Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Відповіді мої.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
108.72 Кб
Скачать
  1. Священна Римська імперія за Фрідріха і Барбаросси.

Фрідріх І Барбаросса (Рудобородий) (1152-1190) був одним з найвйдатнілшх ім­ператорів і королів Німеччини, таланови­тим полководцем, вмілим і твердим полі­тиком. Він здійснив спробу централізації Імперії, піднявши значення королівської влади, спираючись на зростання і процві­тання німецьких міст. Тому в німецькому епосі з його іменем пов’язані всі здобутки німців у середньовіччі В Італії Фрідріх І вирішив створити потужний ко­ролівський домен, для чого здійснив аж 6 італійських походів. Метою першого італійського похо­ду (1154-1155 pp.) була імператорська ко­ронація в Римі (18 червня 1155 p.). Навесні 1155 Р- Фрідріх Барбаросса коронувався за­лізною італійською короною. Фрідріх І, порушуючи умови Вормського конкордату 1122 р., став само­чинно призначаючи єпископів, папа Адріан IV у 1157 р. нагадав про залежність світ­ської від папської, У відповідь Фрідріх І з величезним вій­ськом влітку 1158 р. виступив у другий іта­лійський похід. Де обложений Мілан капітулював. Третій італійський похід (1160-1162) був каральною експедицією проти Мілана. Не дав результатів і четвер­тий італійський похід імператора на Рим (1166 р.) - папа втік з міста, а епідемія зму­сила імперські війська повернути назад. Ломбардські міста припинили взаємні чвари і у 1167 р. організували Ломбард­ську лігу, куди ввійшли 22 міста, число яких швидко зросло до 37. У 1174 р. Фрідріх з 8-тисячним вій­ськом виступив у п’ятий італійський по­хід. . У битві при Леньяно 29 травня 1176 р. військо Фрідріха І зазнало поразки. З 1183 р. міс­та отримували право на самоврядування включно із правом карбувати монету, утри­мувати власні війська і укладати військо­ві та політичні союзи. Невдалою боротьбою імператора з іта­лійськими комунами завершився другий етап боротьби за інвеституру. Імператор надто пізно усвідомив зна­чення міст. При­бутки, отримані за надання міського права, дозволили йому почати формувати найма­не військо. Було за­проваджено нові королівські монетні дво­ри.

  1. Священна Римська імперія за Фрідріха іі Штауфена.

Фрідріх II Гогенштауфен (1212-1250). У1228 р. він заснував Неаполітанський університет. У1220 р. Фрідріх II коронувався у Римі як імператор Священної Римської імперії. у 1228 р. імператор виступив у Палестину. Використовуючи протиріччя між Єгиптом та сирійськими емірами, він дипломатичним шляхом повернув Єруса­лим, у якому в 1229 р. був коронований як король Єрусалимський. Фрідріх II у 1230 р. від­бив спробу папи захопити Сицилію, і уклав з ним перемир’я. Для Сицилії були роз­роблені Фрідріхом II “Сіцилійські конституції”. Фрідріх II створив регулярну армію, потужний флот, уклав вигідні торгові дого­вори на Близькому Сході. Імператор спри­яв економічному підйому міст. Фрідріх II намагався зберегти іс­нуюче номінальне верховенство над кня­зями , щоби отримати їхню військову під­тримку для збереження влади над Італією і своїм доменом – Сицилією. У 1212 р. Чеське князівство отримало від німецько­го імператора статус королівства. Фрідріх П законодавчо закріпив за світськими і цер­ковними імперськими князями права дер­жавного суверенітету. У 1220 р. Привілей князям церкви” єпископи отримали право встановлювати і збирати мита, карбувати монети, засно­вувати ринки і міста. У 1231-1232 рр. імператор зрікався свого права будувати міста, замки і монетні двори, якщо це загрожуватиме інтересам князів. Усі міста позбавлялися права само­управління і створення міських союзів. Міста у важкій збройній боротьбі від­стоювали свої права на самоуправління і створення союзів, не розраховуючи на ко­ролівську чи імператорську підтримку. Ім­ператор натомість втратив надійних союз­ників. Небезпека втрати не­залежності змусила міста Північної Іта­лії відновити Другу Ломбардську лігу (1226-1256), до якої приєднався папа. У 1235 р., Фрідріхові II не вдалося скорити усі італій­ські міста. Уже наступного року німецько- сицилійське військо Фрідріха II було роз­громлене під час облоги Брешії. Допомо­ги від імперських князів імператор не до­чекався. Усвідомивши помилки своєї полі­тики, Фрідріх II став активно підтримувати претензії окремих німецьких міст, звільня­ючи їх від влади феодалів. Фрідріх ІІ хотів також сформувати лояльну до своїх інтересів церковну імперську іє­рархію і навіть інквізиційні трибунали. Але папа Григорій IX висунув проти нього його власного сина Генріха, син капітулював і закінчив життя ув’язненням. Фрідріха II було відлучено від церкви і позбавлено усіх ти­тулів та почестей. Боячись заколо­ту, Фрідріх II почав проводити безпідстав­ні арешти і страти своїх придворних. У роз­пал цих трагічних для своєї влади і держа­ви подій він помер на Сицилії 13 грудня 1250 р.