- •Боротьба німецьких імператорів та римського престолу за інвеституру в XI-XII ст.
- •Виникнення Генеральних штатів і особливості станової монархії у Франції.
- •Народні повстання у Франції у 50-х роках XIV ст. Жакерія.
- •Держава Тевтонського ордену у XIII–XV ст.
- •5.Діяльність 2-ї іспанської інквізиції часів Томаса Торквемади.
- •6. Жанна д’Арк – народна героїня Франції (основні теорії щодо її походження).
- •Зовнішня та внутрішня політика Іоанна Безземельного. Велика хартія вольностей.
- •Італійські морські міста-держави та їх конкуренція у Середземномор’ї у XIII-XV cт.
- •Кортеси в державах Піренейського півострова, особливості формування станової монархії.
- •Німецькі землі за правління Салічної (Франконської) династії (XI – пер.Пол.XII ст.).
- •Священна Римська імперія за Фрідріха і Барбаросси.
- •Священна Римська імперія за Фрідріха іі Штауфена.
- •Заельбські походи (“Шлях на Схід”) німецьких феодалів у хіі–хііі ст., їх результати.
- •Священна Римська імперія за Карла IV Люксембурга. “Золота булла” та її історичне значення.
- •Німецькі землі у XV ст.
- •Швейцарський союз (утворення та становлення).
- •18.Феодальна анархія в Англії часів Cтефана Блуаського.
- •19.Плантагенети та їх англо-французьке королівство в XII – на поч. XIII ст.
- •20.Суспільно–політична боротьба в Англії 60-х років XIII ст.; становлення парламентаризму.
- •23.Особливості соціально-економічного розвитку Англії у XIV–XV ст.
- •24.Особливості соціально-економічного розвитку італійських держав у XII–XIII ст.
- •25.Другий хрестовий похід.
- •26. Третій хрестовий похід.
- •27. Четвертий хрестовий похід.
- •28. Особливості останніх хрестових походів.
- •29. Загальна оцінка хрестових походів та їх наслідки.
- •30. Централізаційні процеси у Французькому королівстві у хіі ст.
- •31. Альбігойські війни (1209-1229рр.) та їх наслідки.
- •32. Французьке королівство за правління Людовика іх Святого.
- •33. Французьке королівство за правління Філіпа іv Красивого.
- •34. Французьке королівство у др. Половині хv ст.
- •35. Столітня війна (причини та початкові періоди).
- •36. Столітня війна (характеристика її третього періоду).
- •37. “Чорна Смерть” та її наслідки для Західної Європи.
- •38. Середньовічне місто (передумови виникнення, зовнішній вигляд, внутрішній устрій, категорії населення).
- •39. Боротьба середньовічних міст проти феодальних сеньйорів та її результати.
- •40. Ремісничі цехи в середньовічному місті (причини виникнення, функції, значення).
- •41. Італійське Відродження в хіv–хv ст. Загальна характеристика та діяльність одного з його представників.
- •42. Початки Великих географічних відкриттів.
34. Французьке королівство у др. Половині хv ст.
З другої половини XV ст. в економіці країни почався прогрес. Франція повернулася до експорту хліба та інших продуктів. Почали відновлюватися контакти між окремими областями і відбуватися реставрація внутрішнього ринку. З кінця XV ст. почалася історія абсолютної монархії у Франції. Становлення абсолютної монархії відбулося за правління Людовика XI (1461-1483). Головною метою політики Людовика стало збирання всіх французьких земель під своєю владою і остаточна ліквідація феодальних свобод. Розбитий під Монлері 16 липня 1465 р. король відступив до Корбелю, а військо Ліги рушило до Парижа. . 29 жовтня 1465 р. в Сен-Мері він підписав трактат на умовах керівників Ліги, пішовши на дуже значні поступки. Людовик XI відразу ж почав порушувати Сен-Мерську угоду. Влітку 1468 р. король зібрав Генеральні штати в Турі. На них було вирішено про включення Нормандії до королівського домену. 14 жовтня 1468 р. мусив підписати у Перонні: Людовик визнав, що Паризький парламент не має влади над Фландрією і Пікардією і що сам він не має жодних ленних прав над цими областями. Вже у 1470 р. в Турі на зборах нотаблів король оголосив Пероннські угоди недійсними. Карл Сміливий відповів війною. У листопаді 1472 р. знову було укладено перемир’я між Людовиком XI і герцогом Бургундським. Використавши боротьтбу між Ланкастерами та Йорками в Англії, Людовик XI ціною “ренти” уклав мир в Пікіньї з Едуардом IV (1461-1483), який юридично завершив у 1475 р. Столітню війну. Людовик купив собі союз швейцарців, уклавши так званий “вічний союз” з вісьмома кантонами (1477 р.), з яких тоді складалася Швейцарська федерація. Ця угода забезпечила Франції право вербувати швейцарську піхоту, а швейцарці отримали щорічну ренту від Франції. У серпні 1479 р. війська Людовика XI зазнали важкої поразки від Максиміліана Габсбурга. Людовик почав реформування своєї армії. Міста були звільнені від військової повинності, васалам дозволили відкуповуватися від особистої служби. Основу найманої піхоти склали швейцарські роти. Всього король організував 50 тис. професійного війська. Щоби утримувати таку армію, довелося втричі підняти розміри податків. Людовик XI в той же час різко збільшував податки, скорочував муніципальні свободи. Розповсюдження книгодрукування, заохочував торгівлю і промисловість. Франція зобов’язана йому організацією постійної поштової служби.
35. Столітня війна (причини та початкові періоди).
Столітня війна (1337—1453) — тривалий військово-політичний конфлікт між Англією і Францією, Одна з причин конфлікту крилась у феодальній системі правління. Англійські королі, будучи наступниками нормандського герцога Вільгельма Завойовника, залишалися васалами французького короля у своїх володіннях. Вони докладали зусиль, аби не присягати французькому королеві. Другою вагомою причиною війни стало суперництво між Англією та Францією за Фландрію. Війна продовжувалася 116 років (з перервами). Столітня війна була низкою різних конфліктів: перший (Едвардіанська війна) продовжувався в 1337—1360, другий (Каролінська війна) — в 1369—1389, третій (Ланкастерська війна) — в 1415—1429, четвертий — в 1429—1453.
Перший етап війни був успішним для Англії. Едуард здобув ряд переконливих перемог, зокрема в битві при Кресі (1346). У 1347 англійці завоювали порт Калі. У 1356 англійська армія під командуванням сина Едуарда III Чорного принца завдала нищівної поразки французам в битві при Пуатьє, узявши в полон короля Іоанна II Доброго. Військові невдачі і економічні труднощі привели до народних обурень — Паризького повстання (1357—1358 років) і Жакерії (1358 року). Французи були змушені укласти принизливий для Франції мир в Бретаньї 1360 року. Французькі королі прагнули ліквідувати англійське панування в Гієні. Обидві держави бажали володіти Фландрією.
Другий етап (1369-1396) був цілком вдалим для Франції. Французький король Карл V та талановитий військовий начальник Бертран Дюгеклен використали підтримку мас, які допомогли частково реорганізованій французькій армії витиснути англійців з південного заходу. Під їх владою все ж таки залишилось кілька великих і стратегічно важливих портів на французькому узбережжі: Бордо, Байонна, Шербур, Кале. Перемир’я 1396 року було укладене в зв’язку з крайнім виснаженням сил обох сторін. Воно не вирішило жодного суперечного питання, що робило неминучим продовження війни.