Історична еволюція літургії св.. Івана Золотоустого (5-17 ст.).

Золотоустова літургія не залишила в своїх первісних формах з 4-5. сторіччя, але зазнала в пізніших часах різних змін і додатків. Вона починає еволюціонувати вже з 5-6. сторіччя. Ця еволюція заторкнула не лише первісний текст, але також (і то в головній мірі) обрядовість літургії. Боно не повинно нас ніяк дивувати, бо ж Золотоустова літур­гія була в довголітньому вживанні різних народів і на різних мовах. Річ ясна, що за такі довгі сторіччя, які ділять нас від 4-5 сторіччя, було б неможливим, щоб Золотоустова літургія змогла зберігти ненарушено свій первісний вигляд. Вона мусіла еволюціонувати, і ця ево­люція проявляється у великій різнородності як щодо тексту, так теж і щодо обрядових практик.

Літургійно-обрядове життя, нерозривно злучене з внутрішнім життям церкви, не завжди вдається вкласти у форми раз і на завжди означені; бо ж законом кожного життя є безупинний розвиток і пряму­вання до щораз більшої досконалості. На літургійно-обрядові форми мають, отже, великий вплив потреби життя, історичні відносини і дух часу. Коли ж іде мова про розвиток Золотоустової літургії, то не можна забувати, що на Сході не було якоїсь центральної законодавчої влади в літургійно-обрядових справах, яка чувала б над одновидністю лі­тургійного життя. Підчас коли римські Папи силою свого верховного судовластя ввели ступнево літургійно-обрядову одновидність на римсько-латинському Заході⁵⁶, на Сході через нестачу одного верхов­ного авторитету така одновидність не могла бути здійснена. Тією обставиною можна пояснити ту велику різнородність, яку можна завважити не лише в рукописах Золотоустової літургії, але навіть опісля, в печатних виданнях служебників.

Історію еволюції Золотоустової літургії можна поділити на три періоди: а) період первісної редакції, б) період, рукописних списків і в) період печатних служебників. Розгляньмо коротенько істо­ричній еволюції Золотоустової літургії в цих трьох періодах:

1. Період первісної редакції Золотоустової літургії (5-8. Ст.).

Перший період називаємо періодом «первісної редакції». Про цей період наші відомості дуже скупі. З цього періоду не заховався до нас ні один формуляр Золотоустової літургії. Тому про текст і обрядові практики первісної Золотоустової літургії не можемо мати належного образу. Відомості про первісний вигляд Золотоустової літургії обмежу­ються до небагатьох принагідних і скупих свідоцтв, які знаходяться в творах церковних письменників та істориків⁵⁷. Із цих документів довідуємося про деякі нововведення до первісної редакції візантій­ської літургії. І так у 5. сторіччі введено гімн «Святий Боже»; в 6-му сторіччі збагачується наша літургія такими новими додатками, як напр. гімн «Єдинородний Сине», «Іже Херувими». У тому самому сто­річчі введено до літургії читання Символу віри. Між 6-им і 8-им сторіччям входять до літургії антифони, а проскомидія з лі­тургії вірних переходить на початок Служби Божої.

Із першого періоду доховалося до нас перше пояснення візантій­ської літургії. Автором його є св. Максим Ісповідник († 662). Однак це пояснення дуже коротке, і подає лише загальну схему тодішньої ві­зантійської літургії. Св. Максим пояснює лише важніші обряди Служ­би Божої, та не сходить ніде до подробиць і не наводить літургійного тексту. Тому то його пояснення мало причиняється до пізнання Золотоустової літургії, зокрема ж її текстів⁵⁸.