33.Суспільний лад і державний устрій у середньовічній Франції. Генеральні штати та Паризький парламент.

Суспільне життя

Франція V- сер. XVІІ століття була феодальною державою. Упродовж ІX -X століть у Франції панував період феодальної роздробленості. Феодали мали власність на землю та владу над селянами. Селяни мале своє господарство і були прикріплені до землі. Панувало натуральне господарство, коли все необхідне для життя вироблялося у феодальному маєтку, нічого не куплялося і не продавалося. Існували феодальні повинності — оброк, коли залежні селяни віддавали феодалові частину врожаю, і панщина, коли залежні селяни працювали на нього.« Сільськогосподарська техніка мала низький рівень розвитку. Привілейованими станами, які не платили податків були: духовенство та дворянство.Третій стан складали багаті городяни, буржуазія, селяни, ремісники, робітники, міська біднота. Вони були платниками податків. Формується станова монархія.У Франції права людини в суспільстві визначалися не її багатством чи власними здібностями, а знатністю походження та близькістю до короля. Розорені французькі селяни поповнювали ряди найманих робітників. Тим часом багаті городяни, буржуазія купували у держави судово-адміністративні посади. Разом із посадами ставали дворянами. Буржуазія скуповувала дворянські помістя з титулами і селянські наділи. Але вона не заводила великих господарств, а здавала землю невеликими ділянками в оренду. Таким чином виникло нове дворянство -«люди мантії». То були вихідці з буржуазії, які купили дворянські звання. Феодальне дворянство, яке були на службі у війську короля почало називатись «люди шпаги». XVI ст. У Франції почав розвиватися капіталізм. Але виробництво у Франції аж до другої половини XVIII ст. продовжувало базуватися на ремеслі.

Генеральні штати — вища дорадча представницька рада у Франції в період до Великої французької революції. Генеральні штати скликалися королем для вирішення важливих державних питань у випадку політичних криз: військових, дипломатичних або фінансових. Скликання Генеральних штатів проводилося, виходячи із загального принципу, за яким піддані корони не тільки платники податків, а й вільні люди, а тому без їхньої згоди неможливо вимагати від них додаткових внесків.

На відміну від парламенту Генеральні штати не мали законодавчої влади. Король не повинен був скликати їх регулярно.

Інститут Генеральних штатів вперше скликав король Філіпп IV Красивий у 1302 році з метою забезпечити легітимність рішень проти булли Папи Римського Боніфація VIII Ausculta fili. В перших Генеральних штатах були представлені духівництво, дворянство та буржуазія значних міст.

Останні Генеральні штати були скликані в 1789 році королем Людовиком XVI для розв'язання фінансової кризи, зв'язаної з великим державним боргом. Генеральні штати 1789 року завершилися створенням Національних установчих зборів, які поставили перед собою мету дати Франції конституцію.

34.Джерела і характерні риси права середньовічної Франції.

Франції Із встановленням феодалізму пережитки родових звичаїв остаточно втратили своє значення. Зросла роль церковного, канонічного права, особливо у шлюбно-сімейних відносинах. У Франції протягом кількох століть не було єдиної системи права. Юристи виявили зацікавлення римським правом. Його вивчали в університетах, з урахуванням загальних норм рим-ського права розв’язували складні юридичні казуси. Проте церква прагнула не допустити широкого застосування римсь-кого права, намагаючись розширити сферу дії канонічного права. Це протиборство закінчилося поразкою церкви. З по-силенням королівської влади римське право дістало широке визнання, відбувалась його рецепція. Одночасно зросло зна-чення королівських актів: едиктів, декларацій, ордонансів. У період абсолютизму найбільшу силу мали королівські едикти і ордонанси.

Право власності Повна і необмежена власність на землю визнавалась за великими феодалами. Дрібні землевласники вважались дер-жателями землі з різними повинностями.

Шлюбно-сімейне права. Шлюб між близькими родичами не допускався. Єдиною формою укладання шлюбу був церковний шлюб.Сімейні відносини базувались на принципі влади чоло-віка і батька, але в різні часи і в різних місцевостях ця влада була різною.

Спадкове право Феодальне право знало спадкування за законом і заповітом. Але у деяких місцевостях свобода заповіту обмежува-лась, заборонялось позбавляти спадщини законних спадкоєм-ців.

Кримінальне право і процес У раннє середньовіччя (приблизно до XІV ст.) у сфері кримінальних злочинів і покарань панували постанови зви-чайного права. Пізніше видаються королівські ордонаси, які містили норми кримінального права. Але ні звичаї, ні ордо-нанси не містили всіх положень кримінального права. Значна частина злочинів, їх склад, підстави відповідальності – встановлювались судовою практикою.