5) Особливості егп і пгп Західної Європи.

Економіко-географічне положення (ЕГП) країн регіону характеризують:

1) відносна компактність і межування більшості країн між собою. При цьому природні умови регіону не тільки не створюють перешкод для відносин між країнами, а навпаки, сприяють їх розвитку. Гірські території давно освоєні й не становлять особливих труднощів для транспортних зв’язків (побудовано численні тунелі);

2) приморське розташування більшості країн. Регіон омивається морями Атлантики (Балтійським, Північним, Ірландським, Середземним) та має безпосередній вихід у відкритий океан. Естуарії численних рік (Темзи, Сени, Ельби та ін.) заходять глибоко у суходіл, що здавна сприяло розвитку морського господарства. Вихід до Атлантичного океану та його морів створює зручні передумови для торгівлі з усім світом;

3) центральне положення щодо інших чотирьох регіонів Європи. Територією Західної Європи проходять зв’язки між Північною, Південною, Східною й Південно-Східною Європою.

Всі країни регіону входять до ООН і ЄС; ФРН, Велика Британія, Бельгія, Нідерланди і Люксембург є членами НАТО (Франція у 1966 році вийшла з військової структури цієї організації).

Залежність усіх країн Західної Європи від зовнішніх економічних зв’язків дуже значна. Структура і географія зовнішньої торгівлі відображають як ступінь забезпеченості окремих галузей господарства сировиною, енергією тощо, так і особливості розвитку конкретної країни.

6) Особливості егп і пгп Центрально-Східної Європи.

Економіко-географічне положення (ЕГП) центрально-Східної Європи вирізняється такими особливостями:

- межування на заході з високорозвинутими країнами, а на сході й південному сході – з Росією і країнами Південно-Східної Європи – потенційними ринками збуту для Східної Європи;

- проходження через регіон транс’європейських транспортних магістралей меридіонального і широтного напрямків. Перші з них зв’язують Скандинавські країни та Фінляндію з країнами Дунайського басейну і Південної Європи, а другі забезпечують зв’язок між сходом і заходом материка;

- центральне положення між заходом і сходом європейського масиву країн;

- вихід до морів (Балтійського, Чорного та Азовського), що забезпечує пряму вигоду для транспортно-торговельних зв’язків;

- велика протяжність території регіону з півночі на південь, різноманітність природних умов, що істотно впливає на спеціалізацію сільського господарства, геологічна та тектонічна будова території – на розміщення різних видів мінеральної сировини.

За останні 15 років на ЕГП району істотно вплинули такі події на політичній карті світу:

- розпад СРСР, утворення незалежних країн;

- об’єднання Німеччини;

- розпад Чехо-Словаччини, внаслідок чого утворились дві самостійні держави: Чехія і Словаччина;

- поява на південних кордонах „нестабільних” щодо військово-політичного стану сусідів – балканських країн.

Політичні та соціально-економічні зміни вплинули на формування сучасної політичної карти Східної Європи. Внаслідок розпаду СРСР утворились такі незалежні держави в регіоні: Латвія, Литва, Естонія, Білорусь, Україна, Росія. Виникло нове політичне та економічне об’єднання – Співдружність Незалежних Держав (СНД). Країни Балтії до нього не ввійшли.

У процесі глибоких революційних змін країни Східної Європи вступили в період політичних та економічних реформ, активно стверджуючи принципи реальної демократії, політичного плюралізму (багатопартійності), ринкової економіки. Розбудовується багатоукладна економіка з рівноправними формами власності, у тому числі приватною, формується інститут громадянського суспільства, наявна тенденція врахування розрізнених економічних, політичних, національних і культурних інтересів різноманітних груп населення.

Завдяки цим процесам низка країн регіону зазнали таких змін економічного і соціально-політичного характеру, які дозволили їм стати рівноправними членами ЄС та поповнити склад військово-політичного блоку НАТО

Зовнішньоекономічні зв’язки країн Східної Європи ще тільки формується і не мають чітко вираженої орієнтації. Зовнішня торгівля здебільшого обслуговує потреби власне цього регіону, оскільки продукція багатьох країн поки неконкурентноспроможна на світовому ринку.