
- •1 Періодизація історії української культури.
- •2 Культура первісного суспільства
- •3 Трипільська культура іv-ііі тис. До н.Е.
- •4. Кочові народи
- •5. Антична культура міст-держав північного причорномор’я та криму
- •6. Язичницька культура
- •7. Запровадження християнства у Київській Русі, його вплив на духовну культуру.
- •8. Розвиток писемності, освіти та літератури в добу Київської Русі.
- •9. Архітектура Київської Русі.
- •10. Монументальний живопис Русі. Мозаїки. Фрески.
- •11. Розвиток іконопису в 10-12 ст. Київська школа.
- •12. Музична культура та народна творчість Київської Русі
- •13. Галицько-Волинська Русь як культурна спадкоємниця Київської Русі.
- •14. Поширення ідей раннього гуманізму в Україні (Юрій Дрогобич, Павло Русин, Станіслав Оріховський).
- •15. Пересопницьке Євангеліє – визначна пам’ятка староукраїнської мови.
- •Роль Євангелія в офіційному церемоніалі
- •16. Культурно-просвітницька діяльність братських шкіл.
- •17. Розвиток освіти і науки в Україні в 16 – 1 пол.17 ст.
- •18. Розвиток книгодрукування в Україні хvі ст.
- •19. Полемічна література.
- •20. Ренесансний стиль в архітектурі і містобудуванні
- •21. Архітектура і образотворче мистецтво 17 – 1 пол. 18 ст
- •22. Музична культура і театральне мистецтво України епохи Ренесансу.
- •23. Культура Запорізької Січі та її самобутні риси.
- •24. Києво-Могилянська академія –визначний центр освіти і науки.
- •25. Гетьман Іван Мазепа та його роль у розвитку української культури.
- •27. Музична культура і театральне мистецтво другої половини хvіі-хvііі ст.
- •28. Архітектурні пам’ятки доби козацького бороко, рококо, класицизму.
- •29. Образатворче мистецтво у 2 пол. 17 – 18 ст.
- •30. Національно-культурне відродження наприкінці 18 – 1 пол. 19 ст
- •31. Розвиток літератури, театру на музики на поч. Хіх ст.
- •32. Архітектура у першій пол. Хіх ст.
- •33. Образотв. Мист. У першій пол. Хіх ст.
- •34. Кирило-Мефодіївське товариства
- •35. Розвиток культ. В Зх. Укр. Просвіти. Нтш
- •36. Діяльність громад
- •37. Наступ рос. Царизму
- •38.Театральна культура в 2 пол. 19 – на поч. 20 ст
- •39. Микола Лисенко
- •40. Музична культура в 2 пол. 19 – на поч. 20 ст
- •41. 42. Українська архітектура та живопис в 2 пол.19 – на поч 20 ст.
- •Нова українська література
- •Романтизм
- •Реалізм
- •Модернізм
- •44.Укр. Культ. В 1917-20р.
- •45. Політика українізації та її вплив на українську культуру
- •47.Образотворче мистецтво. Школа увікраїнських монументалістів м.Бойчука.
- •48. Лесь Курбас – визначний діяч українського театрального мистецтва.
- •49. Музика у 20-40 рр. Хх ст.
- •50. Кінематограф у 20-30 рр
- •51. “Розстріляне відродження” 20-30-х років хх ст. Та його трагічні наслідки для української культури
- •52. Укр. Культ. В Зх. Укр. В 30 рр.
- •53. Олександр Довженко – основоположник українського кіномистецтва.
- •54. Діячі української культури в еміграції
- •55, 56. Культура Др. Світ. Війни і у післявой. Період. Освіта, наука і мистецтво у післяв. Період
- •57. Шістдесятництво
- •58. Українське кіно
- •59. Укр. Культ. В 60-80 рр. Русифікація.
- •60. Самвидав
- •61. Живопис, скульптура, графіка у 60-80 рр.
- •62. Ліна Костенко
- •64. Культура України в умовах нової соціальної реальності.
2 Культура первісного суспільства
Первісна епоха властива всім без винятку формам людської спільноти. Кожній з них притаманний свій історичний шлях розвитку, однак доцільно виходити з того, що первісна історія суспільства, його культура мають узагальнювальний характер. Поєднуючи воєдино все первісне суспільство, культура виступає як загальнолюдський здобуток, а вся людська спільність — як носій цієї культури. Важливими джерелами для вивчення культури первісного суспільства є археологічні, етнографічні й антропологічні матеріали, а також фольклорні пам'ятки, здобутки лінгвістики, геології, палеоботаніки. На їх основі розроблено періодизацію первісного суспільства.
Датський вчений К.Томсен (1788 — 1865 pp.), використовуючи археологічні дані, впровадив поняття трьох віків: кам'яного, бронзового та залізного. Сьогодні до них додають і четвертий — мідний, а кожен із віків, у свою чергу, поділяють на окремі етапи.
Кам'яний вік відповідає первісному ладу, бронзовий - виникн. найдавн. держав, ранній залізний - державам вторинного типу. Кам'яний вік на терит. Укр. розпочався 800 тис. рр. тому і тривав до неоліту (IV тис. до н.е.); мідний вік: IV - III тис. до н.е.; бронзовий вік: II тис. до н.е. - VIII ст. до н.е., ранній залізний вік: VIII ст. до н.е. - IV ст. н.е. Вітчизняні вчені вваж., що на терит. Укр. кам'яний вік та епоха неоліту закінч. близько 2800 - 2750 pp. до н.е. Складовою частиною цієї епохи на деяких територіях був мідний вік (між 3300 — 2800/2750 pp. до н.е.). Епоху бронзового віку датують із 2800 (2760) до 1200 pp. до н.е., а раннього залізного - періодом із XII ст. до н.е. по IV ст.н.е.
Кожний період у розвитку людської культури має притаманні йому властивості, для першого періоду первіснообщ. ладу (умовно наз. дикунством) характ. поступова еволюція людини, привласн. готових продуктів природи, ств. найпрост. знарядь праці, добув. вогню та виникн. виробн. відносин. І-ою формою сусп.-економ. відносин було первісне люд. стадо, в межах якого відбув. становлення сусп. людини. ІІ-ий — родовий лад/варварство (період повного утвердж. с-ми виробн. відносин первіс. сус-тва). За род. ладу осередком сус-тва був рід, що об'єдн. групу людей, зв'яз. кровним спорідненням (виник. скотар. і землер.). Продукти, отримані від таких форм господар., поступово витісняють залежність їжі від збиральництва. Для нижньої фази варварства характ. запровадження гончарства.
Середня фаза варварства почал. у сх. півкулі з одомашн. тварин, а в зх. — із догляду за рослинами та використ. у буд. неопаленої цегли та каменю. Вища фаза варварства започаткована обробкою заліза.
Початок праобщини припадає на час становлення людини й утв. суспільства, в якому практикувалося усвідомлене виготовлення і застосування знарядь праці. Найдавнішими з-поміж них вважають камені зі слідами безсистемної обробки — еоліти (від грец. еод — ранкова зоря). Ними корист. впродовж кількох сотень тисячоліть. Першими оформленими знаряддями були гальки, оббиті кількома грубими скопами на одному кінці, та відщепи, сколоті від таких гальок. Археологічну культуру, представлену такими знаряддями, прийнято наз. культурою оббитих гальок, або дошельською.
Універс. знаряддями шельської вважається ручне рубило. Це великі, завдовжки 10 - 20 см, і масивні предмети мигдалеподіб., овальної або списоподіб. форми з гострим робочим кінцем із п'яткою на верхньому широкому кінці, в який людина впиралася долонею під час роботи. Викор. відщепи - безформні скалки кременю. У ашельський етап розвитку кам'яної індустрії, ручне рубило піддають детальнішій обробці: лезо рубила стає прямим і гострим. Поліпшується знаряддя із відщепів, застосовують гостроконечники свердла. Під час полюв. на тварин викор. дерев'яні списи або рогатки. На мустьєрському етапі почалося викор. кістки з виробничою метою. Поступово людина оволодівала способами штучного добування вогню.
(Коротко: Найдавніші пам'ятки мист. відн. до доби пізн. палеоліту. Тоді ж: родова орган. сус-тва, поява реліг. вірувань, звичаїв, мист-ва.
Стоянки: - Мізинська (Чернігів): браслети з бивня (на них меандри), барабани з лопатки, кістяні сопілки, статуетки (жіночі, тваринні; + хореографія - фігурки у танці); - Кам'яна Могила (Запоріжжя): скл. з гротів, >3 тис. петрогліфів, наскельні малюнки (полювання на мамонтів), сюди ж Грот Мамонта (зобр. тварин, шаман з піднесеними руками => храм мисливської магії?).
Житла: з кісток і шкур мамонтів.
Мезоліт: поява мікролітів (наконечники списів, стріл), прируч. собаки і вівці/свині.
Неоліт: неоліт. революція (присв. госп. => відтвор.), прируч. тварин (але кінь - в енеоліті), поява ремесел (кераміка, ткацтво, обробка каменю).)