Хід роботи

Курсанти (студенти) розподіляються на групи, які після інструктажу займають спостережні пункти по обидва боки вулиць (з пожвавленим рухом автотранспорту - в центрі міста; з незначним рухом; на ділянках, де багато транспортних розв'язок і світлофорів тощо).

Збирати матеріал можна як упродовж одного практичного заняття, так і в різні години доби протягом тривалого часу.

Інтенсивність руху автотранспорту визначають методом підрахунку автомобілів різних типів — 3 рази по 20 хв під час кожного терміну вимірювань (о 9-й, 13-й і 18-й год). Записи заносять у таблицю 1.

Таблиця 1.

Інтенсивність руху автотранспорту

Тип автомобіля	Кількість автомобілів в різний період доби, шт.
	9 год	13 год	18 год
Легкові
Середньої вантажності
Важкої вантажності
Автобус

Визначення завантаженості вулиць автотранспортом здійснюють за інтенсивністю руху:

• низька інтенсивність руху — 2,7—3,6 тис. автомобілів за добу;

• середня інтенсивність руху — 8—17 тис. автомобілів за добу;

• висока інтенсивність руху — 18—27 тис. автомобілів за добу.

В висновках здійснюють оцінку руху транспорту на окремих вулицях, будують графіки, обговорюють способи зменшення негативного впливу транспорту на стан довкілля. Результати можна подати у вигляді графіків {рис.1).

1 — легкові автомобілі

2 — автомобілі середньої вантажності;

3 - автобуси

9— 10 13—14 17— 18 Години доби

Рис.1. Кількість автомобілів у різні години доби

Розділ 2. Моніторинг довкілля

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 2

Тема:. Аутекологічні дослідження рослин.

Мета: спостереження за окремим видом рослин у природі, складання його екологічної характеристики, вивчення екологічної ніші.

Завдання:

1) вивчити екологічні особливості окремих видів рослин;

2) проаналізувати особливості їх пристосування до умов навколишнього середовища.

Місце проведення: ліс, сад, лука.

Матеріали: блокнот, ручка, олівці, лопата, визначник рослин.

Теоретичні відомості.

Аутекологія –розділ екології, що вивчає вплив екологічних факторів на особливості окремих видів організмів та досліджує пристосування їх до умов навколишнього середовища.

Фактори навколишнього середовища за характером походження поділяють на абіотичні, біотичні, антропогенні.

До абіотичних факторів належать: кліматичні, едафічні, орографічні, гідрологічні.

Біотичні фактори представляють взаємодію живих істот між собою у певному ценотичному угрупуванні.

Антропогенні фактори - форми людської діяльності, що змінюють абіотичні та біотичні елементи природи.