- •Наслідки порушення правил підсудності. Передача справи з одного суду до іншого
- •8. Поняття й ознаки сторін
- •9 .Процесуальна співучасть
- •ПРоцесуальне правонаступництво
- •Заміна неналежного відповідача, залучення співвідповідачів
- •12 .Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору
- •Треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору
- •14 .Порядок залучення до участі у цивільній справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору
- •15. Правова допомога у цивільному судочинстві
- •16 Види представництва у цивільному процесі
- •17 Призначення або заміна законного представника судом
- •18 Повноваження представника в суді
- •Участь у цивільному процесі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб
- •20. Участь у справі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, для подання висновків на виконання своїх поноважень
- •21 Загальна характеристика інших учасників цивільного процесу
- •22 Загальна характеристика процесуального статусу експерта у цивільній справі
- •23 Загальна характеристика процесуального статусу спеціаліста у цивільній справі
- •24 Загальна характеристика процесуального статусу перекладача у цивільній справі
- •Доказові презумпціі та фікції у розподілі обов"язків із доказування
- •Предмет доказування. Підстави звільнення від доказування
- •27 Поняття та етапи доказування у цивільному процесі
- •28 Висновок експерта
- •29 Поясненя сторін, третіх осіб та їх представників
- •30 Забезпечення доказів
- •31 Зупинення, поновлення та продовження процесуальних строків
- •32. Проблеми судових витрат у цивільному процесі.
- •33. Витрати на правову допомогу.
- •34. Розподіл судових витрат між сторонами
- •35. Повернення судових витрат
- •36. Звільнення від сплати судових витрат
- •37. Процесуальні наслідки невиконання обов’язку з оплати судових витрат
- •38. Поняття і види заходів процесуального примусу
- •39. Право на судовий захист у позовному провадженні
- •40. Заперечення відповідача проти позову
- •41. Зустрічний позов
- •42. Основні положення вчення про позов
- •43. Поняття і підстави забезпечення позову
- •44. Види забезпечення позову
- •45. Особливості забезпечення позову до подання позовної заяви
- •46. Види забезпечення позову
- •47. Сутність провадження у справі до судового розгляду
- •48 Попереднє судове засідання
- •49 Процесуальні дії суду та учасників процесу щодо врегулювання спору до судового розгляду
- •50 Порядок судового розгляду
- •51 Зупинення провадження у справі
- •52 Закриття провадження у справі
- •53 Залишення заяви без розгляду
- •54 Фіксування цивільного процесу
- •55 Наслідки неявки в судове засідання особи,яка бере участь у справі
- •56 Моделі заочного розгляду справи
- •57 Умови заочного розгляду справи
- •58 Порядок заочного розгляду справи, перегляду та оскарження заочного рішення
- •59 Поняття та види судових рішень
- •60 Законна сила судового рішення та його здійсненність
- •61 Усунення недоліків судового рішення судом, який його ухвалив
- •62. Додаткове рішення суду
- •63. Роз’яснення рішення суду
- •64. Загальна характеристика наказного провадження
- •65. Окреме провадження
- •66. Суть та значення апеляційного провадження в цивільному судочинстві. Модель апеляції
- •67. Межі розгляду справи апеляційним судом
- •68. Повноваження судів апеляційної інстанції
- •69. Відмова від апеляційної скарги, зміна і доповнення апеляційної скарги під час апеляційного провадження
- •70. Суть та значення касаційного провадження
- •71. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції
- •72. Повноваження суду касаційної інстанції
- •73. Ухвали та рішення суду касаційної інстанції
- •74. Умови і підстави перегляду судових рішень у зв"язку з нововиявленими обставинами
- •75. Відкриття провадження за нововиявленими обставинами
- •76. Загальна характеристика перегляду судових рішень
- •77. Строк подання заяви про перегляд всу судових рішень
- •78. Порядок розгляду справи Верховним Судом України
- •79. Порядок звернення судових рішень до виконання
- •80. Поворот виконання
- •81. Негайне виконання судових рішень
- •82. Заміна сторони виконавчого провадження
- •83. Вирішення питання про тимчасове обмеженняу праві виїзду за межі України
- •84. Судовий контроль за виконанням судових рішень
- •85. Оскарження рішення третейського суду
- •86. Підстави для скасування рішення третейського суду
- •87. Підстави для відмови у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду
- •88. Вимоги до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду
- •89. Підстави для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду
- •90. Виконання в Україні судових доручень іноземних судів
28 Висновок експерта
В тих випадках, коли необхідні спеціальні знання, фактичні обставини у справі можуть бути встановлені за допомогою висновків експертів. Висновок експерта як доказ формується в результаті проведеного за рішенням суду експертного дослідження окремих фактичних обставин особами, які мають спеціальні знання в галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо.
Експертиза становить дослідження наданих судом об'єктів, яке проводиться експертами на основі спеціальних знань та на науковому підґрунті з метою вивчення відомостей про факти, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, яке відбувається у процесуальному порядку з дотриманням встановлених чинним законодавством правил. Судовим доказом є не сама по собі експертиза як засіб дослідження, з'ясування та пізнання фактичних обставин, а висновки експертів, що сформульовані на основі експертизи
Отже, мета експертизи полягає у проведенні експертом спеціального дослідження. Таке дослідження передбачає отримання таких нових фактичних даних, які досі суду не були відомі та які іншим способом встановити неможливо. Тобто експертиза спрямована на виявлення саме фактичних даних, які можуть підтвердити або спростувати факти, що мають юридичне значення. Самі по собі юридичні факти експертизою не встановлюються, оскільки право на це в процесі належить лише суду.
На відміну від інших видів доказів, у процесі доказування знання, що викладені у висновку експерта, характеризуються більшою гарантією достовірності. Це обумовлено низкою об'єктивних чинників, зокрема: незаінтересованістю та об'єктивністю експерта, науковим характером відомостей, що містяться у висновку, відображенням у висновку всього шляху формування знання, можливістю за допомогою іншого експерта повторно перевірити результати первинної експертизи. Тобто відомості, що містяться у висновку експерта, є фактичними даними про певні обставини об'єктивної дійсності, а сам висновок експерта є доказом.
Отже, висновок експерта — це наданий експертом у письмовій формі докладний опис проведених під час судової експертизи досліджень, зроблені у їх результаті висновки щодо досліджень об'єктів, явиш і процесів та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені судом, що дають інформацію про обставини справи.
За кількісним складом експертів та напрямами дослідження розрізняють експертизу, яку експерт проводить одноособово, комісійну експертизу, що проводиться 2 і більше експертами одного напряму знань, а також комплексну експертизу, що проводиться 2 і більше експертами за різними галузями знань чи різними напрямами в межах однієї галузі знань.
29 Поясненя сторін, третіх осіб та їх представників
Пояснення сторін, третіх осіб та їх представників є одним із засобів доказування в цивільному процесі. Проте засобом доказування є лише такі пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників, які дані ними під час допиту за правилами, які встановлені для допиту свідків.
Допит сторони як свідка не означає зміну процесуального статусу. Йдеться лише про дотримання під час допиту сторони або третьої особи (їх представників) процедури, яка встановлена для допиту свідка.
2. Пояснення бувають трьох видів: твердження, визнання та заперечення.
Твердження - це пояснення, в якому містяться відомості про факти, які згідно із законом повинні доводити сторони та треті особи.
Визнання - це пояснення, яке містить відомості про факти, які згідно із законом повинна доводити інша сторона.
Визнання фактів поділяється на судове і позасудове. Позасудове визнання не має значення, оскільки воно здійснюється поза процесуальною формою його одержання в цивільному процесі. Визнання ж в суді входить до складу пояснень сторін, робиться в установленому цивільно-процесуальному порядку і процесуальній формі.
Визнання факту може бути беззастережним, тобто простим або із застереженням, тобто кваліфікованим. Простим є визнання, коли особа повністю визнає певний факт, а кваліфікованим може бути таке визнання, коли особа визнає певний факт, проте зазначає певні специфічні дані, які стосуються даного факту.
Заперечення - це пояснення, в якому заперечуються факти, наведені іншими особами, які беруть участь у справі.
3. Засобом доказування будуть вважатися лише такі пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників, які дані ними в якості свідків. Такі пояснення можуть бути дані зазначеними особами лише в судовому засіданні. Порядок допиту сторін, третіх осіб та їхніх представників визначено статтею 184 ЦПК, згідно якої вказані особи допитуються як свідки згідно із статтями 180 - 182, що встановлюють загальний порядок допиту свідків.
4. Представники-адвокати не можуть бути допитані навіть за їх згодою щодо обставин, які стали їм відомі у зв'язку із виконанням професійних обов'язків (ст. 51 ЦПК).