30) Природно-ресурсний потенціал Великої Британії

Велика Британія багата на вугільні ресурси, запаси яких на сьогодні сильно виснажені. Найбільші кам’яновугільні басейни – Йоркширський, Ньюкаслський та Уельський. Значними є запаси нафти й газу на шельфі Північного моря. Велика Британія є єдиною з європейських країн «великої сімки» яка також забезпечує свої потреби власними енергетичними ресурсами. Надра країни містять великі запаси залізної руди у центральних узбережних частинах острова, свинцево-цинкові та олов’яні руди на п-ові Корнуелл. В центральній частині Великої Британії є поклади кухонної та калійної солі. На водні ресурси держава порівняно багата. Лише в центральній частині Англії спостерігається дефіцит водних ресурсів. Незначні гідроресурси сконцентровані на ріках Шотландії та Уельсу. Запаси лісу в країні незначні. Ліси вкривають 11% площі країни і задовольняють потреби країни в деревині на 15%. Рельєф переважно рівнинний. Значні площі займають старі зруйновані гори (Кембрійські, Пенінські), але вони не мають істотного впливу на характер освоєння території. Клімат помірний морський, з мякою зимою і прохолодним літом. Він сприяє вирощуванню всіх культур помірного поясу. На зх. Узбережжі острова випадає 2000 мм. опадів, а на сході – 600 мм. опадів на рік. Велика Британія має обмежені ресурси с/г угідь. Грунти досить родючі (бурі лісові, підзолисті), але вимагають значної кількості мінеральних і органічних добрив. На пд. Шотландії знаходиться озерний край, що характеризується значними рекреаційними ресурсами.

31) Спеціалізація мгпп. Галузева структура і територіальна організація промисловості Франції.

Характерною тенденцією розвитку пром. Франції в останні роки є високі темпи розвитку галузей, що визначають НТП. Для цього країна має висококваліфіковані кадри, транспорт ні комунікації, нове технологічне устаткування. Значну роль відіграють також галузі, що переробляють с/г продукцію. Оскільки власними енергоресурсами Франція забезпечує менш ніж половину власних потреб, паливна пром. орієнтується в основному на імпортну сировину. На нафтопереробних заводах переробляється близько 60 млн. т. нафти, яка надходить з країн Перської зат. Та Пн. Африки. Природний газ – з Нідерландів, Росії і Алжиру. Дефіцит власних паливних кор. копалин країна компенсує за рахунок атомної електроенергетики, за рівнем розвитку якої Франція посідає 2 місце в світі (після США), а за часткою виробленої енергії на АЕС ( понад 80%) – 1 місце в світі. АЕС працюють в основному на власному урані. У Лотарингії, старому індустріальному районі, металургія перебуває у стані застою. Зараз вона орієнтується на імпортну сировину та паливо, а тому розвивається у портових містах (Дюнкерк і Марсель). Також вона набула розвитку у районах дешевої гідро електроенергії ( департамент Рона в Альпах). Країна має розвинену кольорову металургію, особливо алюмінієву, яка орієнтується на власні боксити (південь Франції). За в-вом свинцю країна посідає 5 місце у світі. Машинобудування – провідна галузь пром. країни.