32) Спеціалізація мгпп. Галузева структура і територіальна організація промисловості Великої Британії.

МГПП Великої Британії представлена в-вом продукції машинобудування, хім.. пром., с/г устаткуванням, військовою пром… Вугільна пром. є традиційно галуззю економіки. Однак видобуток вугілля значно знизився і становить 50 млн. т. (Йоркширський басейн). Країна перетворилась з експортера вугілля в його імпортера. Видобуток нафти в країні сягає 140млн. т. а газу - 100млрд. м³. Велика Британія має потужну нафтопереробну пром.. понад 20 підприємств. Найбільше електроенергії у ВБ виробляють потужні ТЕС, значну частину дають АЕС, а питома вага ГЕС дуже мала. В металургійному комплексі держави спостерігається падіння обсягу видобутку залізної руди. Обсяги виплавки сталі помітно скоротилися. Металургійні підприємства переважно розміщуються в прибережних містах. Серед галузей кольорової металургії провідними є мідна, свинцево-цинкова, алюмінієва. П-ства з виплавки кольорових металів зосереджені в портових містах, а також поблизу ГЕС у Шотландії та Уельсі. Серед галузей машинобудування переважає в-во технологічного устаткування, с/г машин, тракторів, електротехнічне та електронних приладів та верстатів, а також автомобілів, суден, тепловозів. Найбільшими центрами машинобудування є Глазго, Белфаст, Единбург, Плімут, Лондон. Багатогалузева хім.. пром.. 1/3 виробленої продукції постачає на експорт. Провідну роль відіграють в-во хімії органічного синтезу та нафтопереробної пром. Найбільші центри хім..пром. Лондон,Фолі та інші міста центральної частини Англії та Шотландії. Легка пром.. є традиційною галуззю спеціалізації. Основні центри легкої пром.. є великі міста.

33) Спеціалізація мгпп. Галузева структура і територіальна організація промисловості Італії.

МГПП Італії представлено машинобудуванням, зокрема електротехнічним (в-во холодильників і пральних машин), хім..пром., автомобілебудування, продукцією с/г (в-во вин, овочів, фруктів, твердих сирів), легкою пром..

Паливна пром. Італії практично повністю орієнтується на імпортну сировину. Нафтопереробні п-ства розміщені у портових містах (нафтопереробка близько 200млн.т. природного газу видобувають близько 17 млрд. м³./за рік, а споживають близько 100 млрд.м3. Газ Італія отримує з Росії,Нідерландів, Алжиру. Вугілля транспортується переважно з Німеччини. Основна частка виробництва електроенергії близько 80% здійснюють ТЕС, а решту ГЕС. ТЕС розміщені в основному в портових містах, біля великих нафтопереробних заводів або великих пром..центрів. Чорна металургія повністю орієнтується на імпортну сировину, коксівне вугілля а тому основні її центри – портові міста (Неаполь, Пйомбіно,Генуя і Таранто). Кольорова металургія представлена виплавкою свинцю, алюмінію, цинку і ртуті. П–ства зосереджені у районах розміщення ТЕС та ГЕС. Найбільше місто КМ є Порто-Весне на о.Сардинія. У машинобудуванні домінує автомобільна пром., (Фіат, Альфа-Ромео). Центри – Турин, Неаполь. Також виробляють мотоцикли, мопеди, велосипеди, судна (Генуя, Трієст, Ліворно, Таранто). Авіабудування розміщено у Турині та Неаполі. Тракторобудування розміщено у містах Пн. країни. Електротехнічна промисловість представлена в-вом холодильників і пральних машин і має світове значення. Електронна промисловість зосереджена у містах Пд.. Хімічна промисловість спеціалізується на в-ві полімерів і синтетичних волокон. На Пд.Італії п-ства спеціалізуються на хімії органічних синтезів та в-ві міндобрив. На імпортних лісоматеріалах розвивається деревообробна пром.., зокрема меблева. У структурі легкої пром. провідна роль належить текстильній, швейній та взуттєвій галуззі.

35. Спеціалізація в МГПП, галузева структура і територіальна організація промисловості Німеччини. У структурі промисловості Німеччини переважає переробна промисловість (90 % валової продукції), особливо галузі, що спеціалізуються на випуску наукоємної продукції, яка зорієнтована на зовнішній ринок. Німеччина — одна з високорозвинених країн світу. Вона посідає перше місце в Європі за кількістю виробленої промислової продукції. Провідне місце в економіці займають електронно-технічна, машинобудівна (в тому числі автомобілебудування, представлене компаніями Volkswagen Group, BMW, Mercedes-Benz, Daimler, Opel, Porsche), гірнича (видобуваються вугілля, нафта та природний газ, руди цинку та олова, кам'яна сіль), металургійна, хімічна, харчова, суднобудівна, текстильна, нафтопереробна галузі промисловості.Німеччина імпортує продукцію машинобудівної, харчової, легкої та важкої промисловості\

34. Спеціалізація в МГПП, галузева структура і територіальна організація промисловості Іспанії .За числом зайнятих в Іспанії виділяються такі галузі промисловості, як харчова і тютюнова (16% зайнятих); металургія і машинобудування (11%); текстильна і швейна (10%); виробництво транспортного устаткування (9%). Іспанія входить в першу десятку світових виробників автомобілів, судів, верстатів, нафтопродуктів і хімічних товарів.Найстаріша галузь промисловості - гірничодобувна. Іспанія, багата корисними копалинами, є одним зі світових лідерів по здобичі ртуті і піритів. Видобувають залізні, свинцево-цинкові, вольфрамові мідні, титанові руди, кварц, золото, калієві солі і ін Нафта і газ імпортуються. Серед галузей машинобудування виділяються суднобудування автомобілебудування (виробництво автомобілів, у тому числі «Сеат» концерну «Фольксваген») і електротехнічна промисловість. Розвинене також виробництво устаткування для хімічної, легкої, харчової промисловості і виробництва будматеріалів. З галузей легкої промисловості найбільше значення мають текстильна і шкіряно-взуттєва промисловість . У харчовій промисловості виділяються виноробство, виробництво рослинного масла; Іспанія - світовий лідер по виробництву оливкового масла

36. Спеціалізація в МГПП, галузева структура і територіальна організація промисловості європейської частини Росії.

Спеціалізацію в МГПП європейської частини Росії визначає машинобудівний комплекс (військова пром., автомобілебудування (легкові і вантажні), авіаційна, ракетокосмічна, суднобудівна галузі), галузі хім. пром. (виробництво шин, міндобрив, синтетичного каучуку), харчова пром. Видобуток нафти зосереджений у Волго-Уральській провінції. Газу – Прикаспійська провінція. Найважливіші центри газопереробної пром. зосереджені в європейській Росії. Це Ухта, Оренбург, Астрахань, Краснодар, Грозний та ін. найбільші ТЕС – Рефтинська та Костромська. АЕС – Курська, Ленінградська, Смоленська. Центр ч.м. – Урал (виробляє майже ½ чавуну та сталі). Райони кольорової металургії – Урал, Російська та Європейська Північ. Головний район виробництва міді – Урал (Красноуральськ, Кіровград, Киштим і Мідногорськ). Свинцево-цинкова пром. приурочена районів поширення поліметалічних руд (Садон на пн. Кавказі). Найважливіша галузь машинобудування – верстатобудування. Із верстатобудуванням тісно пов*язане важке машинобудування (Санкт-Петербург, Катеринбург). Основні центри суднобудування – Санкт-Петербург, Мурманськ. Головний центр локомотивобудування є Коломна Московської обл. та Новочеркаськ Ростовської обл. центр вагонобудування – Санкт-Петербург, Брянськ, Твер. Автомобілебудування є у Волгограді, Тольятті, Москві, Нижньому Новгороді, Їжевську, Павлову. Тракторобудування – Санкт-Петербург, Петрозаводськ. Зернозбиральні комбайни виробляють в Таганрозі та Ростові-на-Дону. Центри електро-технічної пром.: Москва, Санкт-Петербург, Воронеж. Центри ракето-космічної пром.. зосереджені Самарі, Москві, Санкт-Петербурзі. Росія має різні галузі хім.. пром. – полімерних матеріалів, синтетичних смол і пластмас, хімволокон, синтетичного каучуку і міндобрив. Основні центри в-ва азотних добрив – Москва, Липецьк, фосфатних – Кінгісепп, Уварово, Тольятті. Всі калійні добрива дають Березники та Солікамськ (Пермська обл.)

37. Спеціалізація в МГПП, галузева структура і територіальна організація промисловості азійської частини Росії.

Спеціалізацію МГПП визначають паливні ресурси – природний газ нафта і вугілля, продукція деревообробної і целюлозно-паперової пром.., деякі галузі машинобудування, рибна пром., кольорова металургія, дорогоцінні метали. ПЕК представлений видобутком нафти (зх. Сибір та Тімано-Печорська нафто-газоносна область). Головною базою Росії з видобутку газу є зх. Сибір і дає понад 90% всього газу в країні. Найбільші кам*яновугільні басейни є Кузнецький та Печорський а також пд. Якутський. Кузбас дає понад 30% видобутку вугілля в країні. Найбільше електроенергії дають ГЕС. Діють кілька ТЕС (Омськ, Новосибірськ, Новокузнецьк, Іркутськ та ін..). Чорна металургія є в Сибіру, на півночі. Центри – Челябінськ, Єкатеринбург, а півночі Новокузнецьк і Череповець. Основний район кольорової металургії Сибір. Свинцево-цинкова пром.. діє в салаїрі (Кузбас), Нерчинську (Забайкалля) та Далекргорськ (Далекий Схід). Нікелокобальтова пром. розвинена у Нурильську. Виробництво глинозему діє у сх. Сибіру. Тут діють потужні п-ва з виплавки алюмінію. Золото видобувають в Якутії, Магадані, Іркутську та Красноярську. Важке машинобудування розвине в Челябінську та Єкатеринбурзі. Вагонобудування – Авакан, що у Сибіру. Центр виробництва вантажних автомобілів Міасс (Челябінська обл.). Тракторобудування розвинене в Челябінську. Центри електро-технічної пром. – Омськ та Ноярськ. Основний район лісозаготівель – Сибір і далекий Схід. Тут створені крупні лісо-промислові комплекси: Прадський, Усть-ілінський, Єнісейський, Амурський та ін.. Основні центри целюлозної пром.. – Прадськ. Центри рибопереробної пром. Магадан, Петропавловськ-Камчатський, Хатанга, Анадир

38.Спеціалізація в МГПП, галузева структура і територіальна організація промисловості Білорусії. Білорусь є індустріально-аграрною державою (промисловість дає близько 46% вартості ВВП, 13% — сільське господарство і 41 % — сфера послуг. Паливна промисловість розвивається, в основному, на довізному паливі: вугіллі з Росії, Польщі; нафті та газі, в основному, з Росії. Електроенергетика країни охоплює невеликі ТЕС, які як паливо використовують торф, мазут.У державі є одне велике підприємство металургійного комплексу — Білоруський металургійний завод у Жлобині.Основу промисловості Білорусії становить багатогалузеве неметалоєм-не машинобудування (виробництво верстатів, транспортних засобів).У районі Солігорська склалася потужна база виробництва калійних добрив, у Гродно виготовляються азотні добрива, а у Гомелі на основі кольських апатитів — фосфорні. У Новополоцьку і Мозирі працюють нафтопереробні заводи, на базі яких сформувалося виробництво органічного синтезу.У Білорусі достатнього розвитку набула лісова промисловість, що спеціалізується на глибокій структурній переробці як місцевої, так і девізної (з Росії) деревини. Легка промисловість охоплює бавовняні, вовняні, шовкові й лляні текстильні підприємства та інші галузі. За виробництвом лляних тканин Білорусь посідає друге місце у світі після Росії. Провідне місце посідає харчова промисловість, особливо м'ясна, молочна, плодово-овочева, що розвиваються на основі місцевої сировини.

39.Спеціалізація в МГПП, галузева структура і територіальна організація промисловості Польщі. У структурі національного продукту країни на промисловість припадає 35 %, торгівлю і сферу послуг - 45 %, сільське господарство - 6 %.     В галузевій структурі промислового виробництва найбільшою є частка легкої і харчової промисловості (29 %), машинобудування (28 %) та паливно-енергетичного комплексу (23 %)У паливно-енергетичному комплексі переважає виробництво твердих видів палива, головним чином, кам'яного вугілля, частка якого становить понад 75 %. За видобутком вугілля Польща займає восьме місце у свігіМеталургійний комплекс представлений чорною і кольоровою металургією. Чорна металургія розвинута в Сілезькому і Малопольському воєводстві (Домброва Гурніча, Катовіце, Ченстохов).  Серед галузей кольорової металургії виділяегься мідна промисловість. До найважливіших галузей машинобудування належать транспортне й важке машинобудування, електротехнічна і електронна промисловість. Найважливішою галуззю легкої промисловості Польщі є текстильна. Вона займається обробкою бавовни, штучних волокон, вовни, льону і шовку. Основними районами концентрації текстильної промисловості є Лодзинський, Бельсько-Бялський і Ченстоховський та Білявсько-Судетський. За останні роки харчова промисловість стала найбільш інвестиційно привабливою у Польщі

40. Спеціалізація в МГПП, галузева структура сільського господарства Зх. Європи.. У міжнародному географічному поділі праці (МГПП) країни Західної Європи представлені передусім галузями наукомісткого машинобудування (автомобільним, електронним та електротехнічним, авіабудуванням, виробництвом побутової техніки, точних приладів – годинників, оптики тощо), хімічною промисловістю (переважно галузями органічного синтезу та тонкої хімії), окремими галузями легкої (виробництво елітних тканин, одягу, взуття) та харчової промисловості (м’ясопереробною, молочною, сироробною, пивоварною, виноробною галузями тощо).У сільському господарстві західноєвропейських країн переважають галузі інтенсивного тваринництва (молочно-м’ясне скотарство, свинарство та птахівництво), в землеробстві – вирощування кормових, технічних (картопля, цукровий буряк, соняшник), зернових культур (пшениця, кукурудза), овочів, фруктів, винограду, квітів.Країни Західної Європи виробляють м'яса стільки ж, як США, а молока - вдвічі більше. В окремих країнах під кормовими культурами зайняті більші площі, ніж під продовольчими. Найважливіші сільськогосподарські культури - пшениця (2/5 збору зернових), ячмінь (1/4-1/3), кукурудза (1/6). Середня врожайність зернових вища, ніж у інших регіонах світу (понад 40 ц з 1га..Сформувалося також кілька широтних зон зональної спеціалізації сільського господарства. Північна частина регіону від Бретані та західної частини Британських островів до країн Балтійського моря - найбільший у світі район інтенсивного молочно-м'ясного тваринництва, в структурі агропромислових комплексів якого переважають виробництво молока, яловичини, свинини, кормовиробництво у поєднанні місцями з вирощуванням технічних культур (особливо льону), картоплі і жита.

41. Спеціалізація в МГПП, галузева структура сільського господарства Пд.Європи.У міжнародному географічному поділі праці (МГПП) країни регіону представлені окремими галузями машинобудування (випуск автомобілів, побутової техніки, технологічного обладнання для галузей легкої та харчової промисловості), меблевою промисловістю, випуском будівельних виробів та обладнання, галузями легкої (швейна, шкіряна, взуттєва тощо) та харчової (плодоовочева, консервна, олійна – випуск оливкової олії, виноробна, макаронна тощо) промисловості.У сільському господарстві переважають галузі землеробства – вирощування різноманітних субтропічних культур: цитрусових, олив, винограду, овочів, фруктів, ефіроолійних рослин тощо. Через недостатню кормову базу у тваринництві переважають вівчарство і в невеликих обсягах м’ясне скотарство.Рослинництво. В усіх країнах регіону воно переважає над тваринництвом. За обсягами вирощування домінують „середземноморські культури”. Культивують також зернові: пшеницю (переважно в центр та пд районах країн регіону), кукурудзу (в пн районах), жито та овес (на територіях, прилеглих до Альп та Піренеїв). Тверді сорти пшениці (для макаронної промисловості) вирощують на півдні Італії. Серед технічних культур найважливішими є: у групі олійних – оливи, плантації яких поширені на значних площах країн регіону; В незначних кількостях в Іспанії та Італії вирощують бавовник, а Греція є провідним в Європі виробником цієї культури. На півночі поширені яблуні, груші, вишні, сливи, ближче до півдня – інжир, абрикоси, персики, гранат, мигдаль, волоські горіхи. З метою експортування вирощують цитрусові дерева: апельсини (в Іспанії, Італії, Португалії, Греції), лимони (особливо в Греції). Італія займає перше місце в світі за збором винограду (8,6 млн. т) та виробництвом вина (поділяє першість з Францією – 5,1 млн. т). Іспанія (4-те місце в світі за збором винограду та 3-тє – за виробництвом вина) та Тваринництво. Розводять переважно кіз, велику рогату худобу, свиней, овець та птицю. Молочну худобу вигодовують здебільшого на альпійських пасовищах..Рибальство розвинуте недостатньо. Причиною цього є невеликий шельф і давнє освоєння моря.

42. Спеціалізація в МГПП,галузева структура сільського господарства Пд.Сх. Європи У міжнародному господарському поділі праці (МГПП) країни регіону представлені кольоровою металургією, окремими галузями хімічної промисловості (виробництво добрив, соди, парфумерно-косметичних виробів), галузями транспортного, сільськогосподарського машинобудування, верстатобудуванням меблевою, легкою (виробництво одягу, взуття шкіряних виробів) та харчовою (цукровою, олійною, плодоовочеконсервною, тютюновою, виноробною) промисловістю.У сільському господарстві традиційно переважає землеробство з вирощуванням зернових (пшениця, ячмінь, кукурудза) та технічних культур (цукровий буряк, соняшник, тютюн, ефіроолійні рослини). Значний розвиток одержали овочівництво, садівництво, виноградарствоРослинництво. В усіх країнах значні площі займають зернові.. Найбільші врожаї кукурудзи збирають у Румунії, Молдові та Сербії. Повсюдно сіють ячмінь. На заплавних територіях річок (особливо в Румунії) вирощують рис. У пд районах колишньої Югославії у значних обсягах вирощують квасолю, З технічних культур великі площі відведено під соняшник, за виробництвом якого Румунія належить до десятки світових лідерів. Насадження олив поширені переважно на схилах пагорбів Адріатичного узбережжя. Теплий клімат сприяє вирощуванню ефіроолійних культур (лаванди, м’яти, шавлії, троянди тощо). В усіх країнах вирощують цукровий буряк. Широким є асортимент овочів (помідори, цибуля, баклажани, капуста, перець та інші). У регіоні сприятливі умови для садівництва: вирощують яблука, груші, персики (Болгарія), черешні, сливи (Сербія, Боснія і Герцеговина).Тваринництво. Відчутну роль у ньому відіграє вівчарство, для якого використовують природні пасовища Карпат, Динарського нагір’я, Трансильванського плато та ін.

43. Спеціалізація в МГПП,галузева структура сільського господарства Пн..Європи У міжнародному господарському поділі праці (МГПП) країни регіону представлені окремими галузями ПЕК (нафтова та гідроенергетична), кольоровою металургією (алюмінієва, мідна), машинобудуванням (суднобудування, автомобілебудування, виробництво електротехнічної продукції та засобів зв’язку), високорозвинутим лісопромисловим комплексом (виробництво пиломатеріалів, целюлози, паперу), галузями харчової промисловості (рибопереробна, м’ясопереробна, молочна та маслосироробна).У сільському господарстві переважає інтенсивне тваринництво (молочно-м’ясне скотарство та свинарство). В районах, розташованих за Полярним колом, розводять північних оленів, а в Ісландії та на Фарерських островах – овець. Землеробство (переважно в південних районах регіону) представлене кормовими культурами, вирощують картоплю, цукровий буряк, пшеницю, ячмінь та жито. Сільське господарство найбільш розвинуте у Данії, на яку припадає до 1/2 сільськогосподарської продукції регіону і яка є її найзначнішим експортером. Особливого розвитку, передусім у Данії, набуло беконне та м'ясне свинарство, Розводять тут норок, сріблястих лисиць і песців. Данія задовольняє приблизно 40 % потреб світового ринку у норкових шкурках, а у Фінляндії сконцентровано 90 % світового виробництва хутра тхорів та єнотів.Рибальство. Лідирують тут Норвегія, яка за експортом рибопродуктів посідає друге місце у світі, та Ісландія. Рослинництво. Має другорядне значення. Серед зернових у країнах Скандинавського півострова та у Фінляндії переважають посіви ярої пшениці, у Данії — озимої. Повсюдно, навіть у деяких районах заполярної Лапландії, сіють ячмінь Серед технічних та продовольчих культур найбільші обсяги вирощування припадають на картоплю, яку висаджують аж до Полярного кола. На території Данії великими є масиви садів, особливо яблуневих, а також плантації полуниці.

 

 45. Спеціалізація в МГПП, галузева структура сільського господарства Польщі.Сільське господарство створює близько 7% ВНП Польщі й займає четверте місце в господарській сфері після промисловості, торгівлі та будівництва. Під сільськогосподарськими угіддями зайнято біля 60% площі країни. У структурі посівних площ зернові та зернобобові займають 52%, картопля 18%, кормові культури 17%, технічні та овочеві культури 12%.У рослинництві виробляється близько 59% вартості сільськогосподарської продукції. Частка зернових становить 23 %, картоплі - 21 %, цукрових буряків - 3 %, овочів та фруктів - 11 %. Основними зерновими культурами є пшениця (у південних районах), жито (повсюдно), ячмінь та овес. Досить значні валові збори картоплі - 25 млн т. Польща - відомий у світі виробник овочів та фруктів. Важливу позицію країна займає в зборі порічок (перше місце в світі), полуниць (третє місце), малини (четверте), капусти (шосте), яблук (дев'яте), цибулі (двадцяте). Земельні площі, зайняті овочами і фруктами, мають найбільше значення для приватних господарств південної і центральної Польщі. На півнчіному сході вирощують льон. Загальна частка овочів і фруктів у фізичному обсязі продукції рослинництва сягає 40%.Польща належить до країн з середнім рівнем розвитку тваринництва. Найбільше виробляється свинини, молока, яловичини, яєць, менше - вовни і баранини, риби тощо. Майже 39% загальної вартості продукції тваринництва дає свинарство, розведення великої рогатої худоби - 40%. Поширений переважно молочно-м'ясний напрямок скотарства, а на півдні та у гірській місцевості - також і м'ясо-молочний. Свинарство розвинуте у центральній рівнинній частині Польщі. Овець м'ясо-вовняних порід розводять у Карпатах.Найвищу товарність і високий рівень механізації мають центральні і західні райони, а найменшу - сільське господарство південного сходу.