
- •2 Етапи та напрямки розвитку історії економіки.
- •3. Підходи та критерії періодизауії господарського розвитку сус-ва.
- •12Господарство Київської Русі. «Повість минулих років»
- •13Передумови та суть Великих географічних відкриттів
- •15. Меркантилізм – перша школа політичної економії
- •16. Економічна політика меркантилізму і сучасність.
- •17. Основні закономірності розвитку ринкового господарства в країнах Західної Європи.
- •19. Промисловий переворот та його особливості в різних країнах.
- •20. Зародження класичної школи в політичній економії в Англії і Франції (в. Петті, п.Буагільбер)
- •21. Економічна теорія фізіократів (ф. Кене, а. Тюрго).
- •22. Економічний розвиток Англії в середині XVIII ст
- •23. А.Сміт – економіст мануфактурного періоду розвитку капіталізму.
- •24. Д. Рікардо – економіст епохи промислового перевороту.
- •25. Особливості ринкового господарства у Франції. Економічні погляди ж.Б.Сея та ф.Бастіа.
- •27. Формування ринкового господарства в Німеччині
- •28. Зародження системи національної політичної економії в Німеччині. Ф.Ліст про "індустріальне виховання нації".
- •29.Історична школа: причини виникнення, сутність та етапи розвитку.
- •30. Історичні умови та теоретичні джерела формування марксистської економічної теорії.
- •31. Структурні зміни в економіці провідних країн Заходу (Англія, Франція, Німеччина, сша).
- •32. Маржиналістська революція та її зв’язок зі змінами у світовому господарстві.
- •33.Австрійська школа граничної корисності. К.Менгер, е.Бен-Баверк, ф.Візер.
- •34.Становлення неокласичної традиції. Кембрідзька школа.
- •35. Американська школа маржиналізму. Д.Б.Кларк.
- •36. Економічні передумови та сутність аграрних реформ 1848 р. В Австрії та 1861 р. В Росії. Їх наслідки для України
- •38. Зародження і розвиток кооперативного руху
- •39. Фінансово-кредитна система в Україні
- •40. Особливості розвитку економічної думки в Україні в останній третині XIX ст
- •42.Економічні погляди Подолинського, Вернадського
- •46. Нові явища в соціально-економічному житті провідних країн світу на початку XX ст. Економічні наслідки першої світової війни.
- •47. Відображення державно-монополістичних тенденцій в теоріях імперіалізму (Дж.А.Гобсон, р.Гільфердинг, в.І.Ленін).
- •49. Світова економічна криза 1929-1933 рр. Та її вплив на розвиток капіталістичних країн.
- •50. Теоретична система і економічна програма регулювання економіки Дж. Кейнса.
- •58. Науково-технічний прогрес та його вплив на розвиток світової системи господарства.
- •62. Неоінституціоналізм.
- •63. Теорії трансформації капіталізму.
- •64. Теорії "Індустріального суспільства"
- •65. Концепція футурології.
- •66. Запровадження нової економічної політики.
- •3. Скасування непу.
- •67. Економічні дискусії 20—30-х рр.
- •68. Господарство в умовах формування і зміцнення командно-адміністративної системи
- •69. Розвиток економічної теорії в Україні в радянський період
- •70. Економіка незалежної україни
27. Формування ринкового господарства в Німеччині
Німеччина. Важливу роль у відбудові та подальшому розвитку господарства відіграли грошово-цінова реформа німецького уряду. Вона зупинила інфляцію, сприяла ліквідації «чорного ринку», створила умови для відновлення економіки. Паралельно відбувалося формування органів державної влади та самоуправління, політичої системи країни. Посаду федерального канцлера Німеччини обійняв лідер ХДС-ХСС К.Аденауер. 20 вересня 1949 р., після сформування уряду, було завершено процес утворення ФРН, економічне життя пожвавилося.
Перші роки існування ФРН були позначені високими і стабільними темпами промислового розвитку. Вже у 1951 р. загальний обсяг виробництва був на третину вищим, ніж у 1936-у, а у 1956 р. він подвоївся. Середньорічний приріст промислової продукції складав за період з 1950 по 1960 роки 9,6% проти 4% у США і 3% у Великобританії.
Німецькому «економічному диву» сприяло декілька причин. По-перше, значною мірою вдалося зберегти промисловий потенціал західної частини країни, репараційні платежі на користь США, Англії, Франції були меншими. По-друге, було вдосталь дешевої робочої сили, особливо після репатріації 9 млн. німців із Східної Прусії та інших районів.
Особливості менталітету німецького народу (висока працездатність, схильність до дисципліни, порядку, готовність після руйнівної війни на будь-які жертви для відбудови країни і досягнення власного добробуту тощо) відіграли дуже важливу роль у відбудові.Заробітна плата робітників у перші повоєнні роки була на 35% меншою від довоєнної, а робочий тиждень був більшим.США надали Західній Німеччині 3,9 млрд. доларів «стартової допомоги» згідно із планом Маршалла. Ці кошти, а також надходження із федерального бюджету (30-32% всіх вкладів в економіку), були витрачені на заміну застарілого обладнання, оновлення виробництва, створення нових галузей економіки (нафтохімії, електроніки тощо). Відбувався процес прискореної індустріалізації порівняно відсталих регіонів. Економічному розвитку сприяв великий попит на всі види промислової продукції, як виробничого призначення, так і на товари широкого вжитку
28. Зародження системи національної політичної економії в Німеччині. Ф.Ліст про "індустріальне виховання нації".
Німеччина XIX ст. — це країна, що складалася з політичне й економічно відособлених держав, об'єднаних у конфедерацію за національною ознакою. Їхня економічна відособленість базувалась на феодальних відносинах, нерозвиненій індустрії, політичному протиборстві та державній регламентації всіх сфер економічної діяльності.Чи не найнаочнішою ознакою відсталості Німеччини (і важливим чинником такої відсталості) було існування митних кордонів між окремими державами конфедераціїМитна реформа 1818 мала певні позитивні наслідки, але не поліпшила стану німецької економіки в цілому. Ставало все очевиднішим, що часткове реформування торгово-економічних відносин не вирішує проблем суспільства. Необхідною була політика, яка б створила умови для вільного економічного розвитку всіх німецьких держав.Автором нової теоретичної системи був Фрідріх Ліст.Фрідріх Ліст (1789—1846) Ліст визнає ліберальні ідеї в тій їхній частині, що стосується розвитку капіталістичної промисловості, і закликає до реформ, перешкодою для яких, на його думку, є внутрішня митна політика Німеччини.Головний предмет досліджень економічної теорії Ліст бачить у визначенні ролі держави в конкретній історичній ситуації, її діяльності зі "збудження" національних продуктивних сил суспільства. Політична економія має визначити, що саме треба зробити державі на конкретному етапі розвитку, аби продуктивні сили в межах даної країни забезпечили економічний розквіт.Роль держави і теорія протекціонізму. Держава в перехідний до вищої стадії розвитку період мусить здійснювати функцію організації, об'єднання, виховання та захисту нації. Політичне сильна держава може цю функцію реалізувати і виконати завдання щодо створення умов для економічного прогресу. Сприятиме досягненню метипротекціоністська політика держави, яка захищатиме молоду індустрію від конкуренції.Серед заходів, які має застосовувати держава, — протекціонізм, духовне та"індустріальне" виховання нації.Теорія Ліста — це меркантилізм XIX століття, проповідь політики національної відокремленості в перехідний до вищої стадії період розвитку. Вона збагатила політичну економію абстрактною теорією міжнародної торгівлі та протекціонізму. Це було оригінальне розуміння предмета політекономічного дослідження, згідно з яким існують два різновиди лібералізму — для внутрішнього використання й космополітичного, два рівні природних економічних законів— особливих для окремої країни (нації") і загальних для всіх економік, що перебувають на тій самій стадії розвитку, два рівні економіки — макроекономічний та мікроекономічний. Зведення цих рівнів в одне ціле, на думку Ф. Ліста, має теоретично забезпечити політична економія.