Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Мась.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
802.06 Кб
Скачать

1.2 Знаходження гранично допустимого викиду

Відповідно до вимог ДЗСВ 17.2.3.02-78 для кожного проектованого та діючого промислового підприємства встановлюється гранично допустимий викид шкідливих речовин у атмосферу при умові, що викиди шкідливих від даного джерела у сукупності з іншими джерелами (з урахуванням перспективи їх розвитку) не створять приземну концентрацію, яка перевищує ГДК .

Гранично допустимий нагрітий викид шкідливої речовини в атмосферу ГДР (г/с), з одиночного джерела (труби), при якому забезпечується не перевищення ГДК концентрація його в приземному шарі повітря, повинен визначатися за формулою:

Розрахуємо ГДР:

1.3 Визначення границь санітарно-захисної зони для підприємств

Вимогами “Санітарних норм проектування промислових підприємств СН 245-71” передбачено, що об’єкти, що являються джерелами викиду у навколишнє середовище шкідливих і неприємно пахучих речовин, варто відокремити від житлової забудови санітарно-захисними зонами. Розмір цих зон до границі житлової забудови встановлюють у залежності від потужності підприємства, умов здійснення технологічного процесу, характеру і кількості шкідливих і неприємно пахучих речовин, що виділяються у навколишнє середовище. Відповідно до класифікації промислових підприємств у залежності від відокремлених шкідливостей встановлено 5 санітарно-захисних зон; для підприємств 1 класу – 1000м; 2 класу – 500м; 3 класу – 300м; 4 класу – 100м; 5 класу – 50м.

Розмір санітарно-захисної зони L повинен уточнюватися як у бік збільшення, так і в бік зменшення у залежності від троянди вітрів району розташування підприємства за формулою:

,

де - розрахункова відстань (м) від джерела викиду до границі санітарно-захисної зони;

Р – середньорічна повторюваність напрямків вітрів розглянутого румба,

Р0 – повторюваність напрямків вітрів одного румба при круговій троянді вітрів (Р0=12.5%).

Повторюваність напрямків вітру і штилів (%) для Одеси наведена у табл.(1.3)

Повторюваність напрямків вітру і штилів (%)

Таблиця1.3

Пн.

Пн.Сх.

Сх.

Пд.Сх.

Пд.

Пд.Зх

Зх.

Пн.Зх

Штиль

18

12

10

8

14

11

11

16

1

Розрахуємо відстань по кожному з напрямків вітру:

LПн =

LПн.Сх =

LСх =

LПд.Сх =

LПд =

LПд.Зх =

LПн.Зх =

Lштиль =

У цьому розділі розраховано при заданій та небезпечній швидкостях вітру максимально приземну концентрацію шкідливої речовини та визначено відстань по якій воно досягається. Розраховано значення гранично допустимого викиду. Визначено значення приземних концентрацій шкідливої речовини за вісьма смолоскипами на різних відстанях від джерела.

Розділ 2 неорганізовані джерела викиду

2.1 Визначення кількості шкідливих речовин, що надійшли через нещільності фланцевих з’єднань

Знаходимо об’ємні частки складників газової суміші:

де аі – масова частка компонентів суміші у трубопроводі;

Мі - відносно молекулярна маса складників газової суміші.

n(СО)=

Абсолютний тиск газової суміші у трубопроводі:

Pabc = Pнадл + В,

(2.1)

де Рнадл – надлишковий тиск, Па;

В – тиск зовнішнього середовища, Па;

Рабс= 208070.0 + 101325.0 = 309395.0 (Па)

Парціальний тиск складників газової суміші, Па:

Pi = ni ∙Paбc,

(2.2)

Р(Н2) =0.9440∙309395.0=292337.8926 (Па)

Р(СО) =0.0066∙309395.0=2043.4227 (Па)

Р(СН4) =0.0514∙309395.0=15717.266(Па)

Концентрація складників газової суміші, мг/м3

(2.3)

де t – температура газової суміші у трубопроводі.

(мг/м3)

(мг/м3)

Густина газової суміші у трубопроводі,

(2.4)

Молекулярна маса газової суміші у трубопроводі:

(2.5)

Мсм=0,9444·2+0,0067·44+0,0514·16=2.9952 (г/моль)

Об’єм газів у трубопроводі, м3:

V=0.7850∙d2∙L

(2.6)

де d – діаметр трубопроводу;

L – довжина трубопроводу.

V = 0.7850∙862∙90.0=0.5225 (м3)

Коефіцієнт негерметичності фланцевих з’єднань цехового трубопроводу m приймається рівним 0,0010.

Кількість газової суміші (г/ч), що виділяється через нещільності фланцевих з’єднань трубопроводу розраховується за формулою:

(2.7)

(г/ч)

Об’єм газової суміші (м3/г), що виділяється через нещільності фланцевих з’єднань трубопроводу розраховується за формулою:

,

(2.8)

3/г)

Кількість газової суміші складників, що виділяється через нещільності фланцевих з’єднань трубопроводу розраховується за формулою (г/ч):

Gi = Vсм∙Сі

(2.9)

G(H2)=0.00241∙182793.9347 =0.4331 (г/год)

G(СО)=0.00241∙28423,9312 =0.0666 (г/год)

G(СH4)=0.00241∙78811.2191 =0.1868 (г/год)