2. Нововведення у навчанні

Якщо ви бажаєте щоб педагогічна праця давала вчителям радість, щоб повсякденне проведення уроків не перетворювалося на нудну,одноманітну повинність, виведіть кожного вчителя на щасливу стежину дослідника.

В. Сухомлинський

Вже давно викладачі, вчителі, вихователі говорили про те що студенти, учні, діти не хочуть учитися. Часто у дітей відсутня мотивація та немає жодного інтересу до науки. Психологи та педагоги почали працювати над проблемою як повернутися до науки та виходити після іспиту з посмішкою Аби навчання було продуктивним, інформація надовго залишались у пам’яті, а сам процес приносив задоволення як для викладача, так і для студента. Звідси і беруть свій початок нетрадиційні, інноваційні, інтерактивні технології навчання. Так, ще всередині минулого століття на Заході забили тривогу. Що таке інтерактивні методи навчання? Термін "інтерактивний" прийшов до нас із англійської і має значення "взаємодіючий". Термін "інтерактивна педагогіка" був введений в обіг у 1975 році німецьким дослідником Тансом Фріцем. Теоретичні методичні засади інтерактивної освіти, ефективність її впливу на формування особистості ґрунтовно досліджено у працях І.В. Авдєєвої, М.В. Кларіна, О. Пометун, Л. Пироженко , О. Пехоти, Н. Побірчинко, та Г. Селевко, С.О. Сисоївої, О.П. Сидоренко, Г.О. Фреймена, К.О. Баханова та ін.

Існують різні підходи до визначення інтерактивного навчання. Одні вчені визначають його як діалогове навчання: "Інтерактивний - означає здатність взаємодіяти чи знаходитись у режимі бесіди, діалогу з чим-небудь (наприклад, комп'ютером) або ким-небудь (людиною). Отже, інтерактивне навчання - це перш за все діалогове навчання, у ході якого здійснюється взаємодія викладача та студента".

За даними американських учених, під час лекції студент засвоює всього 5 % матеріалу, під час читання - 10 %, роботи з відео/аудіоматеріалами - 20 %, під час демонстрації - 30 %, під час дискусії - 50 %, під час практики - 75 %, а коли студент навчає інших чи відразу застосовує знання - 90 %. Особлива цінність інтерактивного навчання в тому, що студенти навчаються ефективній роботі в колективі. На жаль, навіть студенти старших курсів часто не мають цих навичок.

Для чіткішого розуміння важливості інтерактивного навчання педагоги порівнюють його з відомими та раніше пасивним й активним навчанням. Якщо пасивне навчання - це репродуктивний метод, це вимога слухати та дивитись, активне - це безпосередня участь студента у викладі матеріалу, то інтерактивне - це рівноправна взаємодія викладача та студента. Якщо порівняти ці моделі, то можна зробити висновки про те, що за наявності певних недоліків остання модель досить ефективна. Сутність інтерактивного навчання (за Н.Суворовою) полягає в тому, що в навчальний процес залучаються всі студенти. При цьому їм надається змога роздумувати з приводу того, що вони знають та думають. Колективна діяльність студентів у процесі пізнання і засвоєння літературного матеріалу передбачає індивідуальний внесок кожного в навчальний процес, обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. При цьому має панувати атмосфера доброзичливості та взаємної підтримки. Вона створює умови, за яких студенти не лише здобувають нові знання, а й розвивають свою пізнавальну діяльність, виходять на вищі форми співробітництва.

Використання елементів інтерактивного навчання в українській школі ми зустрічаємо у А. Рівіна у 1918 році, подальшу розробку інтерактивного навчання ми можемо знайти у працях В. Сухомлинського, у творчості вчителів-новаторів 70 – 80-рр. XX ст. Ш. Амонашвілі, В. Шаталова, Є. Ільїна, С. Лисенкової та ін., у теорії розвивального навчання.

Інтерактивні методи навчання (ІАМН) скомпонували низку цікавих, раніше чужих студентам правил. Наприклад, кожна думка важлива; не бійся висловитись; ми всі - партнери; обговорюємо сказане, а не людину; обдумав, сформулював, висловив; кажи чітко, ясно, красиво; вислухав, висловився, вслухався; наводь тільки обґрунтовані докази; умій погодитись і не погодитись; важлива кожна роль.

Правила організації інтерактивного навчання:

1. Правило перше. У роботу повинні бути залучені (в тій чи інший мірі) всі студенти;

2. Правило друге. Активна участь студентів у роботі має заохочуватися;

3. Правило третє. Студенти мають самостійно розробляти та виконувати правила роботи у малих групах;

4. Правило четверте. Студентів під час використання ІАМН не повинно бути більш 30 осіб. Тільки в цьому випадку можлива продуктивна робота у малих групах;

5. Правило п'яте. Навчальна аудиторія повинна бути підготовлена до роботи у великих та малих групах.

Практика показує, що при використанні ІАМН, студенти запам'ятовують:

• 80% того, що висловлювали самі;

• 90% того, що робили самі.

Основні переваги інтерактивних технологій навчання:

• інтерактивні технології допомагають забезпечити глибину вивчення змісту. Студенти освоюють усі рівні пізнання (знання, розуміння застосування, аналіз, синтез, оцінка);

• викладач отримує можливість диференційованого підходу до студентів із спеціальними потребами – особистісними та інтелектуальними;

• змінюється роль студентів, вони приймають важливі рішення щодо процесу навчання, розвивають комунікативні вміння й навички, організаційні здібності;

• основним джерелом мотивації навчання стає інтерес самого студента ( відбувається перехід від зовнішньої мотивації (оцінки) до внутрішньої (потреба знань);

• значно підвищується роль особистості педагога: він менше часу витрачає на розв’язання проблем з дисципліною, педагог більше розкривається перед студентами як лідер, організатор;

• покращується не тільки запам'ятовування матеріалу, але і його ідентифікація, використання у повсякденному житті.

• використання інтерактивних методів навчання в малих групах сприяє розвитку таких особистісних якостей як комунікабельність, співробітництво, уміння відстоювати свою точку зору, йти на компроміси і т.д.