Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Teoriya_ta_praktika_zastosuvannya_tsivilno-prot...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.54 Mб
Скачать

39. Види проваджень цивільного судочинства.

  Законодавство про цивільне судочинство встановлює єдиний порядок розгляду цивільних справ, об'єднаних за матеріальними ознаками в три види проваджень (ч. 3 ст. 15 ЦПК):    - позовне провадження;    - наказне провадження;    - окреме провадження.    Справи позовного провадження характеризуються наявністю двох сторін з протилежними інтересами і спірністю їх майнових та особистих немайнових правовідносин, які передаються на розгляд суду.    Справи окремого провадження спрямовуються на встановлення певних обставин, наявності юридичних фактів або юридичного статусу громадян, необхідних для реалізації суб'єктивних прав.    Справи наказного провадження полягають у спрощеній процедурі розгляду ряду матеріально-правових вимог, які характеризуються явною очевидністю.

40. Наказне провадження.

Наказне провадження - один із видів проваджень цивіль­ного судочинства, у якому без розгляду справи по суті на підставі безспірних вимог та доказів, поданих заявником, ви­дається судовий наказ, згідно з яким з боржника стягуються грошові кошти, витребовується майно.

Характерні ознаки наказного провадження:

1)           об'єктом судового захисту є безспірне право та інтерес кредитора;

2)           відсутність спору про право;

3)           спеціальні суб'єкти:

-               заявник (стягувач) - особа, якій належить право вимоги та яка звертається до суду за видачею судового наказу;

-               заінтересована особа (боржник) - особа, з якої стягувач просить здійснити стягнення;

4)           особливою формою судового рішення є судовий наказ, який видається на чітко визначених законом підставах і є ви­конавчим документом;

5)           спрощене, оскільки має місце «урізана» цивільна проце­суальна форма:

-               на нього не поширюються принципи гласності, усності, безпосередності, змагальності;

-               не може бути пред'явлено зустрічний позов;

-               урізана модель стадійності цивільного процесу - немає попе­реднього судового засідання, судового розгляду справи по суті;

-               сторони не повідомляються про видачу судового наказу;

-               судовий наказ видається за відсутності сторін;

6)           документарне - видача судового наказу здійснюється лише на підставі безспірних письмових доказів, поданих заяв­ником;

7)           скорочені строки видачі судового наказу;

8)           судовий наказ скасовується тим самим судом, який його

видав без судового розгляду та виклику сторін;

9)           суд не може відмовити у видачі судового наказу при прийнятті заяви про таку видачу;

10)        судовий наказ не оскаржується у апеляційній та ка­саційній інстанціях;

Н)        у апеляційній інстанції може бути оскаржена лише відмова у прийнятті заяви про видачу судового наказу або ска­сування судового наказу (п.1 ч.1 ст. 293 ЦПК);

12) судовий наказ може бути переглянуто у зв'язку з ново­виявленими обставинами (ч. 1 ст. 361 ЦПК).

41. Наказ як форма судового рішення.

Наказне провадження є новим видом провадження, що досі не був притаманний українському цивільному процессу. Наказне провадження — це спрощений вид провадження у справах за вимогми, які мають очевидно достовірний характер. Цей вид провадження не свідчить про відсутність спірних правовідносин між сторонами, а про те, що в силу очевидності права вимоги заявника виключають спір про наявність самого права. Справи наказного провадження виділені законом з огляду на вимогу процесуальної економії, тобто, деякі справи дозволено розглядати відмінним від загальної цивільної процесуальної форми шляхом.

Предметом розгляду у справах наказного провадження є вимоги: які грунтуються на правочины, вчиненому у письмовій формі; про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати; про компенсацію витрат на проведення розшуку відповіда ча, боржника, дитини або транспортних засобів боржника (ст. 96 ЦПК). Цей перелік не є вичерпний і може бути розширений законом. Особами, які беруть участь у справі, у наказному провадженні і заявник та заінтересовані особи, а також їхні представники. Не виключається можливість участі у процесі органів та осіб, ви значених ст. 45 ЩІК. Заявником виступає особа, що звертається до суду і і заявою про видачу судового наказу і якій належпіь право вимоїн, що с предметом судового вирішення, — стягувач. іаінтересониною є особа, з якої слід с і ні пути грошові кошти чи витребувати майно для погашення вимоги заявника, — боржник

Вирішення справи у порядку наказного провадження відбувається у формі видачі судового наказу — судового рішення особливої форми, що відповідно до ст. 95 ЦПК є виконавчим документом і підлягає никои,шию за правилами, встановленими законодавством про виконавче провадження, Отже, накате провадження — це вид провадження у цивільному судочинстві, за якого судом вирішується справа про стягненим t боржника на підставі судового наказу грошових коштів або витребування майна на користь особи, яка мас право вимоги без проведення судового засідання.