунті на берегах річок, морів, узліссі. У них плазуни відкладають яйця і засипають їх. Сонце зігріває відкладені яйця. Через деякий час з них вилуплюються і вибираються на поверхню маленькі дитинчата, але виживає дуже мало, адже про малят ніхто не піклується. [7. С. 143-143]

Птахи. Період розмноження припадає на той час, коли настають сприятливі погодні умови і є достатня кількість їжі. Перед відкладанням яєць більшість видів птахів влаштовують гнізда. Відклавши яйця, птахи висиджують їх, зігріваючи своїм теплом. Із яєць вилуплюються пташенята. Птахи піклуються про своє потомство, коли у малят виростає пір’я, дорослі вчать їх літати. Поки вони не навчаться літати, батьки-птахи годують їх і оберігають від хижаків. [8.]

Звірі (ссавці). Як і в інших хребетних, у самок ссавців є парні яєчники, а в самців — парні сім’яники. Яйцеклітини (яйця) у більшості ссавців мають мікроскопічні розміри. Запліднення яйцеклітин сперматозоїдами відбувається в яйцепроводах самки, а розвиток зародка — в матці, у плаценті, або дитячому місці. Плацента — це орган, який забезпечує зв’язок між організмом матері та зародком. У плаценті кровоносні судини матері та ембріона щільно переплітаються; з материнського організму до ембріона надходять усі необхідні поживні речовини і кисень, а в материнський організм виділяються вуглекислий газ та інші непотрібні для нього речовини. У матці зародок має необхідну температуру для розвитку та захист від несприятливих умов зовнішнього середовища. Розвинений плід при скороченні м’язів матки виштовхується назовні через статевий отвір (відбуваються пологи). Ссавці, що влаштовують нори або гнізда (білки, кролики), народжують безпомічних, голих і сліпих дитинчат. Ссавці, що не роблять гнізд або інших укриттів (олені, зайці, вівці, кози), зазвичай народжують зрячих, покритих шерстю, здатних до пересування малят.

Турбота про потомство. Самки ссавців вигодовують немовлят молоком, що утворюється в молочних залозах до пологів; зігрівають їх теплом свого тіла, вилизують, захищають від ворогів, вчать знаходити їжу тощо. Турботу про потомство у деяких видів ссавців виявляють обоє батьків. [10.]