8. Види та характеристика наочних дитячих посібників х навчання грамоти дітей дошк. Віку

Першим є методичний посібник авторів Алли Зрожевської та Тетяни Потоцької під назвою «Навчання дітей дошкільного та молодшого шкільного віку грамоти». У цьому посібнику розгорнуто і зрозуміло розкриті всі питання щодо навчання грамоти дітей, і не лише дошкільного віку, а й школярів перших класів. Книга складається з 9-ти розділів, які охоплюють такі теми, як науково-теоретичні засади методики роботи з навчання грамоти, загальні методики навчання грамоти, дошкільна підготовка дітей до навчання грамоти, методика роботи з ознайомлення старших дошкільників з мовними одиницями та навчання читанню, підготовка рки дитини до письма, а також є теми щодо навчання грамоти першокласників і формування у них початкових вмінь писати. Щодо навчання грамоти саме дошкільників, у посібнику чітко розмежовано методи навчання, є короткий огляд історії методів, пояснюються особливості сучасного аналітико-синтетичного методу, є інформація про нетрадиційні підходи до навчання грамоти. Також описана дошкільна підготовна до навчання грамоти, її мета, завдання та зміст, особливості організації в середній групі. І декілька розділів присвячено безпосередньо старшим дошкільникам, питанням ознайомлення їх з реченням, його складом, звуковим аналізом слова, навчання читанню, підготовки руки до письма та ін. Посібник має усю необхідну інформацію з навчання дошкільників грамоти, є дуже доцільним та корисним як для студентів, так і для вихователів у роботі з дітьми.

Другим є посібник Агнії Іваненко «Подготовна к обучению грамоте в детском саду». Цей невеличка книжка має 3 розділи, в яких висвітлено основи підготовки дітей до засвоєння грамоти у трьох аспектах, підготовка дітей четвертого і п’ятого років життя до засвоєння грамоти і робота з дітьми 6-го року життя. Відносно навчання грамоти у посібнику стисло, лаконічно та доступно розкриваються питання навчання звукоаналізу та ознайомлення з характеристикою звуків, ознайомлення з реченням та робота з ним, ознайомлення зі складовою структурою слова. Цей посібник є дуже корисним, бо в ньому є основна інформація, яка викладено коротко та зручно для засвоєння. Недоліком цієї книжки є відсутність чітко прописаних методичних вказівок та програмових вимог щодо навчання грамоти дітей дошкільного віку.

9.Програма Дитина в дошкільні роки про формування комунікативної та діамонологічної компетенції дошкільника.

В молодшому віці

Діалогічне мовлення: продовжувати формувати навички діалогічного мовлення. Учити вступати в невимушену розмову з дорослими на запропоновані теми : Знайомство, Сім’я, Ігри та іграшки. Уміти добирати першу репліку (фразу) діалогу (вітання, подяка, вибачення, запитання, прохання,) та своєчасно відповідати, вставляти потрібну репліку, підтримувати запропоновану розмову, діалог. Учити дітей спілкуватися один з одним, звертатися до партнера, вислуховувати співрозмовника, відповідати на запитання інших дітей. Уміти вільно вести розмову в колі двох-трьох дітей. Під час розмови, спілкування дивитися в очі, стояти чи сидіти, спокійно розмовляти с посмішкою на обличчі, не відволікатися, дотримуватися відповідного тону, інтонації.

Монологічне мовлення: викликати в дітей інтерес до різних типів монологічного мовлення: опису, повідомлення, розповідання. Готувати дітей до самостійної оповіді. Відповідати на запитання вихователя двома-трьома реченнями за змістом сюжетних картин, за текстами знайомих оповідань, казок, у процесі розглядання предметів, іграшок.

Залучати дітей до переказування змісту добре знайомих літературних творів за допомогою навідних запитань, підказування фраз.

Формувати в дітей уявлення про елементарну структуру висловлювання: описових – назва предмета, його ознаки, властивості, призначення; сюжетних – початок, середина, кінцівка розповіді. Створювати ситуації, що вимагали б від дитини коротенького пояснення для розвитку пояснювального мовлення.

Середній вік

Діалогічне мовлення : учити дітей вступати з дорослими в невимушену розмову та будувати діалог за допомогою дорослих у тематичних ситуаціях: Знайомство, У колі друзів, Ранок, Вечір, У крамниці. Учити використовувати різні форми мовленнєвого етикету, які є типовими для цих стандартизованих ситуацій, розгортати діалог за допомогою мовленнєвих штампів.

Самостійно вступати в невимушену розмову з іншими дітьми, підтримувати запропоновану тему розмови, звертатись із запитанням до інших, відповідати на запитання інших дітей. Продовжувати вчити брати участь у полілозі як у невимушеній розмові, так і під час організованих занять.

Монологічне мовлення: Учити дітей розповідати про іграшки за зразком вихователя (1.назва предмета чи іграшки 2.ознаки 3.властивості 4.будова 5.діїпредмета чи дії з ним 6.оцінка цього предмета, ставлення дитини до нього), описові розповіді за змістом сюжетних картин, сюжетні розповіді за змістом знайомих дидактичних картин за зразком вихователя.

Переказувати добре знайомі дітям художні твори та казки, дотримуючись інтонаційних засобів виразності, використовуючи пряму мову. Продовжувати розвивати пояснювальне мовлення, спонукати дітей до міркування.

Старший вік

Діалогічне мовлення: учити виявляти ініціативу в спілкуванні з дорослими, звертатися із запитаннями різного типу(Чому?Як?Навіщо?Як ви гадаєте?). Підтримувати розмову, запропоновану дорослими. Учити починати розмову, використовуючи вставні слова та речення: дивіться, прошу вас, уявіть собі. Своєчасно відповідати на першу репліку, використовуючи стверджувальні слова-речення, заперечні слова-речення.

Формувати вміння проводити розпитування. Уникати грубих, зневажливих слів. Засвоїти ласкаво-лагідні форми звертання. Будувати різні форми діалогу між двома-чотирма дітьми на пропозицію вихователя як на заняттях, так і в повсякденному житті.

Учити дітей виявляти ініціативу в розмові з незнайомими дорослими та дітьми . Учити будувати діалог, використовуючи різноманітні діалогічні єдності, такі як: повідомлення-доповнення, доповнення-підтвердження, наказ-уточнення.

Монологічне мовлення: учити дітей логічно й послідовно будувати розповідь, без повторів, пауз, жестів. Виділяти в розповіді початок, середину, кінцівку. Придумувати назву для розповіді. Учити дітей у всіх видах розповідей вживати образні художньо-поетичні вирази, приказки, звертання, вигуки, вставні слова, пряму мову.

Учити дітей будувати описові розповіді за планом вихователя, за змістом сюжетних картин, ігрових ситуацій, предмети, речі, дотримуючись послідовної структури описової розповіді, складати описові загадки про іграшки, тварин, овочі, фрукти.

Складати сюжетні розповіді за змістом дидактичних картин за зразком та планом вихователя, придумувати свою назву до картини, розповідати про події, які передували зображеному на картині; та ті, які могли б відбуватися з героями після зображеного на картині.

Учити складати розповіді з власного досвіду про спогади дитинства, вихідний день, діяльність дітей за зразком та планом вихователя на запропоновану тему.

Учити переказувати казки та оповідання близько до тексту за планом вихователя, самостійно, продовжувати переказ інших дітей; емоційно передавати діалоги героїв твору, використовувати емоційне забарвлення мовлення дійових осіб.

Розвивати оцінювальне та пояснювальне мовлення, стимулювати розповіді-міркування на різні теми. Учити дітей контролювати та оцінювати послідовність викладу думок, відповідність розповіді попередньому плану, запропонованій темі, опорним словам.