- •Боротьба німецьких імператорів та римського престолу за інвеституру в XI-XII ст.
- •Виникнення Генеральних штатів і особливості станової монархії у Франції.
- •Народні повстання у Франції у 50-х роках XIV ст. Жакерія.
- •Держава Тевтонського ордену у XIII–XV ст.
- •5.Діяльність 2-ї іспанської інквізиції часів Томаса Торквемади.
- •6. Жанна д’Арк – народна героїня Франції (основні теорії щодо її походження).
- •Зовнішня та внутрішня політика Іоанна Безземельного. Велика хартія вольностей.
- •Італійські морські міста-держави та їх конкуренція у Середземномор’ї у XIII-XV cт.
- •Кортеси в державах Піренейського півострова, особливості формування станової монархії.
- •Німецькі землі за правління Салічної (Франконської) династії (XI – пер.Пол.XII ст.).
- •Священна Римська імперія за Фрідріха і Барбаросси.
- •Священна Римська імперія за Фрідріха іі Штауфена.
- •Заельбські походи (“Шлях на Схід”) німецьких феодалів у хіі–хііі ст., їх результати.
- •Священна Римська імперія за Карла IV Люксембурга. “Золота булла” та її історичне значення.
- •Німецькі землі у XV ст.
- •Швейцарський союз (утворення та становлення).
- •18.Феодальна анархія в Англії часів Cтефана Блуаського.
- •19.Плантагенети та їх англо-французьке королівство в XII – на поч. XIII ст.
- •20.Суспільно–політична боротьба в Англії 60-х років XIII ст.; становлення парламентаризму.
- •23.Особливості соціально-економічного розвитку Англії у XIV–XV ст.
- •24.Особливості соціально-економічного розвитку італійських держав у XII–XIII ст.
- •25.Другий хрестовий похід.
- •26. Третій хрестовий похід.
- •27. Четвертий хрестовий похід.
- •28. Особливості останніх хрестових походів.
- •29. Загальна оцінка хрестових походів та їх наслідки.
- •30. Централізаційні процеси у Французькому королівстві у хіі ст.
- •31. Альбігойські війни (1209-1229рр.) та їх наслідки.
- •32. Французьке королівство за правління Людовика іх Святого.
- •33. Французьке королівство за правління Філіпа іv Красивого.
- •34. Французьке королівство у др. Половині хv ст.
- •35. Столітня війна (причини та початкові періоди).
- •36. Столітня війна (характеристика її третього періоду).
- •37. “Чорна Смерть” та її наслідки для Західної Європи.
- •38. Середньовічне місто (передумови виникнення, зовнішній вигляд, внутрішній устрій, категорії населення).
- •39. Боротьба середньовічних міст проти феодальних сеньйорів та її результати.
- •40. Ремісничі цехи в середньовічному місті (причини виникнення, функції, значення).
- •41. Італійське Відродження в хіv–хv ст. Загальна характеристика та діяльність одного з його представників.
- •42. Початки Великих географічних відкриттів.
Кортеси в державах Піренейського півострова, особливості формування станової монархії.
. Вже у 1188 р. в королівстві Леон та Астурія були створені представницькі кортеси - парламент, де окрім грандів, середнього дворянства та вищого духовенства засідали і депутати від міст. Кортеси збиралися регулярно для обговорення питань законодавства, судочинства, збору податків та політики. Кортеси мали три палати (єпископів та прелатів, сеньйорів та консехо, куди стали включати не тільки представників міст, але і вільних сіл). З середини XIII ст„ кортеси з’явилися і в інших королівствах, а з XIV ст. основними в них стали представники міст. Хайме І Завойовник (1213-1276) став одним з найвидатніших королів. . З допомогою каталонської знаті Хайме І до 1227 р. приборкав феодальну анархію. Посилив його позиції і шлюб у 1221 р. з Елеонорою, дочкою короля Кастилії Альфонсо VIII. У 1229 р. він оголосив хрестовий похід на Балеарські острови ,які він захопив.У 1232 р. Хайме завоював острів Менорку, а у 1235 р. - його васали зайняли Ібіцу. Балеарські острови були приєднані до Арагону, що відкрило арагонсько- му та каталонському флотам шлях до Середземного моря. У1248 р. здобуттям потужного замку Хатіви завоювання королівства Валенсії було завершено. а у 1266 р. була взята сама Мур- сія. За умовами капітуляції мусульмани зберегли свої мечеті і право суду за своїми законами. Хайме першим зробив спробу послабити могутність феодальної знаті і забрати в неї надмірні привілеї. У відповідь у 1264 р. на кортесах в Сарагосі знать звинуватила короля у перевищенні сво'іх прав і утворила Лігу для захисту станових привілеїв. Почалася громадянська війна з усією її жорстокістю. За його дорученням було складено перше зведення законів. Заснував кілька учбових закладів. Король склав також літопис про своє правління. У 1269 р., вже будучи старим, Хайме І і взяв участь у Восьмому хрестовому поході, ' який закінчився катастрофою в Тунісі. Перед смертю він розділив своє королівство.
Німецькі землі за правління Салічної (Франконської) династії (XI – пер.Пол.XII ст.).
Конрад II (1024—1039). Прагматичний і обережний Конрад II у внутрішній політиці намагався спертися перш за все на власних міністеріалів. Збройні сили імперії складалися з королівського війська і військ васалів короля. . Пфальцграфи керували королівськими маєтностями. Приватна королівська скарбниця не відділялася від державної. X ст. Клюнійський рух, зародилися ідеї за якими церква повинна була позбутися контролю світської влади. Стосовно імперії клюнійські ідеї були не лише загрозливими, але й антидержавними. Саме в період правління Конрада II держава почала офіційно називатися «Римською імперією». Генріх III (1039-1056) став палким прихильником клюнійського руху. Генріх III активно втручався у церковні справи, особливо в Італії, де були найскладніші церковно-політичні проблеми. Генріх III навіть провів деякі церковні реформи в дусі ідей клюнійського монастиря. Прихильники клюнійських ідей цим не задовольнилися, вимагало не тільки повної самостійності церкви, але й висунула ідею примату влади духовної над владою світською. Ситуація ускладнилася розколом християнської церкви у 1054 р. на Східну (православну, грецьку) і Західну (католицьку, латинську) церкви. Правління Генріха IV співпало із початком Першого хрестового походу. Відлучений від церкви, німецький імператор не мав права брати у ньому участі. Німецьке королівство розпадалося на десятки самостійних князівств. Пасхалій II (1099-1118), у 1104 р. знову виступив проти світської інвеститури і в черговий раз відлучив від церкви імператора Генріха IV. Боротьба імперії і папства не лише не припинилася, але розпочалася із новою силою, коли до влади реально прийшов Генріх V (1106—1125). .). Калікст II, ще раз відлучив імператора від церкви. У 1122 р. був компроміс, згодом відомий як Вормський конкордат. Який з-під імператорського впливу церковно-політичний контроль за ситуацією в Бургундії та Італії. Така втрата контролю перетворювала саме існування Священної Римської імперії на фікцію. Найбільше виграли від цього конкордату міста Північної Італії. Вперше в Європі гостро конфліктували носії різних теорій влади - Римська імперія, що обґрунтовувала свою владу від традицій імператорського Риму, і Апостольський Престол.