32. Французьке королівство за правління Людовика іх Святого.

Король-реформатор Людовик IX Святий(1226-1270), за­йняв престол у 12-річному віці. Мати коро­ля і регентка Бланка Кастильська, фактично правила країною, поки Людовикові IX не виповнився 21 рік і він не одружився з Маргаритою Прованською. Після приборкання ка­тарів він вийшов переможцем в черговій війні з Англією (1242-1259 pp.). Людовик IX також невда­ло спробував закріпитися в Тунісі і Єгипті під час Сьомого (1248-1254 pp.) та Восьмо­го (1270 р.) хрестових походів.

Судова реформа була найважливі­шою. З 1255 р. за ініціативи короля зі скла­ду Королівської ради виділили судову па­лату - Паризький парламент, що став за­гальнодержавною установою, верховною інстанцією з розгляду судових справ у ко­ролівстві. В королівських судах вводився новий інквізиційний процес - попереднє розслі­дування справи, заборонялися судові по­єдинки (з 1261 р.). По кожній справі вело­ся слідство, допитувалися зацікавлені сто­рони, слухали свідків, задокументовували увесь процес. Були заборонені приватні війни в ко­ролівському домені, а на решті території держави встановлювалися “40 днів коро­ля” — термін, протягом якого конфлікти, що спалахували між феодалами, мали бути улагоджені мирним шляхом за допомогою Королівського суду. . У 1254 р. країна була розділе­на на 20 округів на чолі з прево. Ці міністеріали, передаючи свої посади у спадок, від­тепер утворювали справжні династії. Був встановлений чіткий і централізований контроль за їхньою діяльністю. У 1263 р. Людовик IX провів також грошову реформу. 1263 р. король ввів до обігу срібну монету вартістю 12 деньє і вагою 4,5 г. 1266 р. Людовиком IX було встановле­но, що пови­нна бути в обігу тільки королівська моне­та - високопробний золотий екю. Псування королівської монети каралося смертю.

За Людовик IX виникає міська мі­ліція - загони для охорони порядку і оборо­ни міста в разі нападу ворога. Дальші ре­форми короля у цьому напрямку обірвала його смерть. Загинув 25 серпня 1270 р. в Тунісі під час Восьмого хрестового похо­ду від чуми.

33. Французьке королівство за правління Філіпа іv Красивого.

Король Філіп IV Красивий (1285-1314) одноосібно контролював вже три чверті території Франції. За допомогою податків і суду король включив у свою політику се­лян. Розширення компетенції королівсько­го суду та Паризького парламенту скороти­ло юрисдикцію світських та церковних феодалів. Внаслідок вдалого шлюбу Філіп IV при­єднав багату область Шампань (1284 р.) та королівство Наварру (1285 р.). Місто Ліон (1307 р.), Лангедок і частина Аквітанії (1308-1309 рр.).

Перші Генеральні штати Філіп IV зібрав у Парижі у 1302 р. у розпал боротьби з папою Боніфацієм VIII(через притягнення до сплати податків духовенства), запросивши представників від духовенства, лицарства і міст. Вже на перших Генеральних штатах стани засідали окремо й окремо бралася думка кожного стану. Тому для короля було важливо отримати підтримку міст і лицарства проти церкви. Це дозволило королівській владі маніпулювати станами, коли на Штати було покладено право приймати рішення, щодо введення податків. Генеральні Штати посилили королівську владу. За Філіпа IV королівська адміністрація – міністеріали(влада короля єдиний закон). У 1301р. були міські повстання, які були придушенні . У1302р. в битві при Куртне кінне лицарське військо Філіпа IV зазнала поразки від пішого міського ополчення. У ХІІІ ст. збирали подушний податок із залежних селян, ед – податок з диму чи вогню, габель- податок на сіль, мальтат – податок з торгової угоди. У 1295р. фураж- податок 1/100, пізніше 1/50 майна.