9.Прямі та зворотні зв'язки в системі стратегічного управління.

Зворотні зв’язки, які дають інформацію для розроблення і прийняття управлінських рішень, забезпечують синтезування зовнішніх і внутрішніх чинників, які впливають на неї і намагаються вивести систему з рівноваги. Координація прямих і зворотних зв’язків підприємства забезпечує такий їх розподіл, щоб вони не заважали один одному й запобігали порушенню процесу комунікацій. У реальній практиці це означає розробку такої маркетингової комунікативної програми підприємства, яка б дозволяла проводити всебічну обробку рішень, що приймаються, аналіз усіх можливих варіантів їх реалізації, координацію зусиль у різноманітних напрямах з метою забезпечення динамічного процесу управління підприємством.

10.Стратегічне бачення та стратегічна позиція Стратегічне бачення є своєрідною мисленою подорожжю від відомого до невідомого, створенням майбутнього шляхом синтезування відомих фактів, мрій, можливостей. Бачення завжди стосується майбутнього, спонукає керівника налагоджувати «міст» між сьогоденням і майбутнім організації. Зосередившись на баченні майбутнього, керівник оперує емоційними і духовними ресурсами організації, її цінностями, обов’язками, спрямуваннями, що вимагає навичок стратегічного бачення, здатності викликати з безлічі образів, прогнозів і їх варіантів чітке уявлення простого, зрозумілого, очікуваного і захоплюючого майбутнього. Стратегічне бачення підприємства пов’язане з окресленням напрямів, за якими воно розвиватиметься, а також місця на ринку, яке займе товар чи послуга фірми. Воно ґрунтується на уявленнях керівників, менеджерів про довгостроковий розвиток компанії, про способи, джерела, ресурси досягнення нею довгострокових конкурентних переваг. Стратегічне бачення визначає маршрут руху компанії в успішне майбутнє. Від нього залежить вибір технологій, орієнтація на цільові аудиторії, географічні та товарні ринки. На його основі вимальовують перспективні можливості, майбутній образ фірми. Стратегічна позиція, особа стратегії бізнесу, демонструє певне бажання компанії щодо її сприйняття (у порівнянні з конкурентами і ринком у цілому) покупцями, працівниками та партнерами. Від обраної стратегічної позиції залежать стратегічні ініціативи та комунікативні програми; вона ж служить свого роду «маяком» для організаційної культури і цінностей. Цього достатньо, щоб віднестися до вибору стратегічної позиції з усією належною серйозністю. Зокрема, стратегічна позиція повинна: -Бути справді стратегічним, відображаючи довгострокові зусилля компанії щодо завоювання ринкової переваги над конкурентами, змінюватися лише у разі внесення коректив у стратегію. Для порівняння: слоган рекламної кампанії відображає комунікативну мету, є тактичним і може кілька разів змінюватися в рамках бізнес-стратегії; -Бути особою стратегії бізнесу. На відміну від іміджу, який є результуюча поточних асоціацій споживачів, стратегічна позиція знаходиться під повним контролем фірми. Позиція - занадто важливий інструмент, вона не повинна залежати від покупців, які, взагалі кажучи, не знають ні стратегії фірми, ні її планів. Позиція повинна відповідати стратегії бізнесу; визначатися щодо конкурентів і ринку.

11.Портфельний аналіз у розробці стратегій — суть та його етапи Портфельний аналіз - це набір інструментів, за допомогою яких керівництво організації виявляє й оцінює свою господарську діяльність з метою вкладення коштів у найбільш прибуткові і перспективні напрямки її і скорочення інвестицій у неефективні проекти. Суть портфельного аналізу полягає в тому, що компанія розглядається як сукупність стратегічних бізнес-одиниць, кожна з яких відносно самостійна. Послідовність прийняття рішень в портфельному аналізі: 1. Визначення стратегічних бізнес-одиниць компанії.

2. Вибір матричного методу аналізу (див. вище). 3. Збір необхідної для побудови матриці інформації. Такою інформацією може бути:o Стан і тенденції розвитку галузей, в яких працюють бізнес одиниці; Конкурентоспроможність бізнесі. 4. Побудова вибраних матриць портфельного аналізу.

5. На базі типових рекомендацій обраного методу матричного аналізу розробляються загальні стратегії для бізнес-одиниць. Основним прийомом портфельного аналізу є побудова матриць.

12.Аналіз стратегічних змін зовнішнього середовища організації Стратегічні зміни в організації можуть бути обумовлені низкою причин і повинні бути заплановані групою стратегічного розвитку при розробці стратегії розвитку підприємства. Стратегічні зміни повинні бути обґрунтовані на основі аналізу ситуації та ринкових умов діяльності підприємства і його готовності до їх впровадження. Економічна сутність та розуміння стратегічних змін організації дозволить керівництву  та персоналу більш ефективно сприйняти зміни та впровадити їх в свою діяльність. В плані подальших досліджень  аналіз впливу стратегічних змін на систему управління персоналом. основні ситуації передумов стратегічних змін. 1. Незадовільне функціонування підприємства. 2. Перевантаження вищого керівництва. 3. Відсутність орієнтації на перспективу. 4. Розбіжності з організаційних питань. 5. Зростання масштабу діяльності. 6. Збільшення різноманітності. 7. Об'єднання господарюючих суб'єктів. 8. Зміна технології управління.

9. Вплив технології виробничих процесів. 10. Зовнішнє економічне середовище. Під зовнішнім середовищем організації розуміють сукупність елементів, що оточують її та справляють на її діяльність суттєвий вплив. Аналіз зовнішнього середовища організації пе­редбачає аналіз її мікрооточення (безпосереднього оточення) та макрооточення (опосередкованого оточення).До макрооточення належать фактори, які можуть не справля­ти безпосереднього та негайного впливу на ефективність та стій­кість функціонування організації, але які все одно мають певний (опосередкований) вплив на неї.Аналіз макрооточення має містити дослідження міжнародних фа­кторів (воєнні конфлікти, економічні кризи), політичних процесів у країні, правового регулювання, стану економіки, рівня науково-тех­нічного та технологічного розвитку суспільства, соціальної та куль­турної складових суспільства, стану навколишнього середовища тощо. Економічні фактори. Економічні фактори необхідно постійно відстежувати, тому що дослідження стану економіки дає змогу з'ясувати, як формуються та перерозподіляються ресурси. До най­важливіших економічних показників відносять ВВП, темпи інфля­ції, валютний курс, процентні ставки, платіжний баланс, рівень безробіття та ін. Необхідно визначати, які можливості рівень цих хара­ктеристик дає для розвитку організації або які можуть бути загрози. Політичні фактори. Успішне функціонування організації залежить від рівня політичної стабільності в країні. Необхідно мати уявлення про наміри органів влади щодо певних секторів економіки та суспільства в цілому. Соціальні та демографічні фактори. Дослідження цих фак­торів спрямоване на визначення впливу таких соціальних показ­ників, як рівень життя та освіти населення, традицій та ціннос­тей, що існують у суспільстві, демографічних тенденцій тощо. Соціальні фактори впливають як на інші фактори макрооточення, так і на внутрішнє середовище організації.Фактори мікрооточення безпосередньо впливають на діяль­ність організації. До безпосереднього оточення відносять спожи­вачів, постачальників, конкурентів, ринок робочої сили, а також органи державного управління та відповідні закони, що регламе­нтують діяльність організацій.