52.Характерні риси державно-правової системи Англійської республіки (1649-1658 р.)

Індепендентська республіка (1649-1653 рр.)

19 травня 1649 р. спеціальна постанова Парламенту проголосила Англію республікою. Республіка ця виявилася індепендентською олігархією, котру Д. Лільберн назвав "новими ланцюгами Англії". Виконавчу владу зосередила в своїх руках Державна рада, що обиралася Палатою громад терміном на один рік, була їй підзвітною та складалася з верхівки офіце¬рів армії на чолі з О. Кромвелем і їхніх парламентських однодумців. Парламент, у якому тепер лишилося тільки близько 100 осіб (він отримав назву "охвістя"), прикривав диктатуру армійських генералів.

Специфічною особливістю проголошеної республіки було те, що принципи буржуазної демократії та парламентаризму не дістали в ній бодай якогось розвитку. Палата громад, хоча й мала владу над Державною радою, але фактично цієї влади не мала. Панів¬ними класами в республіці стають буржуазія та нове дворянство, що перемогли в революції.

Класова сутність цієї республіки у внутрішній політиці поєдну¬валася з загарбницькою та колоніальною спрямованістю зовнішньої політики

Протекторат О. Кромвеля

Розгін О. Кромвелем 20 квітня 1653 р. Парламенту, що не підтри¬мав його програму, означав початок встановлення в країні військової диктатури. Новий державний лад був юридичне закріплений 16 груд¬ня 1653 р. своєрідною Конституцією під назвою "Знаряддя управління", згідно з цією Конституцією, вища законодавча влада в країні зосереджувалася в руках лорда-протектора та Парламенту. Лорд-протектор наділявся широкими повноваженнями: очолював збройні сили, укладав міжнародні договори, призначав вищих посадових осіб, здійснював судові й адміністративні функції, видавав укази та ін. О. Кромвель оголошувався "довічним лордом-протектором Англії,. О. Кромвель розігнав перший та другий Парламенти протекторату.

Виконавчу владу лорд-протектор повинен був здійснювати спільно з Державною радою,. Призначення членів Державної ради значною мірою залежало від волі лорда-протектора.

Задля зміцнення своєї влади О. Кромвель установлює неприховану військову диктатуру. У 1655 р. запроваджується особлива система місцевого управління — країна поділяється на 11 військових адміні¬стративних округів на чолі з генерал-майорами.

Було поновлено верхню палату англійського Парламенту-Палату лордів. У 1658р. після смерті О. Кромвеля лордом-протектором стає його син - Річард. Протекторат О. Кромвеля обірвав подальший розвиток революції.

53.Розвиток парламентської монархії в Англії в другій половині XVII-XVIII ст. Утворення двопартійної системи. Встановлення та особливості англійського абсолютизму.

Як і в інших країнах Західної Європи, абсолютна монархія в Англ ії утверджується в період розпаду феодалізму та зародження капіталі­стичних відносин. Однак, порівняно з класичним абсолютизмом (властивим, скажімо, Франції), англійський мав такі особливості:

поряд із сильною королівською владою продовжував існувати та діяти Парламент;

порівняно незначний рівень бюрократизації та централізації державного апарату та збереження порівняно розвинутого місцевого самоврядування;

• збройні сили як постійна армія були нечисленними.

Вищими органами влади й управління були король, Таємна рада та Парламент. Реальна влада зосереджувалась у руках короля, що через численні й тільки йому підпорядковані органи здійснював законодавчі, виконавчі та судові функції. Після прийняття в XVI ст. законів, які про­голошували короля главою англіканської церкви, остання втрачає самостійність і перетворюється на частину державного апарату. Поєднан­ня світської та церковної влади значно посилювало авторитет корони.

Одним з вищих органів управління була Таємна рада, до складу якої належали представники як феодальної знаті, так і нового дворянства (джентрі) та буржуазії, що тільки зароджувалася. Вони обіймали тут вищі посади: лорда-канцлера, лорда скарбника, лорда охоронця великої печатки, лорда адмірала та ін. До компетенції Таємної ради належали: управління заморськими колоніями, регулювання зовнішньої торгівлі, розгляд деяких судових справ.

Після виникнення окремої Англіканської церкви вищим церковним органом країни стає Висока комісія (розслідувала справи, пов'язані з порушенням законів про зверхність королівської влади в церковних справах, про боротьбу з єретиками тощо).

Установлення абсолютизму в Англії зовсім не означало, що її королі повністю стали незалежними від Парламенту. Парламент продовжував скликатися й при абсолютизмі. При Тюдорах він навіть розширив свої повноваження, будучи водночас слухняним інструментом у руках королів. Суперечності між королем і Парламентом розпочалися тільки з кінця XVI ст., коли абсолютизм перестав задовольняти буржуазні елементи суспільства.

Місцеві органи влади й управління (мирові судді) зі встановленням абсолютної монархії стали більш залежними від центральних органів. Вони залежали від Таємної ради, що спрямовувала та контролювала їхі по роботу (давала завдання, робила запити та ін.). Установився порядок призначення королем на всі посади місцевих органів. Найбільшою адміністративною одиницею було графство, а найменшою — приход.

Отже, в період абсолютизму в Англії був створений апарат управління, котрий відповідав вимогам панівних класів.