- •Завдання на курсовий проект (роботу) студентки
- •Календарний план
- •Анотація
- •Умовні позначення і символи:
- •Організовані джерела викиду
- •1.1 Розрахунок розсіювань викидів з одиночного джерела
- •1.2 Знаходження гранично допустимого викиду
- •1.3 Визначення границь санітарно-захисної зони для підприємств
- •Розділ 2 неорганізовані джерела викиду
- •2.1 Визначення кількості шкідливих речовин, що надійшли через нещільності фланцевих з’єднань
- •2.2 Визначення кількості шкідливих речовин, що надійшли за з вільної поверхні рідини за рахунок випару
- •2.3 Породні відвали. Розрахунок викидів твердих часток
- •2.4 Розрахунок викидів при згорянні твердих побутових відходів (тпв)
- •Висновки
- •Список літератури
Організовані джерела викиду
1.1 Розрахунок розсіювань викидів з одиночного джерела
Вихідні данні:
Речовина |
М, г/с |
|
Н, м |
D, м |
u, м/с |
|
ГДК
|
м |
Координати джерела |
|
х |
у |
|||||||||
C6H6 |
0,45 |
1,90 |
24 |
0,5 |
5.4 |
60 |
1.500 |
50 |
150 |
150 |
Максимальна приземна концентрація шкідливих речовин для викиду нагрітої газоповітряної суміші з одиночного джерела з круглим гирлом за несприятливими метеорологічними умовами на відстані Хм (м) від джерела, повинна визначатися за формулою:
|
(1.1)
|
де А − коефіцієнт, залежний від температурної стратифікації атмосфери і визначаючий умови вертикального і горизонтального розсіювання шкідливих речовин в атмосферному повітрі,
М − кількість шкідливої речовини, викинутої в атмосферу, г/с;
F − безрозмірний коефіцієнт, який враховує швидкість осідання шкідливої речовини в атмосферному повітрі;
m і n − безрозмірні коефіцієнти, які враховують умови виходу газоповітряної суміші з гирла джерела викиду;
Н − висота джерела над рівнем землі, м;
Т
− різниця між температурою газоповітряної
суміші, що
викидається,
Тr
і температурою навколишнього атмосферного
повітря Тв
,
град.;
V1 − об’єм газоповітряної суміші,
Об’єм газоповітряної суміші знаходиться за формулою:
де D − діаметр гирла джерела викидів, м;
w0 − середня швидкість виходу газоповітряної суміші з гирла джерела викиду, м/c;
Розрахуємо
за формулою (1.2):
Коефіцієнт
А(
)
повинен прийматись для несприятливих
метеорологічних
умов,
при яких концентрації шкідливих речовин
в атмосферному повітрі від джерела
викиду досягає максимального значення
(для України −200).
Величини М та V1 повинні визначатися розрахунком в технологічній частині проекту чи приймати згідно з діючими для даного виробництва нормативами.
Величину
Т
(
С)
слід визначати, приймаючи температуру
навколишнього атмосферного повітря по
середній температурі зовнішнього
повітря найбільш спекотного місяця
(25,2
С
),а температуру викинутоi
в атмосферу газоповітряної суміші −
по дійсним для підприємства технічних
нормативам.
Т
=
=
60,0
– 25,200=34,800
С
Значення безрозмірного коефіцієнта F повинна прийматися:
а) для газоподібних шкідливих речовин та мілкодисперсних аерозолей−1;
б) для пилу та золи, якщо середній експлуатаційний коефіцієнт очистки дорівнює: не менш 90% ―2; від 75 до 90% ―2,5; менше 75% ―3.
Безрозмірний коефіцієнт m визначається за формулою:
(1.3)
в
залежності від параметра, f
що
визначається
за
формулою:
(1.4)
Значення
безрозмірного коефіцієнту n
обчислюється
по
формулі (1.6)
в
залежності від параметру
обчислюємого по формулі (1.7).
При
n= |
(1.5) |
де
|
(1.6) |
Розрахуємо за формулою (1.6):
Отримане
значення попадає в інтервал
,
розраховуємо за формулою (1.5):
n=
З отриманих даних можна розрахувати f по формулі(1.4):
А також m по формулі(1.3):
Тепер
можна розрахувати
по формулі (1.1):
Максимально
приземна концентрація шкідливих речовин
при несприятливих метеорологічних
умовах досягається на осі факелу викидів
( в напрямку середнього вітру за період,
який розглядається) на відстані
(м) від джерела викиду.
Величина повинна визначатися по формулі:
|
(1.7) |
де d – безрозмірна величина, яка визначається по формулам:
при
|
(1.8) |
Коли
безрозмірний коефіцієнт
,
величина
визначається по формулі:
|
(1.9) |
Отримане
значення
попадає в інтервал
,
розраховуємо за формулою (1.20):
Отримав значення d ми можемо розрахувати по формулі (1.7):
Небезпечна
швидкість повітря
(м/с)
на рівні флюгера (звичайно 10 м від рівня
землі), при якій має місце найбільше
значення приземної концентрації
шкідливих речовин в атмосферному повітрі
,
повинна
визначатися за формулою:
при
,
|
(1.10) |
=0.9112
Максимальна
приземна концентрація шкідливої речовини
(мг/
)
при несприятливих метеорологічних
умовах та швидкості
(м/c),
яка відрізняється від небезпечної
швидкості вітру
,
в атмосферному повітрі
,
повинна визначатися по формулі:
|
(1.11) |
де
r
- безрозмірна величина,
яка визначається в залежності від
відношення
по формулам:
при
;
|
(1.12)
|
;
Відстань
від джерела викиду
(м),
на якому при швидкості вітру u
і несприятливих метеорологічних умовах
приземна концентрація досягається
максимального значення
(мг/
),
повинна визначатися за формулою:
|
(1.13) |
де р – безрозмірна величина, яка визначається в залежності від відношення
по формулам:
при
|
(1.14) |
Значення приземних концентрацій шкідливих речовин С в атмосфері по осі факелу викиду на різних відстанях від джерела повинні визначатися за формулою:
|
(1.15) |
де
- безрозмірна величина, яка визначається
при небезпечній швидкості вітру в
залежності від відношення
по формулам:
при
.0
|
(1.16) |
при
.0
|
(1.17) |
Результати обчислень приведені у таблиці 1.1
Таблиця 1.1
X |
Xмн |
X/Xмн |
S1 |
C |
80,0000 |
400,7531 |
0,1996 |
0,1802 |
0,0023 |
160,0000 |
400,7531 |
0,3992 |
0,5235 |
0,0066 |
240,0000 |
400,7531 |
0,5989 |
0,8195 |
0,0103 |
320,0000 |
400,7531 |
0,7985 |
0,9722 |
0,0122 |
400,0000 |
400,7531 |
0,9981 |
1,0000 |
0,0126 |
480,0000 |
400,7531 |
1,1977 |
0,9524 |
0,0120 |
560,0000 |
400,7531 |
1,3974 |
0,9012 |
0,0113 |
640,0000 |
400,7531 |
1,5970 |
0,8486 |
0,0107 |
720,0000 |
400,7531 |
1,7966 |
0,7960 |
0,0100 |
800,0000 |
400,7531 |
1,9962 |
0,7444 |
0,0094 |
880,0000 |
400,7531 |
2,1959 |
0,6946 |
0,0087 |
960,0000 |
400,7531 |
2,3955 |
0,6472 |
0,0081 |
1 040,0000 |
400,7531 |
2,5951 |
0,6025 |
0,0076 |
1 100,0000 |
400,7531 |
2,7448 |
0,5709 |
0,0072 |
Аналогічно
визначається значення концентрації
шкідливих речовин на різних відстанях
по вісі смолоскипу за інших значень
швидкості вітру U
та несприятливих метеорологічних
умовах.
Концентрація
шкідливої речовини визначається
множенням
на S1.
Результати розрахунку значень та S1 наведені в таблиці 1.2
Таблиця 1.2
X |
Xм |
X/Xм |
S2 |
C |
30 |
155,5477 |
0,1928 |
0,1699 |
0,0080 |
60 |
155,5477 |
0,3857 |
0,5000 |
0,0235 |
90 |
155,5477 |
0,5786 |
0,7952 |
0,0373 |
120 |
155,5477 |
0,7714 |
0,9604 |
0,0451 |
150 |
155,5477 |
0,9643 |
0,9998 |
0,0469 |
200 |
155,5477 |
1,2857 |
0,9301 |
0,0437 |
250 |
155,5477 |
1,6072 |
0,8459 |
0,0397 |
300 |
155,5477 |
1,9286 |
0,7616 |
0,0358 |
400 |
155,5477 |
2,5715 |
0,6076 |
0,0285 |
500 |
155,5477 |
3,2144 |
0,4822 |
0,0226 |
600 |
155,5477 |
3,8573 |
0,3851 |
0,0181 |
700 |
155,5477 |
4,5002 |
0,3110 |
0,0146 |
800 |
155,5477 |
5,1431 |
0,2545 |
0,0120 |
900 |
155,5477 |
5,7860 |
0,2111 |
0,0099 |
1000 |
155,5477 |
6,4288 |
0,1773 |
0,0083 |
1100 |
155,5477 |
7,0717 |
0,1506 |
0,0071 |
За
даними таблиць 1.1. та 1.2 будуємо графік
залежності зміни концентрації за віссю
смолоскипа викиду

,
,
,
,
,
,
,
,