11. З якою метою складаються графіки переміщення учнів по робочим місцям. Види графіків. Навести приклад

Графіки переміщення учнів по робочим місцям:

• Складається за відсутності умов для фронтального навчання учнів;

• У графіку вказують: ПІБ учнів, теми програми, назви робочих місць, тривалість роботи на кожному робочому місці.

Види графіків, способи їх складання, форми можуть бути найрізноманітнішими. Вони залежать від призначення графіків, причин, що викликали необхідність їх застосування, характеру робіт або робочих місць, періоду навчання і т. д. Разом з тим, узагальнюючи досвід, можна сформулювати деякі загальні вимоги до складання графіків переміщень, які необхідно враховувати при складанні конкретних графіків:

графік повинен складатися так, щоб кожен учень групи в планованому періоді навчання освоїв всі види робіт, пройшов навчання на всіх видах обладнання, на всіх робочих місцях відповідно до програми виробничого навчання;

на певному робочому місці або вигляді обладнання в один і той же час графіком має бути передбачена робота тільки однієї учнівської бригади (або одного учня);

періоди переміщення учнів по робочим місцям повинні бути рівними за часом або кратними найменшого. У необхідних випадках для забезпечення цього слід скоригувати кількість годин (днів), передбачених програмою на соответвуют теми або види робіт;

в графіках переміщення по можливості повинно враховуватися поступове підвищення складності виконуваних учнями робіт.

При всьому різноманітті варіантів складання графіків переміщення їх можна звести до двох основних типів:

а) графіки, що передбачають переміщення всіх учнів групи;

б) графіки, що передбачають переміщення тільки частини учнів групи.

12. Дати загальну характеристику змісту виробничого навчання

Виробниче навчання - це процес і навчальний предмет у системі професійної підготовки. Його можна розглядати як складник професійної освіти; підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації робітників безпосередньо на виробництві; частину трудового навчання, виховання і професійної орієнтації в середніх загальноосвітніх школах. Для виробничого навчання, як складника навчального процесу, характерні специфічні цілі, завдання, зміст, форми, методи та засоби навчання.

Основу змісту предмета "Виробниче навчання" становлять головні елементи виробничого процесу (в умовах майстерень, цехів та відділів підприємств тощо). Вони пов'язані не тільки між собою, а й з педагогічними принципами і методами виховання особистості, а також психофізіологічними особливостями професії, віковими можливостями студентів/учнів.

Виробниче навчання включає теоретичну частину - знання з основ наук, техніки, технології, організації та економіки конкретної галузі й окремих виробництв; уміння застосовувати ці знання у професійній діяльності; практичну частину (метою якої є залучення студентів/учнів до виробничого процесу): вступ до спеціальності; навчально-виробничу роботу в майстернях, лабораторіях, на полігонах училищ, у навчальних та виробничих цехах і відділах підприємств; виробничу практику. Виробниче навчання охоплює від 20- 30 % (для середньої спеціальної освіти) до 50 % (для професійно-технічної освіти) навчального часу.