
- •4.Характеристика методичних посібників для вихователя з навчання зв’язного мовлення.
- •5. Методика навчання дітей порівняльних описових розповідей
- •6. Методика ознайомлення дітей з твердим та м’яким приголосним звуком
- •7. Поняття зв’язного мовлення. Особливості засвоєння його дітьми дошкільного віку.
- •8. Види та характеристика наочних дитячих посібників х навчання грамоти дітей дошк. Віку
- •9.Програма Дитина в дошкільні роки про формування комунікативної та діамонологічної компетенції дошкільника.
- •10. Методика ознайомлення дітей з буквами. Навчання читання.
- •11. Особливості засвоєння зв’язного мовлення дітьми дошкільного віку.
- •12. Методика ознайомлення з голосними, приголосними звуками.
- •13.Базисна характеристика розвитку діалогічного мовлення та спілкування дітей дошкільного віку:
- •17.Методика організації та ведення розмов вихователя з дітьми:види,тематика, зміст розмов в різних вікових групах.
- •18.Сучасні підходи до навчання читання дітей дошкільного віку.
- •19.Використання дидактичних, рольових ігор,вправ для розвитку умінь і навичок діалогічного мовлення, мовленнєвого спілкування і етикету:види, зміст, методика проведення.
- •20. Методика ознайомлення з наголосом.
- •21. Методика навчання дітей творчої розповіді за мотивами знайомих худ. Творів.
- •22. Методи навчання дітей грамоти. Коротка хар-ка сучасного звукового аналітико-синтетичного метода навчання грамоти.
- •23. Базисна характеристика монологічного мовлення дошкільників
- •24. Дидактичні ігри, вправи на розвиток уяви, літературної творчості.
- •26.Використання моделей у навчанні дітей творчого розповідання.
- •27.Методика навчання дітей переказу творів дитячої літератури. Суть переказу. Добір творів для переказу. Навчання дітей різних способів переказу.
- •28.Особливості роботи з обдарованими до мовленнєвої творчості дітьми.
- •37. Методика навчання дітей творчої розповіді на наочній основі ( за іграшками, картинами)
- •38.Методика ознайомлення дітей з реченням
- •39.Методика навчання дітей творчій розповіді на словесній основі(при думання закінчення до початку придуманому вихователем)
- •40.Методика навчання поділу слів на склади
- •41. Методика навчання дітей творчої розповіді на наочній основі ( про природу)
- •42. Сучасні підходи до навчання читання дітей дошкільного віку.
- •43. Методика навчання дітей творчої розповіді на словесній основі (придумування за опорними словами)
- •44. Завдання, зміст навчання грамоти дітей дошкільного віку.
- •45.Методика навчання дітей творчій розповіді на словесній основі (придумування на запропоновану тему)
- •46. Характеристика методичних посібників з навчання грамоти:
- •48. Методика ознайомлення дітей з буквами. Навчання читанню.
43. Методика навчання дітей творчої розповіді на словесній основі (придумування за опорними словами)
Словесна діяльність - це спеціально організований вмотивований процес складання дитиною твору в будь-якій формі висловлювання, що відповідає певним літературним нормам. Залежно від умов мовленнєво-творчу діяльність розрізняють:
В умовах навчання - за ініціативою педагога, орієнтована на кінцевий результат, обов’язкове дотримання літературно-мовленнєвих норм.
Ініціативна мтд – завжди відбувається за ініціативою дитини, орієнтована на сам процес, самостійно застосовує у творчій діяльності отримані раніше знання, вміння, навички.
Види творчих розповідань дітей:
На словесній основі:
Придумування розповіді за початком, запропонованим вихователем
Придумування розповіді за кінцівкою
Придумування за опорними словами
Структура заняття творчої розповіді дітей:
1. Вступна частина (організаційний момент, тема, розповідь вихователя)
2. Основна частина ( зразок опису вихователя (молодша, середня група), складають розповідь за планом чи схемою (старша група)). Розповідь дітей
3. Заключна частина.
Для цього вихователь може використати прийом «Прихід чарівника», «Подумай що буде далі». Такі словесні прийоми вимагають від дітей активного мовлення, логічного мислення, уміння аналізувати та узагальнювати події. Дитині можна запропонувати скласти розповідь за опорними словами , які можна спочатку уточнити. Дорослий обирає картинки, які слід використати в розповіді (6-7 слів). Цікавим є складання небилиць на основі казок, де дитині пропонується перенести героїв до нових обставин. Змінити ситуацію у знайомій казці, придумати нове закінчення казки. Можна використати складання нової казки з улюбленими героями, пригадування в яких ще казках живе той чи інший персонаж, розповідання від першої особи
44. Завдання, зміст навчання грамоти дітей дошкільного віку.
Молодший вік:
Розвивати фонематичний слух
Вчити вслуховуватися у звучання слів
Розрізняти за звуковим складом , знаходити знайомий звук у слові, інтонаційно його виділяти
Ознайомити практично з терміном слово, звук, в ігрових вправах
Середній вік:
Залучати до звукового аналізу слів, визначення кількості голосних і приголосних звуків у слові, інтонаційно виділення звука в іграх, вправах;
Знати, що слова складаються із звуків; слова звучать по-різному;звуки вимовляються в певній послідовності; слова бувають короткими і довгими;
визначати перші та останні звуки в словах, придумувати слова з відповідним звуком.
Старший вік:
Ознайомити з поняттям «речення» ;
вчити виділяти речення з мовного потоку; визначати кожне слово в реченні;
ділити слово на склади; визначати наголос, робити звуковий аналіз слів без фішок і схем;
розкрити механізм читання відкритого і закритого складу, в словах з відкритим і закритим складами, твердими і мякими приголосними, зі збігом приголосних та приголосних усіх видів, з апострофом.
У дітей 4 р.ж продовження формування мовленнєвого і фонематичного слуху.(« Тихо- голосно» , «Хто покликав», «Що я сказала?» ) - вихователь називає слова голосно і пошепки («Зіпсований телефон»).
При ознайомленні із звуками:
Демонстрація ізольованих звуків (пісня комарика, жука)
Впізнавання знайомих звуків (голосних і приголосних).
При ознайомленні з поняттями «слово» вчимо дітей тому, що кожний предмет має назву, ознаку, з цим предметом можна виконати певні дії. На 5 р.ж продовжується формування фонематичного слуху. Дітей знайомлять з голосними звуками (« Знайди картинки, в назвах яких є звук..» , «Впіймай звук» , «Назви слово»). Робота із впізнавання приголосних звуків проводиться як з наочним матеріалом,так і без нього. Робота завершується на диференціацію звуків с-з, ш-ж, ш-с. також використовуються вправи на доповнення речень словами, схожими за звучанням. Навчання інтонування.
Вихователь починає з інтонування з шиплячих, свистячих, сонорних звуків, які можна тягнути голосом ( с-с-с, ж-ж-ж, ш-ш-ш ), а потім інші звуки , які інтонаційно виділяти важко, а можна лише виділяти голосом ( читання віршів , оповідання ,чистомовок).
Коли діти навчаться виділяти потрібний звук в словах треба переходити до часткового звукового аналізу. Навчити знаходити місце в слові звука допоможуть картинки-схеми. Спочатку вчимо дітей дітей виділяти звук на початку слова, потім - в середині. Після цього діти вчаться самостійно придумувати слова із заданим звуком на початку, в кінці, в середині слова.
Навчання грамоти в добукварному періоді.
В початковому ознайомленні дітей з реченням здійснюється на заняттях з навчання грамоти та розвитку мовлення. Діти отримують елементарні уявлення про те, що мовлення складається із речень, речення – із слів. У реченні може бути 1 або декілька слів . навички формувати:
Виділення речення з усного мовлення.
Ділити речення на слова , визначати кількість слів у реченні, називати слова по-порядку.
Переставляти , додавати або замінювати слова у реченні.
Складати речення з певної кількості слів.
Графічно зображати структуру речення
Будувати речення за графічною схемою.
Для закріплення уявлень про речення можна використовувати такі прийоми:
Складання речення з поданим словом.
Складання речень, які б починалися з певного слова.
Придумування назви до картини.
Складання речень за 2 картинами.