- •Боротьба німецьких імператорів та римського престолу за інвеституру в XI-XII ст.
- •Виникнення Генеральних штатів і особливості станової монархії у Франції.
- •Народні повстання у Франції у 50-х роках XIV ст. Жакерія.
- •Держава Тевтонського ордену у XIII–XV ст.
- •5.Діяльність 2-ї іспанської інквізиції часів Томаса Торквемади.
- •6. Жанна д’Арк – народна героїня Франції (основні теорії щодо її походження).
- •Зовнішня та внутрішня політика Іоанна Безземельного. Велика хартія вольностей.
- •Італійські морські міста-держави та їх конкуренція у Середземномор’ї у XIII-XV cт.
- •Кортеси в державах Піренейського півострова, особливості формування станової монархії.
- •Німецькі землі за правління Салічної (Франконської) династії (XI – пер.Пол.XII ст.).
- •Священна Римська імперія за Фрідріха і Барбаросси.
- •Священна Римська імперія за Фрідріха іі Штауфена.
- •Заельбські походи (“Шлях на Схід”) німецьких феодалів у хіі–хііі ст., їх результати.
- •Священна Римська імперія за Карла IV Люксембурга. “Золота булла” та її історичне значення.
- •Німецькі землі у XV ст.
- •Швейцарський союз (утворення та становлення).
- •18.Феодальна анархія в Англії часів Cтефана Блуаського.
- •19.Плантагенети та їх англо-французьке королівство в XII – на поч. XIII ст.
- •20.Суспільно–політична боротьба в Англії 60-х років XIII ст.; становлення парламентаризму.
- •23.Особливості соціально-економічного розвитку Англії у XIV–XV ст.
- •24.Особливості соціально-економічного розвитку італійських держав у XII–XIII ст.
- •25.Другий хрестовий похід.
- •26. Третій хрестовий похід.
- •27. Четвертий хрестовий похід.
- •28. Особливості останніх хрестових походів.
- •29. Загальна оцінка хрестових походів та їх наслідки.
- •30. Централізаційні процеси у Французькому королівстві у хіі ст.
- •31. Альбігойські війни (1209-1229рр.) та їх наслідки.
- •32. Французьке королівство за правління Людовика іх Святого.
- •33. Французьке королівство за правління Філіпа іv Красивого.
- •34. Французьке королівство у др. Половині хv ст.
- •35. Столітня війна (причини та початкові періоди).
- •36. Столітня війна (характеристика її третього періоду).
- •37. “Чорна Смерть” та її наслідки для Західної Європи.
- •38. Середньовічне місто (передумови виникнення, зовнішній вигляд, внутрішній устрій, категорії населення).
- •39. Боротьба середньовічних міст проти феодальних сеньйорів та її результати.
- •40. Ремісничі цехи в середньовічному місті (причини виникнення, функції, значення).
- •41. Італійське Відродження в хіv–хv ст. Загальна характеристика та діяльність одного з його представників.
- •42. Початки Великих географічних відкриттів.
25.Другий хрестовий похід.
Другий хрестовий похід (1147— 1149). Мусульманські правителі ніколи не полишали спроб повернути собі втрачені землі. У 1137 р. мосульський емір Імад ед-Дін Зенгі розгромив війська графства Тріполі, і почав загрожувати захопленням Едесського графства. Правитель графства Жослен І де Куртене (1118-1131) не мав достатньо військ, щоби захистити свої землі і місто. У 1144 р.- емір Зенгі розпочав облогу Едесси. Облога міста тривала 28 днів і Едесса була захоплена 25 грудня 1144 р. Після смерті Зенгі його син Махмуд Нур ед-Дін (1146-1179) об’єднав ворогуючих сирійських емірів на боротьбу проти хрестоносців.
На цей раз похід на Схід очолили два європейські монархи - французький король Людовик VII та імператор Священної Римської імперії Конрад III. Маршрут обох армій, як і під час Першого хрестового походу, проходив Малою Азією. Обидва війська змогли дійти до Палестини лише в березні 1148 р. У Єрусалимі відбулася військова рада прибулих і місцевих володарів про продовження бойових дій проти турків. Врешті-решт із розрахунку на великі трофеї було вирішено розпочати наступ на багатий Дамаск, у той період союзника Єрусалимського королівства.
Дамаський емір Муїн ед-Дін Унар звернувся по допомогу до Нур ед-Діна, з яким раніше ворогував. Облога Дамаска тривала лише 4 дні і завершилася 28 липня 1148 р. Восени 1148 р. – навесні 1149 pp. війська європейських монархів поступово покинули територію Святої Землі і морем відпливли назад до Європи.
Навесні 1149 Р- війська Нур ед-Діна із Сирії вторглися в Антіохійське князівство і 29 червня 1149 р. у битві при Маррі князь Раймунд де Пуатьє загинув, а його військо було розгромлене. Антіохійське князівство вдалося відстояти, але була втрата Едесського графства. Таким чином, решту держав хрестоносців ставали відкритими для нападу з боку Сирії.
У1155 р. Нур ед-Дін зробив Дамаск столицею своєї держави, а в 1169 р. приєднав Єгипет до своїх володінь, усунувши від влади династію Фатимідів. Таким чином було створено небезпечне для інтересів хрестоносців об’єднання Сирії та Єгипту під владою єдиного правителя.
Другий хрестовий похід закінчився безрезультатно. Мусульмани консолідовані ідеєю “священної війни”, завдавали християнам, ослабленим внутрішніми чварами, відчутних поразок.
26. Третій хрестовий похід.
Третій хрестовий похід (1189- 1192). У другій половині XII ст. становище держав хрестоносців через зовнішню загрозу ще більше погіршилося. Один із полководців Нур ед-Діна - курд Салах ад-Дін (Саладін) (1138-1193), засновник нової династії Айюбідів (1171-1250), внаслідок палацового перевороту став султаном Єгипту, приєднавши до нього частину Сирії і Месопотамії. У1187 р. Саладін оголосив війну Єрусалимському королівству. У битві біля Хаттінського пагорба 4 липня 1187 p. лицарське військо Єрусалимського королівства було розгромлене вщент. 1187 р. Захопив Єрусалим, після цього султан захопив решту християнських міст. Лише Конрад Монферратський мужньо обороняв Tip - єдине місто, де зберігалася християнська влада. Лише у 1188 р. отримавши повідомлення про захоплення Єрусалима, тодішній папа Боніфацій VII помер від цієї шокуючої новини. Негайно після цього колегія кардиналів оголосила про початок хрестового походу на 1189 р. До походу стали готуватися троє потужних європейських правителів - імператор Священної Римської імперії Фрідріх І Барбаросса, французький король Філіпп II Август і англійський - Річард Левине Серце. Фрідріх І допоміг повернути галицький престол Володимиру Ярославичу. Лише у березні 1190 p., після тривалих переговорів з візантійцями, військо досягло Малої Азії, імператор вів його вміло, долаючи дорогою опір мусульман. Вже невдовзі імператор втопився річці. Французький король Філіп II Август, англійський король Річард Левине Серце та герцог Леопольд Австрійський. Між цими трьома вождями відразу ж розпочалося суперництво. вересня 1192 р. угоду з Саладіном (т. зв. "Яффський мир”), за умовами якої за християнами залишалася невелика прибережна смуга від Яффи до Тіра. Єрусалим залишався в руках мусульман. Тепер столицею Єрусалимського королівства стала Акра. Саладін подарував християнам мир на три роки і вони могли вільно приходити на прощу до святих місць.
Таким чином, Третій хрестовий похід закінчився поразкою хрестоносців і загостренням англо-французьких стосунків. Влада хрестоносців обмежилася прибережною смугою на північ від Тіра до Яффи, а у східному напрямку не доходила до р. Йордан — до омріяного Єрусалима від нового кордону було 20 кілометрів.