
- •2 Етапи та напрямки розвитку історії економіки.
- •3. Підходи та критерії періодизауії господарського розвитку сус-ва.
- •12Господарство Київської Русі. «Повість минулих років»
- •13Передумови та суть Великих географічних відкриттів
- •15. Меркантилізм – перша школа політичної економії
- •16. Економічна політика меркантилізму і сучасність.
- •17. Основні закономірності розвитку ринкового господарства в країнах Західної Європи.
- •19. Промисловий переворот та його особливості в різних країнах.
- •20. Зародження класичної школи в політичній економії в Англії і Франції (в. Петті, п.Буагільбер)
- •21. Економічна теорія фізіократів (ф. Кене, а. Тюрго).
- •22. Економічний розвиток Англії в середині XVIII ст
- •23. А.Сміт – економіст мануфактурного періоду розвитку капіталізму.
- •24. Д. Рікардо – економіст епохи промислового перевороту.
- •25. Особливості ринкового господарства у Франції. Економічні погляди ж.Б.Сея та ф.Бастіа.
- •27. Формування ринкового господарства в Німеччині
- •28. Зародження системи національної політичної економії в Німеччині. Ф.Ліст про "індустріальне виховання нації".
- •29.Історична школа: причини виникнення, сутність та етапи розвитку.
- •30. Історичні умови та теоретичні джерела формування марксистської економічної теорії.
- •31. Структурні зміни в економіці провідних країн Заходу (Англія, Франція, Німеччина, сша).
- •32. Маржиналістська революція та її зв’язок зі змінами у світовому господарстві.
- •33.Австрійська школа граничної корисності. К.Менгер, е.Бен-Баверк, ф.Візер.
- •34.Становлення неокласичної традиції. Кембрідзька школа.
- •35. Американська школа маржиналізму. Д.Б.Кларк.
- •36. Економічні передумови та сутність аграрних реформ 1848 р. В Австрії та 1861 р. В Росії. Їх наслідки для України
- •38. Зародження і розвиток кооперативного руху
- •39. Фінансово-кредитна система в Україні
- •40. Особливості розвитку економічної думки в Україні в останній третині XIX ст
- •42.Економічні погляди Подолинського, Вернадського
- •46. Нові явища в соціально-економічному житті провідних країн світу на початку XX ст. Економічні наслідки першої світової війни.
- •47. Відображення державно-монополістичних тенденцій в теоріях імперіалізму (Дж.А.Гобсон, р.Гільфердинг, в.І.Ленін).
- •49. Світова економічна криза 1929-1933 рр. Та її вплив на розвиток капіталістичних країн.
- •50. Теоретична система і економічна програма регулювання економіки Дж. Кейнса.
- •58. Науково-технічний прогрес та його вплив на розвиток світової системи господарства.
- •62. Неоінституціоналізм.
- •63. Теорії трансформації капіталізму.
- •64. Теорії "Індустріального суспільства"
- •65. Концепція футурології.
- •66. Запровадження нової економічної політики.
- •3. Скасування непу.
- •67. Економічні дискусії 20—30-х рр.
- •68. Господарство в умовах формування і зміцнення командно-адміністративної системи
- •69. Розвиток економічної теорії в Україні в радянський період
- •70. Економіка незалежної україни
17. Основні закономірності розвитку ринкового господарства в країнах Західної Європи.
XVI—XVIII ст. в еволюції європейської цивілізації були періодом переходу від феодального до індустріального суспільства. Англійська буржуазна революція (1640—1660 pp.) завершила пізнє Середньовіччя (XVI — перша половина XVII ст.) і поклала початок новій історії (друга половина XVII — XVIII ст.). Перехідна епоха полягала у розкладі феодального господарства і генезі основних ознак індустріального суспільства, яке внаслідок промислового перевороту в Англії і Французької буржуазної революції (1789— 1794 pp.) перетворилося на панівний клас.
Для перехідного періоду характерні значні досягнення в галузі науки і техніки. Посилився між- і внутрішньогалузевий поділ праці. В XVI ст. виділилося майже 100 основних ремесел, в XVIII — 200. Лише в текстильній галузі було понад 20 спеціальностей.Істотні зрушення відбулися у текстильній промисловості, зокрема у виробництві сукна. Самопрядка замінила веретено, горизонтальні та стрічкові ткацькі верстати — примітивні вертикальні. Поширилися сукновальні водяні млини. З'явилися в'язальні машини. Почалось виробництво шовкових та бавовняних тканин, панчіх.
Технічний прогрес охопив гірниче і металургійне виробництво. Було механізовано процеси дроблення та промивання руди. Розвивалося доменне виробництво для добування заліза. З'явилися примітивні токарні, свердлильні, шліфувальні, гвинторізні верстати, механічні молоти тощо.В Європі почали виготовляти папір, що замінив пергамент. Розвивалося книгодрукування за допомогою літерного набору, використовувалися годинникові механізми з маятником. Було сконструйовано телескоп, мікроскоп, термометр, барометр, гідрометр. З'явились нові типи кораблів (баржі, каравели), зросла їх вантажність (від 500 до 2 тис. т), поліпшилися мореплавні характеристики. Ширше публікувалися наукові праці, був виданий географічний атлас. В економічному розвитку Західної Європи велику роль відіграли географічні відкриття кінця XV — початку XVI ст. Їх важливою економічною передумовою була криза левантійської торгівлі з другої половини XV ст. Після загарбання турками Константинополя у 1453 p. ними контролювалися Чорне та Середземне моряЗначним стимулом до географічних відкриттів було золото як матеріалізація багатства. Відчувалася нестача грошей у товарному обігу. Видобуток коштовних металів був обмежений, значна їх частина йшла на прикраси. Пасивним залишався баланс Європи у східній торгівлі. Іспанські дворяни після завершення війни з арабами і відвоювання у 1492 p. Гранади залишилися без засобів існування. Вони зневажали економічну діяльність і намагалися вийти із скрутного становища за допомогою територіальної експансії, вирушаючи в небезпечні експедиції.
Розвиток абсолютизму в Західній Європі створив політичні передумови для організації великих морських експедицій для колоніальних загарбань. Монархам потрібні були гроші для утримання війська, чиновників, двору.
18. Буржуазно-демократичні революції, їх суть і значення для розвитку ринкової економіки. війна північноамериканських колоній Англії була першою північноамериканською буржуазною революцією, що прийняла характер національно-визвольної війни, дозволила ряд задач буржуазної революції. Перемога північноамериканського народу у війні за незалежність була однієї з вирішальних битв капіталізму, що підіймається, проти феодального ладу. У працях У. Фостера й інших добутках сучасною марксисткою історіографії США твердо обґрунтована точка зору на війну 1775-1783 років як буржуазну революцію, що була складовою частиною загальної революційної боротьби народів Америки проти колоніального гніту і спроб насадження феодалізму. Війна американських колоній за незалежність дозволила ряд задач буржуазної революції, забезпечила завоювання національної незалежності і розширення території. Завоювання незалежності сприяло подальшому складанню і росту північноамериканської буржуазної нації.
Вирішальною рушійною силою північноамериканської революції були народні маси: фермери, ремісники і міська дрібна буржуазія. Їхня роль яскраво проявилася в патріотичному підйомі народу під час війни, у створенні місцевого ополчення (міліції) у Новій Англії і Західній Віргінії. Народні маси склали основу партизанської армії, що розгромила англійських гнобителів. Установлення республіканського ладу, обмеження і заборона рабства на Півночі. Але внаслідок неорганізованості народних мас керівна роль у війні й у створенні нової буржуазно-рабовласницької держави США належала великим землевласникам-плантаторам і буржуазії. У країні збереглася велика земельна власність, західні землі захоплювали у свої руки рабовласники і великі земельні спекулянти. Рабство в південних штатах було узаконено, і плантаційне рабовласницьке господарство одержало подальше поширення на південний захід країни. Загалом , в підсумку в США демократичні прагнення народу не здобули перемоги. Північноамериканська революція була буржуазної, а не буржуазно-демократичної, незважаючи на сильні демократичні тенденції, що особливо позначилися на Півночі країни, у Новій Англії. Нова буржуазно-рабовласницька держава володіла передовий для свого часу, але далеко не демократичною конституцією. Інтереси плантаторів і великої буржуазії одержали в ній пануюче значення. Нова буржуазно-рабовласницька республіка пішла по шляху розвитку капіталізму, що супроводжувався територіальною експансією, винищуванням індіанців, ростом плантаційного рабовласницького господарства, збагачення великих капіталістів, ростом прірви між бідністю і багатством.