
- •1 Періодизація історії української культури.
- •2 Культура первісного суспільства
- •3 Трипільська культура іv-ііі тис. До н.Е.
- •4. Кочові народи
- •5. Антична культура міст-держав північного причорномор’я та криму
- •6. Язичницька культура
- •7. Запровадження християнства у Київській Русі, його вплив на духовну культуру.
- •8. Розвиток писемності, освіти та літератури в добу Київської Русі.
- •9. Архітектура Київської Русі.
- •10. Монументальний живопис Русі. Мозаїки. Фрески.
- •11. Розвиток іконопису в 10-12 ст. Київська школа.
- •12. Музична культура та народна творчість Київської Русі
- •13. Галицько-Волинська Русь як культурна спадкоємниця Київської Русі.
- •14. Поширення ідей раннього гуманізму в Україні (Юрій Дрогобич, Павло Русин, Станіслав Оріховський).
- •15. Пересопницьке Євангеліє – визначна пам’ятка староукраїнської мови.
- •Роль Євангелія в офіційному церемоніалі
- •16. Культурно-просвітницька діяльність братських шкіл.
- •17. Розвиток освіти і науки в Україні в 16 – 1 пол.17 ст.
- •18. Розвиток книгодрукування в Україні хvі ст.
- •19. Полемічна література.
- •20. Ренесансний стиль в архітектурі і містобудуванні
- •21. Архітектура і образотворче мистецтво 17 – 1 пол. 18 ст
- •22. Музична культура і театральне мистецтво України епохи Ренесансу.
- •23. Культура Запорізької Січі та її самобутні риси.
- •24. Києво-Могилянська академія –визначний центр освіти і науки.
- •25. Гетьман Іван Мазепа та його роль у розвитку української культури.
- •27. Музична культура і театральне мистецтво другої половини хvіі-хvііі ст.
- •28. Архітектурні пам’ятки доби козацького бороко, рококо, класицизму.
- •29. Образатворче мистецтво у 2 пол. 17 – 18 ст.
- •30. Національно-культурне відродження наприкінці 18 – 1 пол. 19 ст
- •31. Розвиток літератури, театру на музики на поч. Хіх ст.
- •32. Архітектура у першій пол. Хіх ст.
- •33. Образотв. Мист. У першій пол. Хіх ст.
- •34. Кирило-Мефодіївське товариства
- •35. Розвиток культ. В Зх. Укр. Просвіти. Нтш
- •36. Діяльність громад
- •37. Наступ рос. Царизму
- •38.Театральна культура в 2 пол. 19 – на поч. 20 ст
- •39. Микола Лисенко
- •40. Музична культура в 2 пол. 19 – на поч. 20 ст
- •41. 42. Українська архітектура та живопис в 2 пол.19 – на поч 20 ст.
- •Нова українська література
- •Романтизм
- •Реалізм
- •Модернізм
- •44.Укр. Культ. В 1917-20р.
- •45. Політика українізації та її вплив на українську культуру
- •47.Образотворче мистецтво. Школа увікраїнських монументалістів м.Бойчука.
- •48. Лесь Курбас – визначний діяч українського театрального мистецтва.
- •49. Музика у 20-40 рр. Хх ст.
- •50. Кінематограф у 20-30 рр
- •51. “Розстріляне відродження” 20-30-х років хх ст. Та його трагічні наслідки для української культури
- •52. Укр. Культ. В Зх. Укр. В 30 рр.
- •53. Олександр Довженко – основоположник українського кіномистецтва.
- •54. Діячі української культури в еміграції
- •55, 56. Культура Др. Світ. Війни і у післявой. Період. Освіта, наука і мистецтво у післяв. Період
- •57. Шістдесятництво
- •58. Українське кіно
- •59. Укр. Культ. В 60-80 рр. Русифікація.
- •60. Самвидав
- •61. Живопис, скульптура, графіка у 60-80 рр.
- •62. Ліна Костенко
- •64. Культура України в умовах нової соціальної реальності.
33. Образотв. Мист. У першій пол. Хіх ст.
Самостійним жанром стає пейзаж, який дедалі більше відходить від класицистичної умовності і набуває більшої емоційної виразності і місцевої своєрідності. Про це яскраво свідчать акварелі О.М. Кунавіна, пейзажі І.М. Сошенка і М.М. Сажина.Новий етап у розвитку укр. образотворчого мистецтва відкрила творчість Т.Г.Шевченка. Вихований на народних традиціях, він під час навчання у Петербурзі ознайомився з досягненнями російської та світової культури. У формуванні світогляду Шевченка важливу роль відіграла передова суспільна думка Росії, ідеї Бєлінського, Герцена, Чернишевського. Величезний вплив на його творчість мали такі діячі російської культури, як Брюллов та Венеціанов У жанрових картинах «Селянська сім’я», «На пасіці», у серії малюнків в узагальнюючих образах він правдиво відобразив життя і побут простого народу. У полотні «Катерина» художник показав трагедію української дівчини_кріпачки, зведеної і покинутої офіцером. Зосереджуючи головну увагу на образі Катерини, він виділяє її кольором. В образі дівчини Шевченко підкреслює моральну чистоту і глибоку тугу. У станковому живописі, зокрема у жанрі портрета, художники звільнилися від іконописної канонічності, у їх творчості підсилилася увага до індивідуальних рис людини, її зовнішності й духовного життя.
Відомими майстрами портрета були Д.Г. Левицький і В.Л.Боровиковський. Художник В.А. Тропінін вперше зобразив на полотні просту людину. Образи його творів «Весілля в Куківці», «Українець» сповнені душевної краси і незламної волі. Протягом двох десятиліть свого перебування в Україні, коли він був кріпаком подільського поміщика,Тропінін створив чудову галерею портретів селян, картин української природи, жанрових сцен. Реалізм Тропініна був кроком уперед у розвитку українського мистецтва. Принципів достовірності образів, їх психологічного трактування дотримувався у своїх портретах К.С. Павлов («Автопортрет», «Бондар»). Високим рівнем професійної майстерності й помітним прагненням до романтичної інтерпретації образу виділялись роботи А.М. Мокрицького («Портрет Є.Гребінки», «Портрет незнайомої», «Італійський пейзаж»). Твори А. Мокрицького дещо сентиментальні і мають салонний характер. Крім того, А.М. Мокрицький залишив цінну мемуарну спадщину «Щоденник художника А.М.Мокрицького». Самостійним жанром стає пейзаж, який дедалі більше відходить від класицистичної умовності і набуває більшої емоційної виразності і місцевої своєрідності. Про це яскраво свідчать акварелі О.М. Кунавіна, пейзажі І.М. Сошенка і М.М. Сажина. Новий етап у розвитку укр. образотворчого мис-ва відкрила творчість Т.Г.Шевченка. У 1847 р. Шевченко подорожує Україною. Сповнений нових вражень, він по приїзді до Петербурга задумав видати серію офортів під назвою «Живописна Україна», у якій мав намір показати історичне минуле, побут і звичаї рідного народу, природу України. Шість його офортів — «У Києві», «Видубицький монастир у Києві», «Судна рада», «Старости», «Казка», «Дари в Чигирині 1649 року» — відзначаються блискучою технікою, типовістю образів селян, життєвою й історичною правдивістю.