7. Особливості егп і пгп Південно-Східної Європи.

Охоплює 10 держав а також 1 частково визнану державу - Косово, розташованих у південно-східній частині Європи, які не ввійшли до регіону Східної (Центральної) Європи.

Регіон має досить вигідне економіко-географічне положення, зумовлене розташуванням на шляхах із Південно-Західної Азії до Центральної Європи. Держави регіону межують із країнами Східної, Південної та Західної Європи, а також Південно-Західної Азії. Деякі держави межують з високо розвинутими державами Зх. Європи (Австрією), Пд. Європи (Італією), країнами Центрально-Східної Європи, багатими на корисні копалини.

Омиваються морями Атлантики (Чорним, Адріатичним), а через Середземне море мають вихід до транспортних шляхів в Атлантичному океані. Ускладнює економіко-географічне положення регіону високий рівень гористості території (Карпатські та Балканські гори) і розташування її в зоні молодої альпійської складчастості. Це є передумовами високої сейсмічності території. Недоліком є невисокий природно-ресурсний потенціал.

На особливості політико-географічного положення району негативно впливають непоодинокі релігійно-етнічні конфлікти (Югославія, Македонія, Молдова).

Всі країни регіону мають перехідну економіку. Входять до ООН, Молдова є членом СНД.

8. Особливості господарського розвитку країн Північної Європи

Країни Північної Європи є одними з економічно найрозвинутіших у світі. Вони сформували особливу модель соціально-економічного розвитку («суспільство загального добробуту», так званий «скандинавський соціалізм»), який визначається такими рисами: високий рівень життя, відсутність різких контрастів між багатими і бідними; значний рівень податків; висока соціальна захищеність: У країнах регіону переважає обробна промисловість за значної частки електроенергетики, видобування мінеральної сировини і розробки лісів (крім Данії та Ісландії).

Промисловість Швеції, Норвегії та Фінляндії розміщена переважно у південних районах, особливо в портових містах. У центральних і північних районах, які займають 2/3 території, розташовані лише окремі центри гірничо-рудної, лісової та рибної промисловості, а також ГЕС.

У промисловості домінують дрібні та середні підприємства. У світовому поділі праці основними галузями спеціалізації є енергетика, металургія, лісопереробна промисловість, машинобудування.

9. Особливості господарського розвитку країн Південної Європи

Південна Європа пройшла дуже своєрідний шлях розвитку від найдавнішого часу до наших днів. У цілому Південна Європа за рівнем виробництва ВНП, в розрахунку на одного жителя, серед п'яти європейських регіонів займає третє місце, поступаючись Західній та Північній частинам Європи. Найбільш розвинені країни регіону — Італія та Іспа­нія досягнули непоганих показників. В даний час в Італії сформувалась багатопрофільна індустріальна економіка з приблизно рівним до французького і британського рівнем ВВП. Її капіталістична економіка залишається розділеною на розвинуту індустріальну Північ і більш відсталий сільськогосподарський Південь. Греція створила економіку з держсектором, який складає приблизно 40% ВВП, і з ВВП на особу (27670 дол.), що становить приблизно 70% від цього ж показника в найбільш розвинених державах ЄС . перед країнами Південної Європи стоїть низка спільних економічних проблем:

1.Зменшення безробіття; 2.Зменшення регіональних диспропорцій у рівні внутрішнього економічного розвитку;3.Підвищення продуктивності праці робітників;4.Підвищення конкурентоспроможності продукції на світових ринках;5.Підтягування соціальних стандартів до рівня високо-розвинутих держав Західної і Північної Європи.