112. Цивільні процесуальні права іноземних громадян, підприємств, організацій та осіб без громадянства.

Суб'єктами, віднесеними чинним законодавством до сфери цивільного судочинства з іноземним елементом є:

1) іноземці. Згідно зі ст. 1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав, а особи без громадянства - особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином;

2) іноземні підприємства, установи, організації. Іноземними юридичними особами є такі підприємства та організації, які засновані за межами України за законами тієї країни, де вони створені. їх правосуб'єктність підтверджується нотаріально засвідченим у місці знаходження іноземної юридичної особи і легалізованим документом.

ЦПК України розширено перелік названих суб'єктів. Згідно зі ст. 410 ЦПК України такими суб'єктами є іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи).

Іноземцям та особам без громадянства надані ті ж права та свободи і на них покладені ті ж обов'язки, що мають громадяни України, якщо інше не передбачено Конституцією, законами України, а також міжнародними договорами нашої держави (ст. З Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства").

Згідно зі ст. 410 ЦПК України іноземні громадяни та особи без громадянства, іноземні юридичні особи мають право звертатися до судів України і користуються цивільними процесуальними правами нарівні з громадянами України. Отже, іноземцям забезпечується цивільний процесуальний захист їх прав і законних інтересів на засадах національного режиму, встановленого для громадян України.

113. Підсудність цивільних справ з участю іноземного елемента.

Підсудність цивільних справ з іноземним елементом – це компетенція національних судів (зокрема, судів України) щодо розгляду та вирішення цивільних справ та вчинення окремих процесуальних дій за участю іноземного елемента. Підсудність у справах, в яких беруть участь іноземні особи, а також у спорах, в яких хоча б одна з сторін проживає за кордоном, визначається законодавством України. Тобто при вирішенні питання про розгляд цивільних справ з іноземним елементом в Україні діє так званий “закон суду”. Це означає, що діють правила загальної територіальної, альтернативної, виключної, договірної та родової підсудності. Провадження в цивільних з іноземним елементом справах здійснюється відповідно до нормативно-правових актів, чинних на час вчинення конкретних процесуальних дій, розгляду та вирішення справи. Тому для застосування норми іноземного права суд повинен не тільки з’ясувати її зміст але й переконатися, що дана норма є чинною на момент застосування.

114. Позови проти іноземних держав.

Іноземні держави мають судовий імунітет, що означає вилучення однієї держави з-під юрисдикції Іншої. В основі судового імунітету лежать суверенітет і рівність держав.

У міжнародному праві розрізняється абсолютний і обмежений (функціональний) імунітет іноземної держави. Обмежений, або функціональний, імунітет в теорії і практиці міжнародного цивільного процесу деяких держав визнається лише щодо публічних, а не приватних актів. Україна виходить з правила абсолютного імунітету, закріпленого у нормах її цивільного процесуального законодавства. Так, згідно з ч. 1 ст. 79 Закону України "Про міжнародне приватне право" пред'явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладенняарешту на майно, яке належить іноземній державі і знаходиться на території України, застосування щодо такого майна засобів забезпечення позову і звернення стягнення на майно іноземної держави, яке знаходиться на території України, можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором або законом України. У силу судового імунітету:

1) одна держава непідсудна іншій (це положення прийнято називати судовим імунітетом у вузькому розумінні слова);

2) існує імунітет від попереднього забезпечення позову;

3) діє імунітет від примусового виконання рішення.

У силу імунітету іноземна держава не може бути притягнута без її згоди до суду як відповідач, без її згоди не можуть бути вжиті заходи забезпечення позову чи здійснення примусового виконання рішення.

При функціональному імунітеті держава має імунітет тільки при здійсненні публічно-правових актів; при здійсненні ж комерційної діяльності вона фактично перебуває в статусі звичайного підприємця.

Дипломатичний і консульський імунітет регулюється національним законодавством і міжнародними конвенціями. Судовий імунітет поширюється на акредитовані в Україні дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав. Акредитовані в Україні дипломатичні представники іноземних держав та інші особи, зазначені у відповідних законах і міжнародних договорах України, підлягають юрисдикції суду України в цивільних справах лише в межах, що визначаються нормами міжнародного права або міжнародними договорами України (ч. 2 ст. 79 Закону України "Про міжнародне приватне право").