
- •Оглавление
- •1.Характерні риси і особливості країн Стародавнього Сходу.
- •2.Суспільний і державний лад, суд і право Стародавнього Єгипту.
- •3.Суспільний лад і державний устрій Вавилону.
- •4.Джерела права у Стародавньому Вавилоні. Причини видання та система законів царя Хаммурапі.
- •5.Цивільне право за законами Хаммурапі.
- •6.Кримінальне право та процес за законами Хаммурапі.
- •7.Держава і право Стародавньої Індії. Закони Ману.
- •8.Суспільний лад і державний устрій Стародавньої Індії. Буддизм.
- •9.Держава і право Стародавнього Китаю.
- •10.Суспільний лад і державний устрій Стародавнього Китаю. Вчення Конфуція.
- •11.Суспільний устрій Афін. Реформи Солона, Клісфена.
- •12.Державний устрій Афін. Афінська рабовласницька держава.
- •13.Суд, судочинство і основні риси права в Стародавній Греції.
- •14.Суспільний, державний устрій та право Спарти.
- •15.Виникнення держави в Римі. Реформи Сервія Тулія.
- •16.Суспільний та державний устрій Римської республіки.
- •17.Стародавній Рим: перехід від республіки до монархії. Диктатура Сули, Юлія Цезаря.
- •18.Суспільний та державний лад Римської держави в період принципату і домінату.
- •19.Реформи римських імператорів Діоклетіана та Костянтина.
- •20.Утворення Візантійської держави. Суспільний устрій країни.
- •21.Державний лад Візантії у V-VII ст., його еволюція у XIII-XV ст.
- •22.Реформи імператора Юстиніана.
- •23.Державний устрій Арабського Халіфату.
- •24.Право та судочинство Арабського Халіфату.
- •25.Державний устрій Османської імперії (XV-XVII ст.)
- •26.Право та судочинство Османської імперії.
- •27.Утворення держави Франків. Суспільний і державний лад франків.
- •28.Джерела права у Франків. «Салічна правда» (виникнення, структура, загальна характеристика). Цивільне право за «Салічною Правдою».
- •29.Кримінальне право і процес за «Салічною Правдою».
- •30.Право феодальної земельної власності в Західній Європі. Майорат.
- •31.Виникнення феодальної держави у Франції, її розвиток в IX-XII ст.
- •32.Реформи французького короля Людовика IX.
- •33.Суспільний лад і державний устрій у середньовічній Франції. Генеральні штати та Паризький парламент.
- •34.Джерела і характерні риси права середньовічної Франції.
- •35.Становлення абсолютизму у Франції. Реформи кардинала Ришельє та Людовика XIV.
- •36.Державний устрій Франції в добу абсолютизму.
- •37.Буржуазна революція 1789 р. У Франції та утворення буржуазної держави.
- •38.Якобінська диктатура у Франції.
- •39.Імперія Наполеона Бонапарта.
- •40.Цивільний та кримінальний кодекси Наполеона Бонапарта.
- •41.Утворення та діяльність Паризької комуни у 1871 р.
- •42.«Декларація прав людини та громадянина» у Франції 1789 р.
- •43.Держава та право Франції Новітнього періоду.
- •44.Державний устрій Франції Новітнього періоду.
- •45.Правова система Франції Новітнього періоду. Конституції 1946 і 1958 рр.
- •46.Нормандське завоювання Британії (XI ст.) та його вплив на суспільно-політичний устрій країни.
- •47.Реформи англійського короля Генріха II в XII ст.
- •48.Велика Хартія Вольностей 1215 р., її зміст та оцінка.
- •49.Станово-представницька монархія в Англії
- •50.Виникнення, структура та компетенція англійського парламенту.
- •51.Джерела та характеристика основних галузей права феодальної Англії.
- •52.Характерні риси державно-правової системи Англійської республіки (1649-1658 р.)
- •53.Розвиток парламентської монархії в Англії в другій половині XVII-XVIII ст. Утворення двопартійної системи. Встановлення та особливості англійського абсолютизму.
- •54.Державний устрій Англії в період абсолютизму. Роль парламенту.
- •55.Створення англійської колоніальної імперії. Управління колоніями.
- •56.Державний устрій Великобританії Новітнього періоду.
- •57.Правова система Великобританії Новітнього періоду.
- •58.Утворення і розвиток феодальної держави Німеччини. Особливості цього процесу.
- •59.Характеристика основних джерел та інститутів права Німеччини: Саксонське та Швабське зерцала, Магдебурзьке право.
- •60.Золота булла 1356 р. В Німеччині.
- •61.Кароліна 1532 р. – пам’ятник кримінального права та процесу феодальної Німеччини.
- •62.Станово-представницька монархія Німеччини, її державний устрій. Імперський сейм.
- •63.Утворення Німецької імперії 1871 р.
- •64.Утворення та державний устрій дуалістичної австро-угорської імперії 1867.
- •65.Веймарська республіка у Німеччині.
- •66.Встановлення та характеристика фашистської диктатури в Німеччині
- •67.Державний устрій Німеччини Новітнього періоду.
- •68.Правова система Німеччини Новітнього періоду. Боннська Конституція.
- •69.Утворення та державний устрій дуалістичної Австро-Угорської імперії 1867 р.
- •70.Виникнення Московського князівства. Його устрій у XII-XVI ст.
- •71.Судебники Івана III та Івана IV у Московській державі.
- •72.Соборне уложення 1649 р.
- •73.Російська держава в період станово-представницької та абсолютної монархії (XVII – початок XX ст.)
- •74.Судова реформа 1864 р. В Росії.
- •75.Декларація незалежності сша 1775 р.
- •76.Конституція сша 1787 р. Та перший цикл поправок до неї.
- •77.Громадянська війна в сша, її економічні та політичні наслідки. Формування двопартійної системи.
- •78.Характеристика «нового курсу» Рузвельта в сша.
- •79.Державний устрій сша Новітнього періоду.
- •80.Правова система сша Новітнього періоду.
- •81.Утворення та характеристика Речі Посполитої.
- •82.Характерні риси феодальної держави та права Польщі. Держава та право Польщі Новітнього періоду.
- •83.Державний устрій та право Чехії Новітнього періоду.
- •84.Утворення кнр та політика Мао Цзедуна.
- •85.Державний устрій Китаю Новітнього періоду.
- •86.Правова система Китаю новітнього періоду.
- •87.Державний устрій та право Індії Новітнього періоду.
83.Державний устрій та право Чехії Новітнього періоду.
Устрій-парламентська ресбуліка
Президент – Мілош Земан
Премєр-міністр – Петр Нечас
Адміністративно-територіальний розподіл- 14 областей і столичне місто Прага.
Держава
Чехія - парламентська республіка з президентською формою правління. діє конституція від 16 грудня 1992 р., набрала чинності з 1 січня 1993 р., з наступними правками у 1997, 2000, 2001, 2002, 2012 рр.
Глава держави - президент, що обирається обома палатами парламенту на 5 років (згідно зі змінами в конституції з 1 жовтня 2012 р. президент буде обиратись шляхом загального прямого і тайного голосування абсолютною більшістю голосів на 5 років). Одна й та ж особа може обиратися на цей пост не більш як на два строки поспіль. Президент Чеської Республіки - Мілош ЗЕМАН, обраний 25 і 26 січня 2013 р. (перший тур пройшов 11 і 12 січня 2013 р.) в результаті другого туру президентських виборів 2012 р. Став на посаду 8 березня 2013 р. Законодавчий орган - двопалатний парламент, що складається з палати депутатів (Poslanecka Snemovna) - 200 депутатів, і Сенату (Senat) - 81 сенатор. Палата депутатів обирається на основі системи пропорційного представництва на 4 роки, а сенат - на основі мажоритарної системи строком на 6 років, при цьому одна третина його складу оновлюється кожні два роки. При збігові певних обставин президент може розпустити Палату депутатів, Сенат розпустити не можна. Сенат розглядає і приймає державний бюджет, міжнародні договори, конституційні закони, які приймаються тільки трьома п'ятими голосів. Палата депутатів може поставити питання про недовіру уряду за вимогою не менш як 50 парламентаріїв.Нинішня палата депутатів обрана 28-29 травня 2010 р., сенат оновлений на третину у жовтні 2012 р. Голова Палати депутатів - Мирослава НЄМЦОВА (Miroslava Nemcova, жін.). Голова Сенату – Мілан ШТЕХ (Milan Stech). Обраний 24 листопада 2010 р. Найвищим виконавчим органом влади є уряд на чолі з головою, який підзвітний Палаті депутатів. Уряд сформовано 13 липня 2010 р. В уряд ввійшли представники Громадянської демократичної партії (ГДП), Справи громадські (СГ), "Традиції, відповідальність і процвітання 09"
Право.
Чехія входить у романо-німецьку правову сім'ю. Після ліквідації соціалістичного ладу в 1989 році чеська правова система зазнала докорінної перебудови, зміст якої полягав у відмові від спадщини соціалістичної системи та реінтеграції у романо-німецьку правову сім'ю (в її германської версії). Була змінена сама галузева система. Місце господарського права поруч із цивільним знову зайняло торгове право. Відновлена колишня система інститутів цивільного права та їх концептуальний зміст. З моменту набрання чинності нової Конституції пророблена значна робота по створенню правової системи нової держави. Прийнято кілька сотень нових законів і в основні кодекси внесені значні зміни та доповнення. Ведучими джерелами права в Чехії є закони та інші нормативні акти. Їх ієрархія включає Конституцію, Хартію основних прав і свобод, конституційні закони, звичайні закони, рішення Президента Республіки, розпорядження уряду, правові приписи міністерств, інших адміністративних відомств та органів територіального самоврядування. Ратифіковані і оприлюднені міжнародні договори про права та основні свободи людини (які зобов'язують і Чеську Республіку) діють безпосередньо і мають перевагу перед законом.
Цивільне та суміжні з ним галузі права. Після падіння комуністичного режиму в 1989 році цивільне право піддалося докорінної реформи, спрямованої на відновлення європейської цивілістичної традиції і створення сучасної правової бази для розвитку приватного майнового обороту. Насамперед, значного оновлення зазнав Цивільний Кодекс. Практично заново створено торгове право.
Кримінальне право і процес. До джерел кримінального права належать Конституція, Кримінальний кодекс, а також норми кримінально-правового характеру, що містяться в інших законодавчих актах. Крім Кримінального кодексу норми кримінального характеру містилися в інших законах - «Про захист миру», «Про осілого проживанні кочують осіб», «Про боротьбу з алкоголізмом», «Про виконання покарань у вигляді позбавлення волі», «Про періодичній пресі», «Про кримінальні проступки »,« Про охоронному нагляд »та інші. Після "оксамитової революції" 1989 року в кримінальне законодавство були внесені значні зміни, спрямовані на його гуманізацію. Були скасовані статті, що карають втечу з країни і незаконний в'їзд в країну, і статті, спрямовані проти церкви, декриміналізовані багато діяння, замах на соціалістичну економічну і політичну систему (наприклад, скасована відповідальність за спекуляцію). Злочин став єдиним видом кримінальних правопорушень. У 1990 році повністю скасовано смертну кару (замінена довічним ув'язненням).
Судова система. Судову владу в Чехії (згідно Конституції) здійснюють незалежні суди. Систему судів складають Верховний суд, вищі, обласні та районні суди, Верховний адміністративний суд. У цю систему входять також вищі військові суди, окружні військові суди і в період воєнного стану можливе створення польових судів. В не системи судів загальної юрисдикції знаходяться обласні торгові суди. Верховний суд є найвищим судовим органом у справах, що належать до компетенції судів, за винятком питань, рішення по яких виносить Конституційний суд або Верховний адміністративний суд.