- •1 Періодизація історії української культури.
- •2 Культура первісного суспільства
- •3 Трипільська культура іv-ііі тис. До н.Е.
- •4. Кочові народи
- •5. Антична культура міст-держав північного причорномор’я та криму
- •6. Язичницька культура
- •7. Запровадження християнства у Київській Русі, його вплив на духовну культуру.
- •8. Розвиток писемності, освіти та літератури в добу Київської Русі.
- •9. Архітектура Київської Русі.
- •10. Монументальний живопис Русі. Мозаїки. Фрески.
- •11. Розвиток іконопису в 10-12 ст. Київська школа.
- •12. Музична культура та народна творчість Київської Русі
- •13. Галицько-Волинська Русь як культурна спадкоємниця Київської Русі.
- •14. Поширення ідей раннього гуманізму в Україні (Юрій Дрогобич, Павло Русин, Станіслав Оріховський).
- •15. Пересопницьке Євангеліє – визначна пам’ятка староукраїнської мови.
- •Роль Євангелія в офіційному церемоніалі
- •16. Культурно-просвітницька діяльність братських шкіл.
- •17. Розвиток освіти і науки в Україні в 16 – 1 пол.17 ст.
- •18. Розвиток книгодрукування в Україні хvі ст.
- •19. Полемічна література.
- •20. Ренесансний стиль в архітектурі і містобудуванні
- •21. Архітектура і образотворче мистецтво 17 – 1 пол. 18 ст
- •22. Музична культура і театральне мистецтво України епохи Ренесансу.
- •23. Культура Запорізької Січі та її самобутні риси.
- •24. Києво-Могилянська академія –визначний центр освіти і науки.
- •25. Гетьман Іван Мазепа та його роль у розвитку української культури.
- •27. Музична культура і театральне мистецтво другої половини хvіі-хvііі ст.
- •28. Архітектурні пам’ятки доби козацького бороко, рококо, класицизму.
- •29. Образатворче мистецтво у 2 пол. 17 – 18 ст.
- •30. Національно-культурне відродження наприкінці 18 – 1 пол. 19 ст
- •31. Розвиток літератури, театру на музики на поч. Хіх ст.
- •32. Архітектура у першій пол. Хіх ст.
- •33. Образотв. Мист. У першій пол. Хіх ст.
- •34. Кирило-Мефодіївське товариства
- •35. Розвиток культ. В Зх. Укр. Просвіти. Нтш
- •36. Діяльність громад
- •37. Наступ рос. Царизму
- •38.Театральна культура в 2 пол. 19 – на поч. 20 ст
- •39. Микола Лисенко
- •40. Музична культура в 2 пол. 19 – на поч. 20 ст
- •41. 42. Українська архітектура та живопис в 2 пол.19 – на поч 20 ст.
- •Нова українська література
- •Романтизм
- •Реалізм
- •Модернізм
- •44.Укр. Культ. В 1917-20р.
- •45. Політика українізації та її вплив на українську культуру
- •47.Образотворче мистецтво. Школа увікраїнських монументалістів м.Бойчука.
- •48. Лесь Курбас – визначний діяч українського театрального мистецтва.
- •49. Музика у 20-40 рр. Хх ст.
- •50. Кінематограф у 20-30 рр
- •51. “Розстріляне відродження” 20-30-х років хх ст. Та його трагічні наслідки для української культури
- •52. Укр. Культ. В Зх. Укр. В 30 рр.
- •53. Олександр Довженко – основоположник українського кіномистецтва.
- •54. Діячі української культури в еміграції
- •55, 56. Культура Др. Світ. Війни і у післявой. Період. Освіта, наука і мистецтво у післяв. Період
- •57. Шістдесятництво
- •58. Українське кіно
- •59. Укр. Культ. В 60-80 рр. Русифікація.
- •60. Самвидав
- •61. Живопис, скульптура, графіка у 60-80 рр.
- •62. Ліна Костенко
- •64. Культура України в умовах нової соціальної реальності.
1 Періодизація історії української культури.
Найчастіше зустрічаються три підходи до періодизації вітчизняної історії:
I - хронологічний (первісна епоха), стародавній світ, середньовіччя, новий і новітній час;
II - за соціально-економічними і політичними ознаками: первісне суспільство, капіталістичне суспільство, соціалістичне (радянське) суспільство і суспільство з перехідною економікою в період незалежності України;
III - за періодами становлення і розвитку української державності: стародавня доба, княжа доба, литовсько-руська (польсько-литовська) доба, козаччина і Гетьманська держава, боротьба за українське національне відродження (XIX – поч. ХХ ст.), українська національно-демократична революція (1917-190 рр.), радянська Україна і незалежна Українська держава.
Переважна більшість учених поділяють історію України саме за третім принципом, якого дотримувався і Михайло Грушевський. Необхідно зауважити, що ще у XVII ст. викладач Києво-Братської Колегії, видатний церковний діяч, історик Феодосій Сафонович у своєму знаменитому творі „Крайніка“ розглядав політичну історію України як процес становлення та розвитку Української держави: Київська Русь - Галицько-Волинське князівство - українські удільні князівства у складі Великого князівства Литовського - Запорізька Січ.
1. Стародавня доба - це період від появи людини на території сучасної України і її розвиток до VI–IX ст. нашої ери, коли в процесі вдосконалення знарядь праці, техніки і технології землеробства, піднесення ремесла і торгівлі, а звідси і класової диференціації та розгляду родово-общинного ладу з’являються перші протодержави, які сприяли створенню фундаменту, на якому у IX ст. зросла могутня будова Древньоруської держави. (Анімізм, тотемізм, магія => антропотеокосмізм у слов'ян; космоцентризм у греків)
2. Княжа доба: Київська Русь та її спадкоємниця Галицько-Волинська держава (IX–XIII ст.): утворення великої і сильної Древньоруської держави, головний осередок якої складали усі нинішні етнічні українські землі, сприяло суспільно-економічному, політичному і культурному розвитку східних слов’ян, висунуло її в число провідних країн середньовічного світу. (теоцентризм)
3. Литовсько-польська доба української історії (XIV–XVI ст.) - це період, коли в результаті феодальної роздробленості, князівських міжусобиць і спустошливих набігів кочівників (особливо монголо-татарських орд) землі древньоруських князівств стали здобиччю Литви і Польщі. Наприкінці XVI ст. у складі Польського князівства опинилися всі українські землі, за винятком Північної Буковини (Молдавія), Закарпаття (Угорщина) і Чернігово-Сіверщина (Московське царство). Українські селяни були позбавлені права володіти землею і закріпачені, а великі українські землевласники здебільшого покатоличилися і спольщилися. (всюди - антропоцентризм, у нас - теоцентризм => антропотеоцентризм)
4. Козаччина і гетьманська держава (кінець XVI – XVIII ст.). Цей період вітчизняної історії важливий не лише виникненням специфічного соціального стану українського суспільства, але й створенням у ході національної революції 1648-1676 рр. незалежної від Польщі української Козацької держави - Гетьманщини і її втрата в результаті внутрішньої боротьби за владу і зовнішнього тиску агресивних сусідів. (Європа - раціоцентризм, наукоцентризм, секуляризація; у нас - козацтво, нац.-визв. війна, ...)
5. Період боротьби за українське національне відродження (XIX - поч. ХХ ст.) - від „Руської трійці“, культурно-просвітницької діяльності до створення політичних організацій, одним із головних завдань яких була реалізація самовизначення українського народу. (романтизм => класицизм)
6. Українська національно-демократична революція (1917-1920 рр.), визначним досягненням якої було створення Української держави – Української народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки та проголошення січня 1919 р. Акту злуки усіх українських земель. 7. Радянська державність (УСРР, згодом УРСР), яка була створена на переважній більшості українських земель після поразки української національно-демократичної революції і перебувала у складі СРСР (191-1991 рр.). (модернізм)
8. Незалежна Українська держава, яка проголошена в серпні 1991 р. в результаті розвалу СРСР. (постмодернізм) Зрозуміло, що кожен з цих періодів можна було б розділити на певні етапи розвитку вітчизняної історії, які відіграли визначальну роль у долі українського народу. На цьому буде акцентуватись увага в подальшому викладі.