
- •Боротьба німецьких імператорів та римського престолу за інвеституру в XI-XII ст.
- •Виникнення Генеральних штатів і особливості станової монархії у Франції.
- •Народні повстання у Франції у 50-х роках XIV ст. Жакерія.
- •Держава Тевтонського ордену у XIII–XV ст.
- •5.Діяльність 2-ї іспанської інквізиції часів Томаса Торквемади.
- •6. Жанна д’Арк – народна героїня Франції (основні теорії щодо її походження).
- •Зовнішня та внутрішня політика Іоанна Безземельного. Велика хартія вольностей.
- •Італійські морські міста-держави та їх конкуренція у Середземномор’ї у XIII-XV cт.
- •Кортеси в державах Піренейського півострова, особливості формування станової монархії.
- •Німецькі землі за правління Салічної (Франконської) династії (XI – пер.Пол.XII ст.).
- •Священна Римська імперія за Фрідріха і Барбаросси.
- •Священна Римська імперія за Фрідріха іі Штауфена.
- •Заельбські походи (“Шлях на Схід”) німецьких феодалів у хіі–хііі ст., їх результати.
- •Священна Римська імперія за Карла IV Люксембурга. “Золота булла” та її історичне значення.
- •Німецькі землі у XV ст.
- •Швейцарський союз (утворення та становлення).
- •18.Феодальна анархія в Англії часів Cтефана Блуаського.
- •19.Плантагенети та їх англо-французьке королівство в XII – на поч. XIII ст.
- •20.Суспільно–політична боротьба в Англії 60-х років XIII ст.; становлення парламентаризму.
- •23.Особливості соціально-економічного розвитку Англії у XIV–XV ст.
- •24.Особливості соціально-економічного розвитку італійських держав у XII–XIII ст.
- •25.Другий хрестовий похід.
- •26. Третій хрестовий похід.
- •27. Четвертий хрестовий похід.
- •28. Особливості останніх хрестових походів.
- •29. Загальна оцінка хрестових походів та їх наслідки.
- •30. Централізаційні процеси у Французькому королівстві у хіі ст.
- •31. Альбігойські війни (1209-1229рр.) та їх наслідки.
- •32. Французьке королівство за правління Людовика іх Святого.
- •33. Французьке королівство за правління Філіпа іv Красивого.
- •34. Французьке королівство у др. Половині хv ст.
- •35. Столітня війна (причини та початкові періоди).
- •36. Столітня війна (характеристика її третього періоду).
- •37. “Чорна Смерть” та її наслідки для Західної Європи.
- •38. Середньовічне місто (передумови виникнення, зовнішній вигляд, внутрішній устрій, категорії населення).
- •39. Боротьба середньовічних міст проти феодальних сеньйорів та її результати.
- •40. Ремісничі цехи в середньовічному місті (причини виникнення, функції, значення).
- •41. Італійське Відродження в хіv–хv ст. Загальна характеристика та діяльність одного з його представників.
- •42. Початки Великих географічних відкриттів.
Священна Римська імперія за Фрідріха і Барбаросси.
Фрідріх І Барбаросса (Рудобородий) (1152-1190) був одним з найвйдатнілшх імператорів і королів Німеччини, талановитим полководцем, вмілим і твердим політиком. Він здійснив спробу централізації Імперії, піднявши значення королівської влади, спираючись на зростання і процвітання німецьких міст. Тому в німецькому епосі з його іменем пов’язані всі здобутки німців у середньовіччі В Італії Фрідріх І вирішив створити потужний королівський домен, для чого здійснив аж 6 італійських походів. Метою першого італійського походу (1154-1155 pp.) була імператорська коронація в Римі (18 червня 1155 p.). Навесні 1155 Р- Фрідріх Барбаросса коронувався залізною італійською короною. Фрідріх І, порушуючи умови Вормського конкордату 1122 р., став самочинно призначаючи єпископів, папа Адріан IV у 1157 р. нагадав про залежність світської від папської, У відповідь Фрідріх І з величезним військом влітку 1158 р. виступив у другий італійський похід. Де обложений Мілан капітулював. Третій італійський похід (1160-1162) був каральною експедицією проти Мілана. Не дав результатів і четвертий італійський похід імператора на Рим (1166 р.) - папа втік з міста, а епідемія змусила імперські війська повернути назад. Ломбардські міста припинили взаємні чвари і у 1167 р. організували Ломбардську лігу, куди ввійшли 22 міста, число яких швидко зросло до 37. У 1174 р. Фрідріх з 8-тисячним військом виступив у п’ятий італійський похід. . У битві при Леньяно 29 травня 1176 р. військо Фрідріха І зазнало поразки. З 1183 р. міста отримували право на самоврядування включно із правом карбувати монету, утримувати власні війська і укладати військові та політичні союзи. Невдалою боротьбою імператора з італійськими комунами завершився другий етап боротьби за інвеституру. Імператор надто пізно усвідомив значення міст. Прибутки, отримані за надання міського права, дозволили йому почати формувати наймане військо. Було запроваджено нові королівські монетні двори.
Священна Римська імперія за Фрідріха іі Штауфена.
Фрідріх II Гогенштауфен (1212-1250). У1228 р. він заснував Неаполітанський університет. У1220 р. Фрідріх II коронувався у Римі як імператор Священної Римської імперії. у 1228 р. імператор виступив у Палестину. Використовуючи протиріччя між Єгиптом та сирійськими емірами, він дипломатичним шляхом повернув Єрусалим, у якому в 1229 р. був коронований як король Єрусалимський. Фрідріх II у 1230 р. відбив спробу папи захопити Сицилію, і уклав з ним перемир’я. Для Сицилії були розроблені Фрідріхом II “Сіцилійські конституції”. Фрідріх II створив регулярну армію, потужний флот, уклав вигідні торгові договори на Близькому Сході. Імператор сприяв економічному підйому міст. Фрідріх II намагався зберегти існуюче номінальне верховенство над князями , щоби отримати їхню військову підтримку для збереження влади над Італією і своїм доменом – Сицилією. У 1212 р. Чеське князівство отримало від німецького імператора статус королівства. Фрідріх П законодавчо закріпив за світськими і церковними імперськими князями права державного суверенітету. У 1220 р. “Привілей князям церкви” єпископи отримали право встановлювати і збирати мита, карбувати монети, засновувати ринки і міста. У 1231-1232 рр. імператор зрікався свого права будувати міста, замки і монетні двори, якщо це загрожуватиме інтересам князів. Усі міста позбавлялися права самоуправління і створення міських союзів. Міста у важкій збройній боротьбі відстоювали свої права на самоуправління і створення союзів, не розраховуючи на королівську чи імператорську підтримку. Імператор натомість втратив надійних союзників. Небезпека втрати незалежності змусила міста Північної Італії відновити Другу Ломбардську лігу (1226-1256), до якої приєднався папа. У 1235 р., Фрідріхові II не вдалося скорити усі італійські міста. Уже наступного року німецько- сицилійське військо Фрідріха II було розгромлене під час облоги Брешії. Допомоги від імперських князів імператор не дочекався. Усвідомивши помилки своєї політики, Фрідріх II став активно підтримувати претензії окремих німецьких міст, звільняючи їх від влади феодалів. Фрідріх ІІ хотів також сформувати лояльну до своїх інтересів церковну імперську ієрархію і навіть інквізиційні трибунали. Але папа Григорій IX висунув проти нього його власного сина Генріха, син капітулював і закінчив життя ув’язненням. Фрідріха II було відлучено від церкви і позбавлено усіх титулів та почестей. Боячись заколоту, Фрідріх II почав проводити безпідставні арешти і страти своїх придворних. У розпал цих трагічних для своєї влади і держави подій він помер на Сицилії 13 грудня 1250 р.