36. Характеристика методів активізації навчальної діяльності учнів

Методи активізації навчально-пізнавальної діяльності - це сукупність прийомів і способів психолого-педагогічного впливу на учнів, що (порівняно з традиційними методами навчання) першою чергою спрямовані на розвиток у них творчого самостійного мислення, активізацію пізнавальної діяльності, формування творчих навичок та вмінь нестандартного розв'язання певних професійних проблем і вдосконалення навичок професійного спілкування.

Деякі автори, наприклад Ю. К. Бабанський, цю групу методів визначають як активні методи навчання чи методи активного навчання.

Основними факторами, які сприяють творчому ставленню учнів до дидактичного процесу і його результатів, є:

· професійний інтерес,

· нестандартний характер навчально-пізнавальної діяльності,

· змагальність,

· ігровий характер занять,

· емоційність,

· проблемність.

За ступенем активності учнів чи характером їхньої навчально-пізнавальної діяльності можна виокремити імітаційні та неімітаційні методи.

37. Дати порівняльну характеристику уроку виробничого навчання в учбових майстернях та на виробництві

Виробниче навчання включає:

навчання учнів у навчально-виробничих майстернях, дільницях, на полігонах, де учні послідовно набувають первинних навичок виконання робіт;

навчання учнів безпосередньо на підприємствах, будівельних об'єктах, полях, фермах, де учні в складі навчальних груп, учнівських бригад під керівництвом майстрів виробничого навчання послідовно закріплюють одержані первинні навички та професійні вміння, навчаються використовувати сучасну техніку, механізми та інструменти, набувають потрібних практичних навичок самостійно та якісно виконувати роботи, передбачені навчальними планами.

У разі неможливості допуску учнів до виконання робіт на діючих машинах та обладнанні (деякі категорії машиністів, ремонтників та інших робітників у хімічній та металургійній промисловості, на енергетичних та інших підприємствах) виробниче навчання організовується шляхом навчання безпосередньо на виробництві під керівництвом майстрів виробничого навчання та відповідних спеціалістів підприємств.

Під час навчання учнів водінню автотракторних засобів заняття слід проводити на учбових полігонах, обладнаних у відповідності із затвердженими нормативами. Заняття проводяться згідно з графіком, складеним майстром виробничого навчання групи та затвердженим заступником директора професійно-технічного навчального закладу.

Виробниче навчання проводиться в групах чисельністю 12 - 15 чол., а з професій художніх промислів і ремесел, закрійників і перукарів вищої кваліфікації та на вищому ступені вищих професійних училищ - чисельністю 6 - 8 чол.

3.9. Форма організації виробничого навчання обирається навчальним закладом у залежності від особливості професії за умови повного виконання навчальних планів та програм.

3.10. Виробнича практика учнів організовується і проводиться згідно з чинним законодавством.

3.11. Фізична підготовка проводиться у спеціальних приміщеннях, спортивних залах, на спортивних майданчиках, стадіонах у формі уроку фізичного виховання та в позаурочний час у спортивних секціях.

38. Формування професійних компетенцій учнів

Формування і розвиток базових професійних компетенцій учнів вимагає урахування певних чинників. Такими є: визначення суспільного і соціального сенсу поняття «компетентність» та її необхідності, диференційоване врахування ціннісних орієнтацій, потреб і запитів учнів, осмислення, засвоєння змісту предметів, творче використання наявних знань, вивчення, одержання трудових навичок з майбутньої професії, доведення до досконалості виконання професійних операцій в умовах сучасної промисловості, розвиток професійних здібностей і високої кваліфікації робітника, його професійної мобільності, готовності до інноваційної діяльності, творчого зростання.

Процес засвоєння знань, що є професійно значимими для учнів ПТНЗ, є досить складним через значне інформаційне навантаження і, водночас, позбавлений емоційності у сприйнятті навчального матеріалу. Важливою умовою формування базових професійних компетенцій учнями професійно-технічних навчальних закладів є як розуміння специфіки змісту технічних дисциплін викладачами-гуманітаріями, так і оновлення підходів до викладання спеціальних дисциплін. Таким чином, якість формування в майбутніх кваліфікованих робітників професійних компетенцій пов'язана із здатністю сприймати навчальний матеріал і водночас оволодівати культурними надбаннями людства.