МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО ПРОХОДЖЕННЯ ЗАГАЛЬНО - ЕКОЛОГІЧНОЇ

НАВЧАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ 1-го КУРСУ

СПЕЦІАЛЬНОСТІ

6.040106 “Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування” вступ

Загально-екологічна навчальна практика є невід’ємною складовою навчального процесу підготовки екологів. Студенти екологи приступають до проходження практики, маючи знання про головні закономірності функціонування літосфери, атмосфери, гідросфери, педосфери та біосфери, про головні екологічні закономірності, про глобальні екологічні проблеми та шляхи їх вирішення. Ці знання забезпечуються фундаментальними дисциплінами, які викладаються протягом першого року підготовки екологів. На практиці передбачено поглиблення набутих знань, закріплення вмінь з навчальних дисциплін, що вже вивчені, отримання випереджальних знань із навчальних дисциплін, що не вивчалися, та формування нових умінь безпосередньо польового дослідження.

Метою навчальної загально-екологічної практики є формування, закріплення та актуалізація вмінь студентів щодо визначення екологічного стану території на підставі комплексного аналізу особливостей та закономірностей стану компонентів довкілля.

Практика включає в себе наступні форми роботи:

• екскурсії студентів під керівництвом викладача,

• камеральне (лабораторне) опрацювання зібраних матеріалів;

• ведення щоденників.

Під час проходження практики кожен студент самостійно веде щоденник. Це важлива частина його самостійної роботи на практиці. До нього щоденно записують результати спостережень зроблені на екскурсії або під час лабораторної роботи. Дуже важливо вести записи лаконічно, так, щоб вони відображали конкретні особливості місцевості, природні явища, специфіку досліджень.

Розділ 1. Загальна екологія

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 1

Тема:. Транспортне навантаження населених пунктів.

Мета: оцінка завантаженості ділянки вулиці автомобільним транспортом в залежності від його видів.

Завдання:

1) зібрати матеріал про рух автотранспорту вулицями населених пунктів методом підрахунку автомобілів різних типів у різний час доби;

2) визначити завантаженість ділянки вулиці автомобільним транспортом;

3) оцінити забруднення атмосфери автотранспортом.

Місце проведення: вулиці населених пунктів.

Матеріали: блокнот, ручка, олівці.

Теоретичні відомості.

Суттєвою особливістю атмосфери є її забруднення автомобільними вихлопними газами, які у деяких містах можуть складати 60-80% від загальної кількості викидів.

Відомо, що автотранспорт викидає у повітряне середовище більше 200 токсичних речовин, серед яких чадний газ, свинець, кадмій, оксиди нітрогену, сульфуру, сажа, надзвичайно небезпечний бензапірен тощо.

Автотранспорт, чисельність якого на вулицях міст і сіл України постійно зростає, негативно впливає на самопочуття їх мешканців, чинячи як пряму, так і опосередковану дію: шум, забруднення повітря й ґрунтів. Особливо значне забруднення спостерігається поблизу перехресть вулиць, де автомобілі змінюють швидкість або мотори працюють на холостому ходу.