8. Обгрунтувати необхідність реалізації дифенційованого підходу до навчання та виховання учнів. Навести конкретний приклад

Істотним у цьому підході є можливість, з одного боку, спиратися на актуальний рівень розвитку знань різних учнів, а з іншого боку – поступово переводити кожного до більш досконалого оволодіння знаннями і способами їхнього придбання.

Складність цього підходу полягає в тому, що програму знань, умінь, навичок повинен засвоїти кожен і рівень засвоєння повинен бути оптимальним для різних категорій учнів (сильних, середніх, слабких). При цьому треба сприяти, щоб усі учні поступово переходили в більш високу категорію учнів (зі знань і вмінь).

Однак, і диференційоване навчання не може стати універсальним підходом, оскільки навчальний процес має інші важливі ресурси навчання, які мають значення для розвитку учнів. Так, фронтальна робота з учнями усіх категорій успішності одночасно є інструментом виміру учнями свої власних можливостей, своїх зусиль у порівнянні з іншими.

Наприклад, дидактична гра « Перехресне опитування» або «Ти мені – я тобі»

Після вивчення нової теми учням дається домашнє завдання: підготовити 1-2 питання по темі; 2-3 загадки; або по 10 корисних порад.

На наступному уроці майстер під час актуалізації попередньо засвоєних знань викликає двох учнів і вони по черзі задають свої запитання один одному. Якщо той учень, якого питають, не знає відповіді, відповідає той, хто запитує. Якщо відповідає правильно, задає своє питання опонентові. Майстер виробничого навчання оцінює і правильність відповіді і оригінальність запитання. Учень, який відповідає правильно на 2 запитання, має право вибрати наступного учасника.

9. Планування і підготовка майстра до уроку виробничого навчання

Планування процесу виробничого навчання забезпечує умови для його раціональної організації, своєчасного і повного виконання навчальних планів і програм, завчасної і ретельної підготовки майстра виробничого навчання до проведення кожного уроку. Завдяки плануванню забезпечується раціональне використання приміщень училища, обладнання, зв”язок теоретичного навчання з виробничим.

Відповідно до „Положення про організацію навчально-виробничого процесу у ПТНЗ” затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30. 05.06 р. за №419 (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки № 731 (z 0770-08) від 05.08.2008), основними навчально-методичними документами з планування навчально-виробничого процесу в ПТНЗ є:

• робочі навчальні плани за професіями для певного ступеня професійно-технічної освіти;

• робочі навчальні програми з навчальних предметів та професійно-практичної підготовки, що передбачені робочими навчальними планами;

• поурочно-тематичні плани з навчальних предметів;

• перелік навчально-виробничих робіт з професії на семестр чи курс навчання;

• плани виробничого навчання навчальних груп на місяць;

• плани занять (уроків);

• розклад занять.

10. Обгрунтування вимоги до педагогічного спілкування майстра виробничого навчання з учнями

Майстер виробничого навчання зобов'язаний:

Працювати сумлінно, дотримуватися режиму роботи, виконувати вимоги Статуту навчального закладу і Правил внутрішнього розпорядку, дотримуватися дисципліни праці, та інструкцій з охорони праці.

У своїй роботі використовувати ефективні форми, методи, засоби навчання.

Вивчати індивідуальні особливості учнів, дбати про розвиток їх здібностей та талантів.

Сприяти підготовці учнів до самостійного трудового життя, до праці в нових соціально-економічних умовах.

Проводити індивідуальну, позакласну роботу з учнями, залучати їх до роботи в гуртках, секціях.

Настановленням і особистим прикладом стверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі, правди, справедливості, гуманізму, доброти, патріотизму, працелюбства.

Виховувати в учнів повагу до педагогів, батьків, жінок, культурно-національних, духовних, історичних цінностей України, дбайливого ставлення до навколишнього середовища.

Виявляти педагогічний такт у спілкуванні з учнями, бути вимогливим, об’єктивним, дбати про збереження контингенту.