46. Спеціалізація в мгпп, структура с/г європейської частини Росії.

Агропромисловий комплекс Росії Базується на розвинутому сільському господарстві та потужному переробному виробництві харчової промисловості. Росія — значний виробник зерна, м'яса, масла, інших видів сільськогосподарської продукції, посідає за обсягами цієї продукції 2-4 місце в світі.

У структурі сільського господарства переважає тваринництво. Зернові вирощують на родючих чорноземних ґрунтах лісостепової та степової зон. Під цими культурами знаходиться 3/5 посівних площ, з них більша частина - під пшеницею. Вона є основною культурою в Поволжі, Центральному Чорнозем'ї, Західному, на Північному Кавказі, Уралі..

Основними технічними культурами, що мають велике значення для господарства Росії, є льон-довгунець, коноплі, соняшник, соя, гірчиця, цукрові буряки, тютюн та махорка. Льон-довгунець вирощують на підзолистих та суглинистих грунтах Нечорноземної зони Центральної Росії. Це найбільший у світі масив цієї культури, що є основою розвитку традиційного для країни лляного виробництва. Соняшник як провідна олійна культура дає найкращі врожаї на чорноземних грунтах Північного Кавказу, Центрального Чорнозем'я, Поволжя. Соя - традиційна харчова культура Далекого Сходу, а як кормова вирощується в південних районах країни. Гірчиця тяжіє до сухих південних районів (Нижнє Поволжя, Ставропілля). На вирощуванні цукрових буряків спеціалізуються три великі території: Центральне Чорнозем'я, Північний Кавказ і Поволжя.

Майже повсюдно культивують картоплю, але більша частина посівів припадає на центральні райони європейської частини. Картоплярство й овочівництво є галузями спеціалізації приміських зон. Великі площі під овочами знаходяться на Північному Кавказі. Райони Північного Кавказу і пониззя Дону спеціалізуються на садівництві, виноградарстві, а Краснодарський край - на вирощуванні чаю і цитрусових, Нижнє Поволжя – баштанних культур.

Розвиток і напрям тваринництва залежить від кормової бази. Природні пасовища займають понад 20 % території країни. На соковитих кормах лісової і лісостепової зон розвивається скотарство молочного та молочно-м'ясного напрямів.

Степова зона спеціалізується на м'ясо-молочному і м'ясному тваринництві. Вівчарство дістало розвиток у південних степових та деяких гірських районах, особливо в Поволжі та на Північному Кавказі. Свинарство і птахівництво розвинуті повсюдно.

Традиційною, хоч і трохи забутою галуззю, є конярство, яке колись розвивалося повсюдно.

47. Спеціалізація в мгпп, структура с/г Білорусі.

Після Другої світової війни програма меліорації розширила площу оброблюваних земель з 5 млн. га у 1940-му до 6,5 млн. га в 1990 році. Приблизно половина оброблюваних земель відведена під зернові культури, близько третини - під кормові культури, сьома частина - під картоплю, решта - під цукровий буряк, льон і сади.

Білорусь виділялася серед колишніх радянських республік найвищою продуктивністю сільського господарства і була основним експортером продовольства в інші райони колишнього СРСР. Незважаючи на спроби заохочення фермерства, державні і колективні господарства переважають.

Продовольча і сільськогосподарська організація Об'єднаних Нації (ФАО) зараховує Республіку Білорусь до найбільш значущих виробників найважливіших видів сільськогосподарської продукції. За даними ФАО, у 2010 р. Білорусь збільшила збір пшениці з 1,6 до 1,7 млн. т

Обробна промисловість

Обробна промисловість дає близько 60% доходу Білорусі. Її провідними галузями є сільськогосподарське машинобудування (трактори, самоскиди, комбайни), станкобудування, військово-промисловий комплекс, промислова нафтохімія і виробництво будівельних матеріалів.

У Білорусі виробляються телевізори і радіоприймачі, годиннки, холодильники, скловироби, меблі, одяг, льняне полотно і вироби зі шкіри. У харчовій промисловості виділяються консервні і цукрові заводи.

.

58.Транспортна система Великобританії. Оскільки Великобританія є острівною країною, найрозвинутішими тут є морський (86% вантажообороту) та повітряний види транспорту. На автомобільний транспорт припадає 75% внутрішніх перевезень, на залізничний – близько 20%. Країна займає одне з перших місць у світі за густотою мережі автомобільних доріг і поступається лише Німеччині за густотою мережі залізниць. Автомобільний транспорт виконує 75% вантажообороту. Головна автомагістраль: Лондон – Бірмінгем - Манчестер – Глазго з відгалуженнями.Важливими залізничними вузлами є Лондон, Глазго, Карлайл, Манчестер, Лідс, Шеффілд тощо.Річкові шляхи, більше використовуються для рекреаційних потреб, лише окремі ділянки найбільших річок досі викор.я як транспортні артерії, найбільше на Темзі та Северні. Інтенсивно викор. Манчестерський канал. Найбільшими портовими містами є Лондон, Саутгемптон, Ліверпуль, Гуль, Іммінгем та Харідж, всього понад 36 портів.Найбільший продовольчий порт - Іммінгем, порти з прийому великотаннажних вантажів - Порт-Толбот та Редкар, нафтопорти - Саутгемптон, Мілфорд-Хейвен. Зростає роль трубопроводів.Повітряний транспорт використовується головним чином для зв'язків із зарубіжними країнами, внутрішнє його значення менше. В країні нараховується 505 аеропортів. Найпотужнішим аеропортом Британії та світу за кількістю іноземних пасажирів, що обслуговуються, є Хітроу в Лондоні, який є базовим аеропортом для національної компанії British Airways.