3.3 Організація праці водіїв і складання графіку їх роботи

Однією з найважливіших задач пасажирського автопідприємства є правильна організація праці водіїв автобусів.

У практиці роботи автопідприємства застосовують ряд форм і методів організації праці водіїв. Особливо важливою є наукова організація праці (НОП).

Впровадження НОП водіїв, покращення умов праці, введення різновидностей матеріального стимулювання, введення найбільш прогресивних форм розподілу і кооперації праці знаходяться в числі головних факторів росту продуктивності праці і підвищення якості роботи пасажирського транспорту.

Наукова організація праці, ґрунтуючись на досягненнях науки та передового досвіду, дає змогу найкращим чином поєднати техніку та людей в єдиному виробничому процесі, тобто створити умови раціонального режиму праці водіїв, що сприяють збереженню їх здоров’я, підвищення продуктивності праці, безпеки дорожнього руху, якості та культури обслуговування населення пасажирськими перевезеннями.

Згідно НОП водіям повинні бути створені сприятливі умови праці. Праця водія автобуса має чітко відповідати вимогам чинного трудового законодавства. Керівництво автопідприємств повинно передбачати комплекс заходів і забезпечити водіям нормальні умови для праці при високій продуктивності й безпечності перевезень пасажирів.

Робоча зміна водія автобуса має тривати не більше 8 годин на добу і тільки в окремих випадках може бути збільшена до 12годин. Раціональний режим роботи забезпечується при поєднанні кількох форм організації праці водіїв з різною тривалістю перебування автобусів на лінії.

До складу робочого часу водія включається:

а) час керування автотранспортним засобом на маршруті (у рейсі);

б) час стоянки автотранспортного засобу у місцях посадки та висадки пасажирів;

в) час простою не з вини водія;

г) підготовчо-заключний час для виконання робіт перед виїздом на маршрут (у рейс) та після повернення;

ґ) час проведення медичних оглядів водія перед виїздом на маршрут (у рейс) та після повернення;

д) час зупинок, передбачених графіком, для короткочасного відпочинку від керування автотранспортним засобом на маршруті (у рейсі) та на кінцевих пунктах, а також час для огляду та технічного обслуговування автотранспортних засобів на проміжних та кінцевих пунктах маршруту (рейсу);

е) час проведення робіт з усунення технічних неполадок автотранспортного засобу на маршруті (у рейсі);

є) інший час, передбачений законодавством України.

Нормальна тривалість робочого часу водіїв не повинна перевищувати 41 годину на тиждень. Для водіїв, у яких встановлено п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, тривалість щоденної роботи (зміни) у середньому не може перевищувати 8 годин, а для водіїв, яким установлено шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем, - 7 годин.

Залежно від режиму роботи автобуса на лінії його закріплюють за одним, двома або трьома водіями, надаючи вихідні дні у різні дні тижня, чергуючи зміни водіїв через тиждень. Перезмінка водіїв може відбуватися як на автопідприємстві, так і на кінцевих пунктах маршруту, що більш раціонально, бо скорочуються нульові пробіги.

Водії відповідно до законодавства України користуються правом на:

а) перерви протягом робочої зміни для відпочинку та харчування;

б) щоденний (міжзмінний) відпочинок;

в) щотижневий відпочинок;

г) відпочинок у святкові і неробочі дні, передбачені законодавством;

ґ) щорічну основну відпустку та щорічні додаткові відпустки в порядку, установленому законодавством України, колективним договором (угодою, контрактом);

д) відпочинок в інших випадках, передбачених законодавством України.

На міжміських та приміських перевезеннях після перших 3 годин безперервного керування автотранспортним засобом передбачається зупинка для відпочинку водія тривалістю не менше 15 хвилин, надалі зупинка такої тривалості передбачається не пізніше ніж через кожні 2 години. Частота перерв у керуванні автотранспортним засобом для короткочасного відпочинку водія та їх тривалість при виконанні міжміських перевезень пасажирів і вантажів указуються у завданні щодо часу на рух та стоянку автотранспортного засобу. При наданні водію перерви для відпочинку та харчування зазначені зупинки для відпочинку не передбачаються. Перерва для відпочинку та харчування водіям надається тривалістю не менше 45 хвилин і не більше 2 годин, як правило, не пізніше ніж через 4 години після початку роботи. Ця перерва не включається у робочий час водія. У разі встановлення графіком тривалості щоденного робочого часу більше 8 годин водію можуть надаватися дві перерви для відпочинку та харчування загальною тривалістю не більше 2 годин.

Вся трудова діяльність водіїв автобусів підпорядкована розкладу (графіку) руху. Перед виїздом на лінію водій пред’являє диспетчеру посвідчення на право керування автобусом, талон до нього, талон технічного паспорта автобуса, отримує дорожній лист до нього, розклад руху, схему маршруту, квитково-обліковий лист і квитки.

Після цього водій подає автобус на контрольно-технічний пункт для перевірки контрольним механіком, підписавши дорожній лист та відзначивши виїзд штамп-годинником, виїжджає на лінію.

При складанні графіків змінності необхідно виходити з того, що тривалість роботи водіїв у годинах за зміну не повинна перевищувати максимальної тривалості зміни, а кількість змін у разі запровадження підсумованого обліку робочого часу (за днями) повинна забезпечувати дотримання норми робочого часу за обліковий період. У графіках зазначається (ураховується): тривалість, час початку і закінчення щоденної роботи (зміни), час перерв для відпочинку і харчування, а також час, що надається для міжзмінного і щотижневого відпочинку. Графіки змінності з установленою тривалістю робочої зміни доводяться до відома кожного водія не пізніше ніж за два тижні до введення їх у дію.

Графік руху автобуса сприяє дотриманню режиму роботи, дає змогу зберігати робочий темп керування автобусом до кінця зміни.

Важливе значення для організації роботи водія має застосування технічних засобів зв’язку. Впровадження найпростішого двостороннього зв’язку полегшує працю водія. Він може не виходити з автобуса для відзначення часу прибуття або проїзду контрольних пунктів, що дає змогу керувати рухом (водій безпосередньо на лінії від диспетчера отримує відповідні вказівки), сприяє об’єктивності контролю, спрощує облік роботи автобусів.

При поверненні автобуса на автопідприємство водій зобов’язаний надати автобус черговому механіку контрольно-технічного пункту для перевірки технічного стану, зазначити в дорожньому листі фактичний час повернення, оформити листок обліку на ТО чи поточний ремонт за наявності неполадок в автобусі, оформити дорожній та квитково-обліковий листи, бути присутнім при відкритті кас і вилученні касет з виторгом.

Кількість водіїв розраховуємо за формулою:

, (3.2)

де Т_пз – час підготовчо-заключний.

год., (3.3)

де n_зм – кількість змін.

год.

Т_мо – час медичного огляду.

, (3.4)

год.,

водії.

В залежності від кількості робочих змін, тривалості робочого тижня, кількості водіїв, складаємо графік роботи водіїв на місяць при п’ятиденному робочому тижні:

• кількість змін 1;

• кількість водіїв 2.

Таблиця 3.3 – Графік роботи водіїв

Водії

Дні місяця

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31

1

р

р

р

р

в

в

в

р

р

р

р

в

в

в

р

р

р

р

в

в

в

р

р

р

р

в

в

в

р

р

р

2

в

в

в

в

р

р

р

в

в

в

в

р

р

р

в

в

в

в

р

р

р

в

в

в

в

р

р

р

в

в

в

Умовні позначення:

Р – робочі дні;

В – вихідні дні.