74.Судова реформа 1864 р. В Росії.

В 1864 р. царський уряд провів реорганізацію судової системи. Судова система зазнала значного спрощення. Створювалися судові органи для розгляду малозначних справ — мирові суди, для більш важливих справ — загальні судові місця: окружні суди і судові палати. Єдиною касаційною інстанцією для усіх судів імперії стали два департаменти Сенату — кримінально-касаційний та цивільно-касаційний. Судові статути 1864 р. ввели суд присяжних засідателей. Була реорганізована прокуратура та організована адвокатура, вводився інститут судових слідчих. Кандидат на судову посаду повинен був задовольняти освітній, службовий або майновий цензи («моральні умови») і досягнути 25-річного віку.

Місцеві судові органи. Місцевими судовими органами були мирові суди та з’їзди мирових суддів, судово-адміністративні установлення та волосні суди.

Мирові суди були виборними органами, обирали їх повітові земські збори, а в столицях — міські думи. Вимагалося, щоб мирові судді були місцевими жителями. Мирові судді поділялися на дільничних і почесних. Дільничний судця був основним органом мирової юстиції. Він здійснював правосуддя на своїй дільниці, де знаходилася його камера. Дільничні мирові судді діяли одноособове.

Почесні мирові судді не мали своїх камер, могли займати інші посади і не утримувалися. Вони, навіть, могли і не жити в тому окрузі, який їх обрав, але користувалися правами мирового судді. Мирові судді округу утворювали з’їзд мирових суддів, який був апеляційною інстанцією для дільничних суддів (під апеляцією розумілося вимога сторони про новий розгляд справи по суті).

Мировий з’їзд складався із голови, неодмінного члена та мирових судців. З’їзд мав канцелярію з секретарем на чолі, судових приставів та приватних повірених. Крім цього, мирові судді повинні виконували обов’язки судових слідчих.

Загальні судові органи. Загальними судовими місцями були окружні суди та судові палати. В основі розподілу окружних судів лежав судовий округ, хоча, як правило, він географічно співпадав з губернією. Кілька окружних судів утворювали округ судової палати. Окружних судів було 106, судових палат спочатку 11, а потім 14.

Окружний суд складався з голови і членів. Кількість членів була різною. Одні відділення займалися цивільними справами, а інші — кримінальними.

Окружний суд був судом першої інстанції, але по кримінальних справах обов’язки першої інстанції виконувала судова палата, Сенат і Верховний кримінальний суд.

Судом другої інстанції в системі загальних судових місць була судова палата. Вона, як і окружні суди, була колегіальною установою. Судова палата складалась із суддів, які призначалися з числа членів палати. Судова палата поділялася на департаменти — цивільні і кримінальні, очолювали їх голови. Вироки таких окружних судів вважалися остаточними і могли бути оскаржені в порядку касації лише в Сенат. Крім того судова палата була органом нагляду за окружними судами.

Суд присяжних. Суд за участю присяжних засідателів складався з двох колегій: коронної і колегії присяжних засідателів. Судовим місцем, де брали участь присяжні, був окружний суд. Колегія присяжних («лава присяжних») складалася з 12 осіб. Вона утворювалася шляхом відбору з числа кандидатів. Присяжні засідателі обиралися повітовими земськими зборами й міськими думами на 3 роки. Для обрання вимагалася наявність значного майнового цензу. При окружних судах і судових палатах були судові слідчі, судові пристави, прокуратури, при судових палатах, рада присяжних повірених.

Судові слідчі користувалися правами членів окружних судів, але з деякими обмеженнями. Вони могли розраховувати на допомогу поліції і в необхідному випадку — військових команд.

Міністру юстиції надавалося право призначати в кожний окружний суд судового слідчого по найважливіших справах. З метою здійснення тиску на слідчих, у практику ввійшло призначення чиновників, виконуючих обов’язки слідчого.