11.Суспільний устрій Афін. Реформи Солона, Клісфена.

Суспільний лад Афін (відповідно й інших античних міст-держав) зазвичай характеризується як рабовласницький. Афіни знаменували собою розквіт античного класового суспільства, а все їх населення поділялося на два основних класи вільних і рабів.

Панівне становище в Афінах займали повноправні громадячи, до яких належали тільки ті, чиї батько і мати були афінськими громадянами та проживали в законно оформленому шлюбі. Дієздатність афінських громадян наставала з 18 років.

Афінські громадяни користувалися усією повнотою соціально-економічних і політичних прав, найважливішими з яких були: право брати участь у народних зборах; право обиратися з ЗО років па різні державні посади; право з 20 років служити у війську; прано на одержання від держави всілякої допомоги.

у Рабство в Афінах набуло своєї класичної форми. Так, раб був власністю свого господаря і вважався річчю, а не особою; його можна було купити, продати, обміняти тощо. Господар мав право покарати свого раба, але засудити раба до страти могла лише де ржава.

Праця рабів використовувалася в каменоломнях, майстерня рудниках, у землеробстві, домашньому господарстві.

Найпоширенішими джерелами рабства в Афінах були військовий полон, купівля рабів за кордоном, народження від рабині. Відпущення рабів на волю, хоч і траплялося, проте не було поширеним.

В афінському суспільстві виділялася ще така категорія насе лення, як метеки - чужинці, які постійно проживали в Афінах Метеки займалися переважно ремеслом і торгівлею. Громадянств вони не мали, внаслідок чого були позбавлені права брати участь у політичному житті Афін.

реформи Солона

У 594 р. до Р. X. першим архонтом Афін був обраний Солон (між 640 і 635 - близько 559 рр. до Р. X.), який, будучи наділеним великими повноваженнями, здійснив економічну, політичну та судову реформи. Вони відзначалися поміркованістю та компромісним характером і стали важливим етапом в утворенні Афінської держави.

В економічній сфері: ліквідовано боргове рабство та скасовано борги селян (проведено, так звану, сисахвію); коштом держави було викуплено та повернено на батьківщину всіх афінян, проданих за межі Аттики в рабство; законодавче визнано приватну власність на землю, допускався її продаж і роздроблення; запроваджувалася монета; було прийнято закон про те, що батьки мають навчити синів якогось ремесла; заборонялося не працювати.

У політичній сфері: скасовано владу родової аристократії (право на зайняття вищих посад і політичне керівництво за привілеєм від народження — геннекратію) та запроваджено привілеї майна та суспільної служби -тимократію (тиме—майновий ценз). За майновим 40

І Іензом усе цивільне населення поділялося на чотири класи. За основу цензу було взято земельний ценз, тобто прибуток, одержуванийпід землі.

І клас — пентаксіомедімни — особи, що одержували від землі не менше від 500 медимів (один медам - 52,5 літра) сільськогосподарської продукції на рік. Вони повинні були служити у важко озброєній піхоті.

ІІ клас — вершники — одержували не менше за 300 медимів і повинні були служити в кінноті.

III клас - зевгіти - одержували не менше від 200 медимів і служили в піхотному ополченні.

IVклас — фети — одержували до 200 медимів і служили в легкоозброєній піхоті та на флоті.

Державні посади мали право займати лише особи, належні до перших трьох класів, а архонта — тільки до першого. Члени четвертого класу брали участь у прийнятті законів і виборах посадових осіб.

Народні збори стали найвищим органом влади, в роботі яких брали участь громадяни, котрим виповнилося 20 років.

Було створено Раду 400, яка готувала справи для обговорення їх на народних зборах і здійснювала загальне управління країною. До її складу кожна філа щорічно обирала від громадян перших трьох класів на народних зборах по 100 представників з віковим цензом від ЗО років.

Було створено й новий судовий орган — геліею (суд присяжних). Це була судова установа Афін, яка складалася з 6000 осіб, які обиралися щорічно жеребкуванням з громадян усіх чотирьох класів, які досягли 30-літнього віку. Геліея поділялась на 10 колегій - дикастерій.

Реформи Солона були важливим етапом на шляху до формування політичної організації в Афінах.

Реформи Клісфена

У 509 р. до Р. X. першим архонтом Афін було обрано Клісфена, що провів низку реформ, зміст яких зводився до такого:

було запроваджено новий територіальний поділ Греції. Аттика поділилася на 10 територіальних округів—філ, - кожна з яких складалася з трьох територій (трітгій)—міської, приморської та землеробської. Тери торії поділялися на деми. Так, на зміну родовому прийшов територіальний

принцип поділу населення, в результаті якого відбувається його змішування, роз'єднання та послаблення сили впливових родів;

замість Ради 400 утворено Раду 500 (буле), до якої кожна з 10 територіальних філ обирала по 50 осіб;

створено колегію 10 стратегів-Ію одному від філи, що виконували функції військових керівників, хоча мали й значні адміністративно-політичні повноваження;

• запроваджено, так званий, остракізм - "суд черепків" метою! якого була охорона держави від можливого перевороту та захоплення і влади тираном.

Реформами Клісфена було завершено тривалий процес становлення держави в Афінах.