
- •2 Етапи та напрямки розвитку історії економіки.
- •3. Підходи та критерії періодизауії господарського розвитку сус-ва.
- •12Господарство Київської Русі. «Повість минулих років»
- •13Передумови та суть Великих географічних відкриттів
- •15. Меркантилізм – перша школа політичної економії
- •16. Економічна політика меркантилізму і сучасність.
- •17. Основні закономірності розвитку ринкового господарства в країнах Західної Європи.
- •19. Промисловий переворот та його особливості в різних країнах.
- •20. Зародження класичної школи в політичній економії в Англії і Франції (в. Петті, п.Буагільбер)
- •21. Економічна теорія фізіократів (ф. Кене, а. Тюрго).
- •22. Економічний розвиток Англії в середині XVIII ст
- •23. А.Сміт – економіст мануфактурного періоду розвитку капіталізму.
- •24. Д. Рікардо – економіст епохи промислового перевороту.
- •25. Особливості ринкового господарства у Франції. Економічні погляди ж.Б.Сея та ф.Бастіа.
- •27. Формування ринкового господарства в Німеччині
- •28. Зародження системи національної політичної економії в Німеччині. Ф.Ліст про "індустріальне виховання нації".
- •29.Історична школа: причини виникнення, сутність та етапи розвитку.
- •30. Історичні умови та теоретичні джерела формування марксистської економічної теорії.
- •31. Структурні зміни в економіці провідних країн Заходу (Англія, Франція, Німеччина, сша).
- •32. Маржиналістська революція та її зв’язок зі змінами у світовому господарстві.
- •33.Австрійська школа граничної корисності. К.Менгер, е.Бен-Баверк, ф.Візер.
- •34.Становлення неокласичної традиції. Кембрідзька школа.
- •35. Американська школа маржиналізму. Д.Б.Кларк.
- •36. Економічні передумови та сутність аграрних реформ 1848 р. В Австрії та 1861 р. В Росії. Їх наслідки для України
- •38. Зародження і розвиток кооперативного руху
- •39. Фінансово-кредитна система в Україні
- •40. Особливості розвитку економічної думки в Україні в останній третині XIX ст
- •42.Економічні погляди Подолинського, Вернадського
- •46. Нові явища в соціально-економічному житті провідних країн світу на початку XX ст. Економічні наслідки першої світової війни.
- •47. Відображення державно-монополістичних тенденцій в теоріях імперіалізму (Дж.А.Гобсон, р.Гільфердинг, в.І.Ленін).
- •49. Світова економічна криза 1929-1933 рр. Та її вплив на розвиток капіталістичних країн.
- •50. Теоретична система і економічна програма регулювання економіки Дж. Кейнса.
- •58. Науково-технічний прогрес та його вплив на розвиток світової системи господарства.
- •62. Неоінституціоналізм.
- •63. Теорії трансформації капіталізму.
- •64. Теорії "Індустріального суспільства"
- •65. Концепція футурології.
- •66. Запровадження нової економічної політики.
- •3. Скасування непу.
- •67. Економічні дискусії 20—30-х рр.
- •68. Господарство в умовах формування і зміцнення командно-адміністративної системи
- •69. Розвиток економічної теорії в Україні в радянський період
- •70. Економіка незалежної україни
21. Економічна теорія фізіократів (ф. Кене, а. Тюрго).
Фізіократи — французькі економісти другої половини XVIII ст., представники класичної політичної економії. Саме їх західні економісти називають засновниками політичної економії. Назва цієї наукової школи походить від грецьких слів «фізіс» — природа і «кратос» — влада. Вивчаючи це питання, необхідно уяснити, чим зумовлена поява школи фізіократів саме у Франції,
в економічній політиці якої неподільно панував меркантилізм, фізіократи виступили проти меркантилізму і висунули на перший план аграрну проблему. Саме тому критика меркантилізму набрала в них аграрного характеру. Фізіократи на відміну від меркантилістів були прихильниками економічного лібералізму.
Утворилася школа фізіократів наприкінці 50-х pp. XVIII ст. її представниками були: Ф. Кене, Дюпон де Немур, маркіз Мірабо, Мерсьє де ла Рів'єр, Ж. Тюрго та ін. Визнаним главою школи фізіократів був Ф. Кене (1694—1774). Його перу належить низка економічних праць, зокрема «Економічна таблиця» (1758), «Загальні принципи економічної політики держави», «Про торгівлю» (1760), «Аналіз економічної таблиці», «Діалог про ремісничу працю», «Зауваження відносно грошового процента» (1766) та ін.
Фізіократи де в чому розвивають ідеї Буагільбера, проте їхні погляди зовсім не тотожні. Основу концепції фізіократів становить ідея «природного порядку». Мерсьє де ла Рів'єр, Дюпон де Немур визначають фізіократію як «науку природного порядку». Цю ідею розвиває і Кене. Природний порядок панує як у природі, так і в суспільстві. Закони природного порядку створено Богом, вони вигідні людству, є вічними і незмінними. Основою природного порядку в Кене є право власності.
Економічна програма фізіократів формувалась у боротьбі проти меркантилістів. Якщо останні всю увагу концентрували на аналізі явищ у сфері обігу, то фізіократи перенесли свої дослідження у сферу виробництва. Кене, зокрема, висунув ідею еквівалентності обміну за умов природного порядку. Якщо обмін є еквівалентним, то він не породжує багатства. Збагачення країни фізіократи пов'язують з матеріальним виробництвом, зокрема із сільським господарством.
Основою економічної системи Кене є учення про «чистий продукт». Це надлишок продукції над витрати виробництва. Створюється він лише в сільському господарстві, оскільки тут діє природа, здатна збільшувати споживні вартості. У промисловості відбувається не збільшення натуральних вартостей, а лише їх складання, комбінування, зміна форм. А. Тюрго (1727—1781) — продовжує розвивати ідеї фізіократів. «Чистий продукт» він називає «фізичним даром родючості», «чистим даром» понад заробітну плату. Якщо у фізіократів він є даром природи, то в Тюрго він — результат більшої продуктивності праці робітника в сільському господарстві.
22. Економічний розвиток Англії в середині XVIII ст
Батьківщиною першого промислового перевороту була Англія. Соціально-економічні передумови для його здійснення визріли в цій країні у середині XVIII ст. Важливою передумовою промислового перевороту була буржуазно-демократична революція середини XVII ст., яка ліквідувала основні перепони розвитку підприємництва, розчистила шлях для становлення індустріального суспільства.До другої половини XVIII ст. в Англії завершилося формування нації — важливого політичного чинника, який мав великий вплив на становлення економічної основи цивілізації нового типу. У цей же час у країні відбулося становлення єдиного національного ринку, який стимулював розвиток господарства в цілому.Зовнішньоекономічні передумови промислового перевороту в Англії полягали у безоглядному пограбуванні колоній. На кінець XVIII ст. Англія перетворилася у найбільшу морську і колоніальну державу світу. Величезні прибутки, які забезпечувалися пануванням у світовій торгівлі, використанням незліченних багатств Північної Америки, Індії та інших колоніальних володінь, вкладалися в англійську промисловість.Надзвичайно сприятливими для промислового перевороту було географічне розташування Великобританії та природно-економічні умови країни — водні комунікації, зручні гавані, великі поклади залізної руди та вугілля, наявність сировини для текстильної промисловості.Зовнішньоекономічні умови — постійний попит в Європі на англійські вироби, викликаний безперервними війнами, забезпечував їм ринок збуту і теж сприяв здійсненню промислового перевороту.
Важливим фактором промислового перевороту був вихід на якісно новий технічний рівень англійської бавовняної промисловості, що забезпечувався поступовим впровадженням у текстильне виробництво нових машин і механізмів.
.Промисловий переворот змінив економічну географію Англії. Виникли нові промислові райони, які спеціалізувалися на виробництві окремих видів товарів і продуктів. Значно зросли обсяги промислового виробництва. Англія перетворилася у «майстерню» світу, її винаходи знаходили застосування у багатьох країнах. Змінилася соціальна структура суспільства, збільшилася кількість робітників, які становили 45,5% зайнятого населення. Прискорилася урбанізація Англії. На кінець XIX ст. у містах проживало майже 75% населення.