- •Боротьба німецьких імператорів та римського престолу за інвеституру в XI-XII ст.
- •Виникнення Генеральних штатів і особливості станової монархії у Франції.
- •Народні повстання у Франції у 50-х роках XIV ст. Жакерія.
- •Держава Тевтонського ордену у XIII–XV ст.
- •5.Діяльність 2-ї іспанської інквізиції часів Томаса Торквемади.
- •6. Жанна д’Арк – народна героїня Франції (основні теорії щодо її походження).
- •Зовнішня та внутрішня політика Іоанна Безземельного. Велика хартія вольностей.
- •Італійські морські міста-держави та їх конкуренція у Середземномор’ї у XIII-XV cт.
- •Кортеси в державах Піренейського півострова, особливості формування станової монархії.
- •Німецькі землі за правління Салічної (Франконської) династії (XI – пер.Пол.XII ст.).
- •Священна Римська імперія за Фрідріха і Барбаросси.
- •Священна Римська імперія за Фрідріха іі Штауфена.
- •Заельбські походи (“Шлях на Схід”) німецьких феодалів у хіі–хііі ст., їх результати.
- •Священна Римська імперія за Карла IV Люксембурга. “Золота булла” та її історичне значення.
- •Німецькі землі у XV ст.
- •Швейцарський союз (утворення та становлення).
- •18.Феодальна анархія в Англії часів Cтефана Блуаського.
- •19.Плантагенети та їх англо-французьке королівство в XII – на поч. XIII ст.
- •20.Суспільно–політична боротьба в Англії 60-х років XIII ст.; становлення парламентаризму.
- •23.Особливості соціально-економічного розвитку Англії у XIV–XV ст.
- •24.Особливості соціально-економічного розвитку італійських держав у XII–XIII ст.
- •25.Другий хрестовий похід.
- •26. Третій хрестовий похід.
- •27. Четвертий хрестовий похід.
- •28. Особливості останніх хрестових походів.
- •29. Загальна оцінка хрестових походів та їх наслідки.
- •30. Централізаційні процеси у Французькому королівстві у хіі ст.
- •31. Альбігойські війни (1209-1229рр.) та їх наслідки.
- •32. Французьке королівство за правління Людовика іх Святого.
- •33. Французьке королівство за правління Філіпа іv Красивого.
- •34. Французьке королівство у др. Половині хv ст.
- •35. Столітня війна (причини та початкові періоди).
- •36. Столітня війна (характеристика її третього періоду).
- •37. “Чорна Смерть” та її наслідки для Західної Європи.
- •38. Середньовічне місто (передумови виникнення, зовнішній вигляд, внутрішній устрій, категорії населення).
- •39. Боротьба середньовічних міст проти феодальних сеньйорів та її результати.
- •40. Ремісничі цехи в середньовічному місті (причини виникнення, функції, значення).
- •41. Італійське Відродження в хіv–хv ст. Загальна характеристика та діяльність одного з його представників.
- •42. Початки Великих географічних відкриттів.
27. Четвертий хрестовий похід.
Четвертий хрестовий похід (1202-1204). Результати Третього хрестового походу не задовольняли європейських правителів, у першу чергу, римських пап. Ініціатором Четвертого походу виступив папа Іннокентій III, який вирішив організувати похід не до Палестини, а до Єгипту. Бажаючі йти в похід збиралися під командуванням маркграфа Боніфація Монферратського. Не зумівши домовитися з Генуєю та Пізою, вирішили плисти до Єгипту на венеційських кораблях. Венеційський дож Енріко Дандоло (бл. 1108-1205) пообіцяв у річний термін доставити на кораблях до Єгипту 4,5 тисячі лицарів, 9 тис. зброєносців і 20 тис. піхоти. Виплата суми у 85 тис. марок розподілялася на три терміни, останній термін минав у червні 1202 р. Хрестоносці не могли сплатити усієї суми, яку вимагали венеційці. Взимку 1203 р.- до хрестоносців у Задар прибули посли німецького короля Філіпа Гогенпггауфена (1198—1208) і візантійського царевича Олексія Ангела. Боніфацій Монферратський погодився допомогти царевичу в обмін на зобов’язання виплатити 200 тис. марок і брати участь у хрестовому поході. Влітку 1203 р. Константинополь було обложено. Олексій III втік із столиці, а Ісаак II і Олексій IV були оголошені співправителями (1203-1204). Зібрали лише половину суми, обіцяної хрестоносцям. Почалося повстання невдоволеного населення столиці проти василевсів, яких вважали латинськими ставлениками. В результаті повстання до влади прийшов Олексій V Мурдзуфл (1204), який оголосив війну латинянам. 13 квітня 1204 р. 15 тис. хрестоносців, скориставшись хаосом, захопили Константинополь. Захопивши візантійські землі, хрестоносці уже не бажали продовжувати похід до Єгипту. Вони спробували розширити межі свого впливу у Фракії, але були у 1205 р. • під Адріанополем розбиті болгарським царем Калояном. У цій битві загинув Боніфацій Монферратський. Влада латинян над Константинополем зберігалася до 1261 р.
Четвертий хрестовий похід зазнав перш за все ідеологічної невдачі. Він не лише в черговий раз дискредитував саму ідею Хрестових походів, але й загострив міжконфесійні суперечності між католиками і православними у Європі. Одним з наслідків цього походу виявилося цілковите ослаблення залишків Єрусалимського королівства, зі складу якого виділилося королівство Кіпр.
28. Особливості останніх хрестових походів.
Сьомий хрестовий похід (1248-1254). У вересні 1244 р. християни знову втратили Єрусалим. Єгипетський султан опанував місто, влаштувавши там різанину християн. Ситуація ускладнилася вторгненням монголів, які змусили платити данину Антіохію і союзних з нею вірменських князів. Ініціатором походу виступив французький король Людовик IX Святий, з ним пішли його брати Роберт, Альфонс і Карл, герцог Гуго Бургундський, граф Вільгельм Фландрський, герцог Петро Бретонський, Іоанн де Жуанвіль (що став істориком цього походу). Влітку 1249 р.- французький король висадився у Єгипті. Хрестоносці зайняли Дамієтту, а у грудні досягли Мансури. Вони намагалися здобути це місто у 1250р.,але невдовзі все закінчилося блокадою християнського табору військом єгипетського султана, голодом, пошестю і полоном для короля і його війська. В обмін на свободу (у травні 1250 р.) король заплатив величезний викуп і повернув Дамієтту. Більша частина хрестоносців відпливла до Франції. Однак король залишався ще у Святій землі до квітня 1254 р., очікуючи на підкріплення з Європи, однак нічого не добившись, зрештою також відбув до Франції.
Восьмий хрестовий похід (1269—1270). Союз єгипетських султанів з Золотою Ордою, спрямований проти Хулагуїдів, допоміг єгипетським мамлюкам (мусульманському війську, яке рекрутувалося з рабів) знищити рештки Єрусалимського королівства. У 1265 р. вони взяли Цезарею і розгромили кілікійських вірме- нів. У 1268 р. впав оплот християн - Антіохія, якою хрестоносці володіли 170 років.
Людовик IX знову виступив у хрестовий похід зі своїми синами та васалами. Його підтримав король Тібо Наваррський, Карл Анжуйський . У червні 1270 р. Людовик IX відплив з Франції. Було вирішено спочатку здобути Туніс - найсильнішу мусульманську морську державу Середземномор’я, щоби звідти безперешкодно нападати на Єгипет і Святу Землю. носців підстерігала чума, від якої померли вожді походу: сам Людовик IX (25 серпня) та папський легат. Прибувши в табір хрестоносців, Карл Анжуйський уклав мирну угоду, вигідну для себе, і 18 листопада 1270р. евакуював війська, які так і не вступили у жодну битву.